WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Художнє осмислення проблеми минувшини у романі Н.Королеви "Quid est veritas?" ("що є істина?") - Реферат

Художнє осмислення проблеми минувшини у романі Н.Королеви "Quid est veritas?" ("що є істина?") - Реферат

системи поглядів і уявлень, який був і залишається для значної частини людства найбільш адекватним і актуальним (окрему, надзвичайно цікаву, але не менш складну проблему складають питання вибору якоїсь однієї з наявних інтерпретацій біблійних текстів).
Концепція минувшини Н.Королеви - це передусім концепція людини, яка шукає Істину та Віру. В художньому осмисленні будь-якої події та явища довкілля письменниця виходить з особистості й повертається до неї, оцінюючи все, що відбувається, з погляду особистості. На всіх рівнях цієї концепції, від розуміння найзагальніших закономірностей і процесів найглобальнішого масштабу до погляду на окрему особу та її приватні проблеми, концепція повістярки залишається цілісною, індивідуально своєрідною, хоча й не позбавленою певної внутрішньої суперечливості, тому що абсолютна й не претендує на те, щоб бути такою, викликати дискусію, проте сформулювати її у вигляді чіткої й лаконічної формули або певного набору формул навряд чи вдасться.
Так, наприклад, пропонована авторкою в одному з фрагментів тексту формула: "Немає вічної Смерті, як немає вічного Життя", - лише на перший погляд може здатися такою, що в межах оповіді претендує на універсальність. Насправді вона, як і багато інших висловлювань аналогічного типу, виконує іншу функцію, привносячи у текст виразно помітний філософський струмінь. Явище завжди багатогранніше від формули, що нібито відбиває його сутність, й, усвідомлюючи це, Н.Королева витрачає чимало зусиль на описи, не зосереджуючись спеціально на узагальненняхі пошуках афористичних висловів.
Одні з положень концепції минувшини, пропоновані й обстоювані Н.Королевою, доповнюють й розвивають іншими, доповнюються й уточнюються третіми та наступними. Остаточних висновків і незаперечних істин для Н.Королеви не існує, окрім тих, які випливають з постулатів християнського вчення, з Віри як специфічного стану людської свідомості, що визначає сутність і основні особливості особистості.
У своїй основі концепція минувшини Н.Королеви виглядає суб'єктивно-ідеалістичною, і в цьому аспекті вона добре інтерферується із сюжетними лініями романного простору. У погляді письменниці на минуле присутнє щось, можна сказати, навіть сократівське, суголосне з відомим висловлюванням великого філософа давнини, згідно з яким "я знаю, що більшість речей в людському житті та світі є для мене невідомими й незрозумілими".
Для Н.Королеви світ минувшини залишається до кінця непізнаваним. Навіть Віра інколи не в змозі пояснити деякі речі, які перебувають на межі реального та фантастичного або ж містичного. Письменниця коментує багато з того, що, на її погляд, може викликати у читача певні труднощі в інтерпретації, проте аж ніяк не прагне брати на себе роль всевідаючого коментатора й єдиного інтерпретатора подій.
Разом з тим, попри безумовну присутність у романі "Що є істина?" "сократівського" начала, спираючись на яке авторка не тільки описує, а й якомога глибше й чіткіше пояснює. У переважній більшості випадків такі пояснення з'являються тоді, коли мова заходить про характеристику внутрішніх переживань героїв, того, що відбувається в глибинах їхньої свідомості чи навіть підсвідомості й чого виявляється неможливим розкрити за допомогою пластичних описів.
Світ роману відзначається достатньо високим ступенем внутрішньої цілісності. Все, що відбувається у ньому, розгортається не хаотично, а у впорядкованому згідно з його власними внутрішніми законами часопростору, де одна подія логічно й аргументовано випливає з іншої й зумовлює третю. Взаємозалежність подій у більшості випадків має не тільки хронологічно лінеарний, а й до певної міри причинно-наслідковий характер.
Велика кількість подій, які відіграють важливу роль у розвитку сюжету, подається у романі не шляхом безпосереднього опису, а через сприйняття цих подій тими чи іншими персонажами, що виявляється часто ретроспективним. Саме в такий спосіб представлені читачеві, скажімо, суд Понтія Пілата над Раббі Галилейським, вечеря Раббі у домі Лазаря та його сестер, воскресіння Раббі й зникнення його тіла з гробниці, відставка Понтія Пілата тощо.
Переважна частина персонажів роману належить до типу трагічних героїв, що зумовлено як особливостями їх внутрішнього світу, так і обставинами зовнішнього життя: такими видаються Понтій Пілат та Клавдія Прокула, до таких можна віднести й багатьох інших героїв різного рівня, присутніх у творі. Письменниця осмислює життя як біль, розчарування, жах, навіть у коротких миттєвостях відносного щастя й спокою вбачає лише епізоди, котрі відокремлюють одне лихо від іншого. Трагічно складаються долі більшості героїв роману, особливо тих, хто належить до умовно окреслюваного табору ворогів Віри й Месії. У той же час ті, кому пощастило пізнати Віру й повірити у вчення Раббі Галилейського, долають трагізм буття, відкриваючи для себе нові обрії й нові можливості, що перебувають за межами суто фізичного існування, хоча нерідко торкаються його, помітно впливаючи на нього: наприклад, тоді, коли від слова Раббі чи зустрічі з ним одужують хворі й прозрівають сліпі.
Н.Королева охоче вводить до тексту свого роману сцени й епізоди, де йдеться про такі незвичайні з погляду позитивістських уявлень закони існування світу, зокрема Істини через прийняття Віри у всемогутність Месії та про його божественне походження. Можна говорити про те, що у Н.Королеви як в усій її творчості, так і в романі "Що є істина?" виразно простежується відчуття апріорного й незаперечного трагізму світу та індивідуального буття особистості.
ЛІТЕРАТУРА
1. Голубовська І. Творчість Наталени Королевої в контексті розвитку української літератури першої половини ХХ ст.: Автореф. дис... к.філол.н. / 10.01.01 - українська література. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. - К., 2002. - 22 с.
2. Королева Н. Quid est Veritas? Історична повість // Всесвіт. - 1996. - №2. - С.3-38.
3. Сиротюк М. Український радянський історичний роман. Проблема історичної та художньої правди / АН УССР. Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка. - К., 1962. - 396 с.
4. Франко І. Зібрання творів: У 50-ти томах. - К.: Наукова думка, 1976. - Т.1. - С.5-75 (передмова); 502 с.
Loading...

 
 

Цікаве