WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Особливості інтерпретації І.Костецьким теми двійництва - Реферат

Особливості інтерпретації І.Костецьким теми двійництва - Реферат

мало знана в світі мова" [14, 173]. Проте Джефрі Мельник відмовиться від посади президента у новій країні, яку будуватимуть за його задумами, хоча на цю посаду він заслуговує більше за всіх. Причиною такої відмови є розуміння Мельником важливості власного перебування осторонь подій, які будуть відбуватися [14, 157]. Натомість новим президентом країни стане Хосе Отава, який нічого з названого не відчує і не зрозуміє.
Мотив двійника є показовим і в драматичних творах І.Костецького. Проте в п'єсах він набуває іншого забарвлення, прямуючи в напрямку антидрами та актуалізуючи такі проблеми, як абсолютне спустошення індивіда, людська самотність, загубленість особистості у безмежному просторі життя. Згадані особливості характерні для таких драм І. Костецького, як "Близнята ще зустрінуться" та "Спокуси несвятого Антона". У вказаних творах письменником використовується і мотив близнюків, і мотив парності людей, об'єднаних іменами, взаємозамінності людей за покликаннями та уподобаннями. У загальних рисах засоби вираження мотиву двійника в обох драмах дуже подібні: письменник будує певні корелятивні пари персонажів, які поодинці втрачають свою цілісність, сутність та значення [21, 170], проте є і певні різнобіжності, які дають змогу окреслити перелічені конфлікти з різних сторін.
Так, у драмі "Спокуси несвятого Антона" персонажі об'єднані письменником попарно за іменами: Валентин - Валентина, Антон - Антонина. Такий розподіл виразно вказує на протистояння за статями "чоловік - жінка", "інший чоловік - інша жінка" [21, 171]. Ця умовна бінарна опозиція приховує і глибше протистояння двох світів: упорядкованого(справжній шлюб, взаєморозуміння, щастя), в якому живуть Антон і Антонина, і хаотичного (фіктивнй шлюб, взаємонепорозуміння, постійний пошук власної сутності), в якому існують Валентин і Валентина. Хаотичний світ наполегливо прагне зруйнувати світ упорядкований. Протягом п'єси наявні постійні спроби Валентини спокусити Антона, тим самим зруйнувавши спокій, в якому він живе з Антониною: "От я їм покажу" [21, 37]. Проте сталий світ, показаний у парі Антона і Антонини, також прагне нестабільності. Змінити свої родинні стосунки жадає і сам Антон [21, 41]. Психологічно "класична жінка" тягнеться до упорядкованості та сталості, "класичний чоловік" - до змін та перетворень. Це правило здійснюється у "правильній" парі-опозиції: Антонина є охоронцем домашнього вогнища, від якого намагається втекти Антон. Натомість у "неправильній" парі-опозиції Валентин прагне сталості, а Валентина - зміни, зваблення, знищення тихого спокою родини Антона і Антонини. З Валентина, Валентини, Антона і Антонини постійно утворюються несталі корелятивні пари: на початку твору такими парами є Антон - Антонина, Валентин - Валентина. У середині твору вони міняються між собою: Антон і Валентина утворюють одну пару, Антонина і Валентин - іншу. У кінці твору порушений порядок відновлюється: Антон повертається до Антонини, Валентина до Валентина. Постійна зміна партнерів відкриває пошук кожного з персонажів як власної сутності, так і способу життя, який би міг максимально задовольнити всі його потреби та вимоги. Проте жоден з героїв драми не знаходить щастя у нових стосунках і змушений повернутися до старого життя.
