WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Роман В.Домонтовича «дівчина з ведмедиком»: апробація теорії «неправдоподібних істин» - Реферат

Роман В.Домонтовича «дівчина з ведмедиком»: апробація теорії «неправдоподібних істин» - Реферат

втратили свій сенс і ті віковічні морально-етичні традиції, згідно з якими жінка вважалася "другою статтю" [5], залежною істотою по відношенню до чоловіка - її власника. Ця залежність, за словами французького філософа-екзистенціаліста Ж.П.Сартра, обмежує жіночу свободу, через що проектує особистість на "відвоювання" в "Іншого" свого власного буття, своєї свободи [10, 208].
У художній інтерпретації В.Домонтовича право на жіноче самовираження і свободу "відвойовує" Зина, обираючи для цього надто нетрадиційний спосіб - втрата дівоцтва поза шлюбом. Зині здавалося, що найсуворіша патріархальна заборона, найнепорушніше табу на жіночу сексуальність, сакралізованість цноти якраз і закривають жінці шлях до свободи. У зв'язку з цим абсурдна свідомість героїні девальвує усталені правила, принципи, норми й мораль з метою знищення всього, що для інших було недоторканим і непорушним. Від кохання дівчина сподівається не поневолення, а звільнення: "Для мене, - говорить вона, - кохання є спосіб звільнитись од шлюбу, одруження, родини - всього, що зв'язує й може зв'язати мене і волю [8, 125]. Натомість самоствердження, звільнення від залежності через кохання виявляються для Зини неможливими. Драма її кохання полягає в тому, що воно не приносить очікуваної свободи, прирікає на одноманітність і зашкарублість. "Вона сподівалася, що кохання є щось більше, ніж кохати, що наше кохання спопелить попельність буденних днів і тижнів, що в коханні розквітне блакитний сон незнаного майбутнього", але "минув місяць., і від кохання лишився тільки холодний попіл, гіркий аромат полину" (курсив
автора. - В.Д.) [8, 126]. Пропозиція законного шлюбу від Іполіта Миколайовича остаточноруйнує ілюзії дівчини, викликає в неї відштовхування, відчуження, ворожнечу. Така з першого погляду абсурдна поведінка героїні знаходить своє екзистенціалістське пояснення у праці "Друга стать" Сімони де Бовуар. За словами французької письменниці-екзистенціалістки, "шлюб є чимось непристойним, оскільки впроваджує поняття прав і обов'язків у стосунках, в основі яких має лежати вільне поривання" [5, 38]. Керуючись подібними міркуваннями, героїня В.Домонтовича усвідомлює, що, по-перше, почуття кохання може бути вільним за умови, якщо воно не залежить від жодних правил, а, по-друге, узявши шлюб, вона неодмінно потрапить у залежність чоловіка, тобто втратить власну свободу. У зв'язку з цим безкінечні наполягання на шлюбі з боку Іполіта Миколайовича провокують Зину зробити два дивовижні кроки - спочатку вона віддається двірникові, а згодом стає дешевою ресторанною повією. Згідно з філософією С. де Бовуар, віддаючись багатьом чоловікам, жінка до кінця не належить жодному, а отже, досягає успіху в здобутті відносної незалежності [5, 216]. Можна припустити, що Зина Тихменєва як вільна від постулатів моралі особистість у своєму виборі все-таки підноситься до рідкісної свободи духу. Проте найбільша трагедія героїні полягає в тому, що її облудна незалежність як своєрідна спроба порвати з патріархальною жіночою несвободою є зворотною стороною тисячі залежностей, на що звертає увагу В.Агеєва, аналізуючи феміністичний дискурс українського модернізму [1, 233]. Шлях до звільнення, на думку дослідниці, слід було шукати десь інде. Мабуть, свідома цього була й сама героїня В.Домонтовича, оскільки закінчує своє життя самогубством. Як пише М.Бердяєв,
"самогубство - це перш за все втрата свободи, яка веде до перемоги над світом" [3, 135]. А коли "нічого не досягнено, нічого не переможено" [8, 126] і омріяна свобода несе лише негативний заряд, то для такої типово екзистенціалістської героїні, як Зина, її треба зректися, навіть коли це суперечить прагненню до кінця зберегти свою незалежність.
Як бачимо, мотив абсурду в романі В.Домонтовича "Дівчина з ведмедиком" реалізується, по-перше, на рівні художніх прийомів (пейзажна деталь, гра), по-друге, на рівні слів-маркерів ("відчуженість", "самотність", "свобода", "самогубство"). Виокремлення цього структурного компоненту з сюжетної канви аналізованого твору дозволяє заглибитись у його складний філософський підтекст, а отже, довести екзистенціальне світобачення українського письменника.
ЛІТЕРАТУРА
1. Агеєва В. Модерна героїня в романістиці В.Домонтовича // Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму. - К.: Факт, 2003. - С.227-245.
2. Белімова Т. Література українського модернізму: "Дівчина з ведмедиком" Віктора Домонтовича // Українська література в загальноосвітній школі. - 2004. - №7. - С.12-15.
3. Бердяев Н. О самоубийстве // Бердяев Н. О человеке, его свободе и духовности: Избранные труды /
Ред.-сост. Л.Новикова и И.Сиземская. - М.: Флинта, 1999. - С.118-136.
4. Бидерман Г. Энциклопедия символов / Пер. с нем. - М.: Республика, 1996. - 335 с.
5. Бовуар С. Друга стать: У 2-х т. / Пер. з фр. - К.: Основи, 1995. - Т.2. - 391 с.
6. Василишин І. Віртуальний світ українського екзистенціалізму (Ю.Косач і В.Домонтович) // Слово і час. - 2003. - №6. - С.70-75.
7. Горбик Р. Знімання масок, або Лист у вічність: Віктор Домонтович і світовий контекст // Вітчизна. - 2001. - №11-12. - С.136-143.
8. Домонтович В. Дівчина з ведмедиком // Домонтович В. Дівчина з ведмедиком: Роман. Болотяна Лукроза: Оповідання та нариси. - К.: Критика, 2000. - С.21-177.
Loading...

 
 

Цікаве