WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Інтернаціональне та національне в сучасній термінології (на матеріалі української, англійської та інших мов) ії - Реферат

Інтернаціональне та національне в сучасній термінології (на матеріалі української, англійської та інших мов) ії - Реферат


Реферат на тему:
Інтернаціональне та національне в сучасній термінології (на матеріалі української, англійської та інших мов)
Відомо, що більша частина педагогічної термінології багатьох старописемних європейських мов, зокрема української, є латинською за походженням. Проте розбіжності у сприйманні реальної дійсності окремими народами, специфіка їх мовного менталітету знаходять відображення на всіх рівнях мови. Тому тенденція наслідування латинської термінології виявляється як у появі універсальних, так і суто національних, специфічних ознак, характерних для конкретних мов. Ця тенденція красномовно заперечує пуристичний підхід до термінології, популярний, скажімо, в арабській мові, розповсюджене так зване лінгвістичне "клонування" національних термінів за іншомовними зразками.
Розглянемо деякі приклади. Термін "академія" (з грец. Aн???????), що широко вживається в багатьох європейських мовах, спочатку був назвою садів поблизу Афін, які, згідно з легендою, належали міфічному героєві Академу. У цьому священному гаї, як його називали ще у IV ст. до н. е., читав лекції Платон, тому заснована ним філософська школа й дістала назву Академія. Слово "академія" існує в декількох мовах (нім. аkademiє; англ. academy; іспан. academia; турец. academisi; рос. aкадемия; укр. aкадемія тощо), але має як спільні, так і відмінні значення. Інтегральними для багатьох мов будуть такі:
1) вищий науковий заклад (АН України);
2) вищий навчальний заклад (Академія дизайну). Проте в окремих мовах відбуваються семантичні зміни, слово набуває суто національних конотацій. Так, в англійській мові the Academy має два значення: Лондонська академія мистецтва та щорічна виставка цієї академії (метонімічний перенос назви). Поширеною є назва "академія" і для окремих середніх навчальних закладів Англії (порівняйте: дитяча Мала академія в Україні);
3) назва деяких спеціальних навчальних закладів, наприклад academy of music (музична школа).
Нещодавно в Україні з'явилась велика кількість коледжів (від лат. collegium - товариство, співдружність). Це стара назва закритого середнього або вищого навчального закладу, що існували в Західній Європі в XVI-XVIII ст. Були такі заклади і в Україні за часів царату, однак вони мали іншу назву - "колегії". Це слово латинського походження. Так у Стародавньому Римі називали групу осіб, зв'язаних спільним виконанням релігійних відправ або спільною традицією.
У XVIII ст. y Росії коледжами називалися органи центрального управління (колегіуми). Як відомо, розвиток освіти в Європі тісно пов'язаний з діяльністю церкви, тому невипадковим був і перенос релігійних назв на освітянські заклади. Слово "коледж", популярне у наш час в Україні, прийшло з англійської мови (college), проте в Англії, США та деяких інших зарубіжних країнах воно означало не тільки середні, а й вищі навчальні заклади. В англійській мові зустрічаються такі словосполучення: університетський коледж, військовий коледж, морський коледж тощо. Таку назву має і середня школа з інтернатом, а на жаргоні слово "коледж" (colleges) означає не що інше, як тюрма. В Україні підхопили англійський термін і стали іменувати ним звичайні середні школи, хіба що трохи модернізовані. До речі, слово "коледж" в українській мові на відміну від російської має два нормативні наголоси (кол?дж та к?ледж). У французів існує інший термін - "колеж", схожий з англійським (college). Так у Франції, Бельгії називають середню школу.
Звернемось до терміна "школа" (лат. schola, від грец. ????? - вчена бесіда, навчальне заняття) порівн.: нім. Schule, англ. school, іспан. escuela, турец. okue тощо. Для української мови звичними є такі вирази: середня школа, початкова школа, спеціальна школа, вища школа і т. ін.
Назва "вища школа" існує ще з часів Середньовіччя, коли так у старій Англії називали перші університети (the schools). Але в англійській мові це слово має ще одне, дуже цікаве значення - дисциплінувати (to school). Словосполучення "вища школа" вживається в різних країнах по-різному. Так, в Америці "high school" називають середню школу (відповідно у англійців - secondary school), а в Англії є окрема назва - "highes school".
Термін "декан" (лат. decanus, буквально - десятник, від decem 10) походить з військової термінології, і це не дивно. Військова термінологія має тісний зв'язок з термінологією освіти й культури. Згадаємо, наприклад, що у Стародавньому Римі воєначальників, які розширили кордони своєї держави, називали авторами. Великі воєначальники були і філософами, і політичними діячами, а останні - викладачами, тому ці термінології впливали одна на одну. Деканом називають керівника факультету італійці (decano), англійці (dean), німці (De Kan), у турецькій мові існує два варіанти: decan і fak?lte baskani. Це свідчить про те, що історичний розвиток термінологічної системи відбивається на складі термінологічної лексики кожної конкретної мови. Скажімо, у деяких романо-германських мовах "декан" - це титул єпископа в католицькій та англіканській церкві, так величають старшого священика, а в англійській мові декан - це і старшина дипломатичного корпусу.