У драмі "Близнята ще зустрінуться" до спільності за іменами додається зовнішня подібність. У цьому творі фігурують два брати - близнюки, розлучені у дитинстві Святослав Тогобічний і Святослав Тутешній, їх матері, теж абсолютно схожі між собою та їх помічники-близнюки Петро Тогобічний і Петро Тутешній. Наявна кількість персонажів такого типу дає письменникові можливість побудови великої кількості пар: Святослав Тутешній і Петро Тутешній як товариші та однодумці, прибічники терору, Святослав Тогобічний і Петро Тогобічний як товариші та однодумці, прибічники ненасильства, Святослав Тогобічний і Святослав Тутешній як брати-близнюки та представники абсолютно протилежних теорій, Петро Тутешній і Петро Тогобічний як помічники та представники Свястолавів Тогобічного і Тутешнього відповідно, запеклі вороги за призначеною роллю. Проте ці пари також не є сталими, вони постійно знищуються і відроджуються. Причиною тому є те, що постійний пошук персонажами своєї сутності, порятунку від самотності, призначення життя. На відміну від драми "Спокуси несвятого Антона", у п'єсі "Близнята ще зустрінуться" подані дві цілісні особистості - Полковник і Тереса, протиставлені не тільки всім роздвоєним персонажам, але й один одному. Тереса являєсобою тип сучасної спустошеної особистості: вона не має власних переконань і власної душі, і радо погоджується з абсолютно протилежними твердженнями обох Святославів. Полковник представляє собою цілісну особистість: людина старого гарту, він розуміє нецілісність сучасного суспільства і власну душевну єдність: "Між вами, найдорожча Тересо, і мною - тисяча років. Ваше покоління ділиться на дві половини" [10, 122]. Цікавим і показовим у цьому плані є той факт, що Полковник - батько обох Святославів, і саме з розколу його світу виникає роздвоєність обох Святославів: "Одна не визнає вбивства цілковито. Друга визнає, але тільки з ідейною метою. Ні та, ні та половина не мають найменшого уявлення про те, що означало вбивство для нас, хто були офіцерами старих імперій... Ми не мали нічого спільного з пацифізмом... Але ми ніколи і не бруднилися і ні об яку ідею вбивства" [10, 122].
Таким чином, можна говорити про те, що І.Костецький не просто художньо переробив експресіоністичний варіант класичного мотиву двійника, але й створив власну редакцію вказаного мотиву, дав відповідь на глобальні питання сучасності. Реалізації мотиву двійника в драмі і прозі письменника мають різний характер. У прозових творах (розглянутих нами "Шість ліхтарів і сьомий місяць", "Божественна лжа", "Повість про останній сірник", "Поїзд раз-у-раз спинявся", "Перед днем грядущим", "Ціна людської назви") мотив двійника допомагає вирізнити, прослідкувати й підкреслити становлення нової, сильної та цілісної особистості, яка має позитивні ідеали та мету життя. Умовно протиставлені персонаж та антагоніст насправді не становлять собою непримиримих ворогів або ідейних противників, вони швидше являють собою зразки двох світів, які існують за власними законами. У драматичних творах І.Костецького (розглянутих нами п'єсах "Близнята ще зустрінуться" та "Спокуси не святого Антона") згаданий мотив двійника, оброблений у традиціях драми абсурду, фіксує спустошеність, роздвоєність і загубленість індивіда, відсутність у нього прагнень і майбутнього як прогнозованого явища.
ЛІТЕРАТУРА
1. Баб Ю. Экспрессионистическая драма // Экспресионизм. Сборник статей. - М. - П., 1918. - С.109-131.
2. Барка В. Експресіоністична проза І.Костецького // Сучасність. - 1963. - №5. - С.40-46.
3. Біла А. Полістилістика І. Костецького у контексті повоєнного авангарду // Актуальні проблеми української літератури і фольклору: Наук. зб. - Донецьк: Дон НУ, 2004. - Вип.9 - С.185-204.
4. Бургардт О. Експресіонізм у німецькій літературі // Життя й революція. - 1925. - №8. - С.29-33.
5. Донерветер К. А чи варто зустрічатися близнятам? // www.aup.iatp.org.ua
6. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. - К.: Либідь, 2001. - 488 с.
7. Залеська Онишкевич Л.М. Листування з Ігорем Костецьким // Сучасність. - 1998. - №6. - С.130-150.
8. Залеська Онишкевич Л. Ігор Костецький // Антологія української модерної драми / Ред. Л.М.Залеська Онишкевич. - К.: Таксон, 1998. - С.10-15.
9. Кемпер Г.-Г. Між Діонісом і розп'ятим: Георг Тракль й експресіонізм // Експресіонізм: Збірник наукових праць / Упор. Т.Гаврилів. - Львів: Класика, 2002. - С.42-75.
10. Костецький І. Близнята ще зустрінуться // Театр перед твоїм порогом. - Мюнхен: На горі, 1963. -
С.115-166.
Loading...

 
 

Цікаве