Цікавою є й етимологія терміна "факультет", що потрапив в українську мову через німецьку (нім. Facult?t, від лат. facultas (facultatis) - спроможність, здатність) (порівн.: іспан. facultad, англ. faculty, турец. fac?lte). Загальне значення терміна - підрозділ у навчальному закладі, де викладають певні предмети, готують фахівців відповідного профілю. В англійській мові це багатозначне слово, яке не тільки позначає підрозділ у нашому сучасному розумінні, а й має інші значення:
1) галузь науки або мистецтва;
2) спільна назва осіб медичної професії (the Faculty);
3) влада, право.
Таким чином, у педагогічних термінах різних мов присутні як універсальні (інтернаціональні), так і специфічні (національні) конотації. Лексичні, семантичні та інші відхилення від мови-джерела, які спостерігаються в термінах різних мов, пов'язані або з екстралінгвістичними, або мовними причинами, тому що розвиток наукової термінології відбувається не спонтанно, а відповідно до внутрішніх законів окремої мови, а також із урахуванням історичних традицій розвитку кожної окремої терміносистеми, яка може збагачуватися різними шляхами: переклад, калькування, пряме запозичення і т. ін.
Слід, однак, зазначити, що в багатьох найменуваннях педагогічних реалій діє тенденція мінімальних розходжень з мовою-джерелом, наприклад: ректор (укр.), ректор (рос.), rector (англ.), rector (іспан.), rect?r (турец.), rector (лат.) тощо. Буквальне значення слова "ректор" - керівник, управитель (від лат. rego - керую), а сучасне - особа, яка очолює вищий навчальний заклад. Ту ж самy тенденцію можна спостерігати в назвах "інститут", "проректор", "університет" (англ. university, нім. Universit?t, франц. universite, іспан. universitad, турец. ?niversite, рос. yниверситет, укр. yніверситет тощо). Сучасна вимова терміна "університет" доводить, що він прийшов з німецькоїмови. За походженням це латинське слово й означає сукупність. Воно прийшло в літературну мову з професійної, бо спочатку у середньовічній Європі називало гільдії купців, цехи, спілки ремісників. Пізніше, починаючи з XII-XIII ст. в окремих містах Італії, Іспанії, Франції виникли спілки викладачів і студентів. Такі вільні школи, як і гільдії, охороняли права своїх членів і називались "університетами". Згодом "університетом" почали називати навчальні плани вищої школи, які поєднували всю сукупність наук, а ще пізніше у багатьох країнах цю назву дістали і самі вищі навчальні заклади.
Однак у деяких мовах функціонують різні лексеми на означення тих чи інших реалій, наприклад: студент (укр.), студент (рос.), estudiante (іспан.), etudiat (франц.), o?renci (турец.). В англійській мові слово "студент" вживається в нехарактерному для української мови значенні, а саме:
а) той, хто що-небудь вивчає;
б) вчений;
в) той, хто має стипендію у деяких англійських навчальних закладах.
Іноді відбуваються семантичні зміни у запозичених термінах, напр. cлово "сесія" (лат. sesio - сидіння, засідання, від sedeo - сиджу) в англійській мові у розмовному стилі вживається у значенні "час, зайнятий чимось неприємним"; словом колегія (від англ. college) на жаргоні називaють в'язнів, а дисертацією - звичайний шкільний твір. Термін "абітурієнт" (лат. abituriens - той, що збирається йти) не вживається в українській мові у значенні "випускник середнього навчального закладу".
У вищих навчальних закладах України з'явились і нові назви - "бакалавр", "магістр", "магістратура" тощо, теж латинські за походженням (лат. baccalaureus - старший студент, клерк, лат. magister - начальник, вчитель). У кельтських мовах "бакалавром" називали землероба-орендатора, а нині у ряді країн це назва першого вченого ступеня. У Стародавньому Римі словом "магістр" титулували деяких службовців, а у Візантії це був високий придворний титул. За часів Середньовіччя у Західній Європі магістрами називали голів духовно-лицарських орденів; так іменували і викладача гуманітарних наук. Існує в Європі ще й магістрант, тобто невдалий магістр (лат. magistrandus, від magistro - навчаю) - особа, що склала екзамени на звання магістра, але не захистила магістерської дисертації. Магістратурою в зарубіжних країнах називають не тільки навчальний підрозділ, а й судові посади.
Як бачимо, педагогічна термінологія різних мов має ряд спільних особливостей, а саме:
1) активно виходить за межі своєї системи і стає зрозумілою всім носіям мови;
2) широко використовується в різних стилях мови, зокрема в науковому, публіцистичному, художньо-белетристичному, розмовному і т. ін.;
3) для неї характерна нестабільність семантичного наповнення окремих термінів, що є специфікою систем понять наук, які формуються із суміжних галузей знань (генетично: військова, релігійна, філософська термінологія).
Література
1. Англо-русский словарь: Сост. В. К. Мюллер. - М.: Сов. энциклопедия, 1969.
2. Испанско-русский и русско-испанский словарь. - К.: Логос, 1996.
3. Романов А. С. Русско-английский и англо-русский словарь (с учетом американского произношения и правописания): Washington Square Press, 1974.
4. Російсько-німецький словник / Під ред. О. Лепінга. - К., 1991.
5. ??еrbinin V. G. Rus?a - t?rk?e. Сер.S?z/???. - М.: Рус. язык, 1995.
Loading...

 
 

Цікаве