WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Є.Маланюк як представник емігрантської літератури (специфіка українсько-польського дискурсу) - Реферат

Є.Маланюк як представник емігрантської літератури (специфіка українсько-польського дискурсу) - Реферат

притаманне сприймання поетичного мистецтва як страждання, муки.
Порівняльний аналіз особливостей сприймання трагічної і непересічної постаті і творчості російської поетеси-акмеїстки Анни Ахматової Є.Маланюком та Ю.Лободовським, які присвятили їй окремі твори (цикл "Антистрофи" Є.Маланюк, поема "Anna Achmatowa" Ю.Лободовський), свідчить про обізнаність і зацікавленість поетів російською літературою, насамперед митцями, що постраждали від більшовицької влади (О.Мандельштамом, М.Зощенком, А.Ахматовою, М.Гумільовим) і пов'язані з Україною. Це підтверджує і використання Ю.Лободовським наскрізних алюзій і переспівів віршів Ахматової, а Є.Маланюком - оригінальних рядків з віршів Ахматової в ролі епіграфів до кожної частини циклу"Антистрофи".
Інтерпретація міфу про Варшаву у творчості Є.Маланюка та його польських побратимів (Ю.Тувіма, Є.Стемповського) через контактно-типологічні сходження доводить ідейно-естетичне значення Варшави і своєрідність варшавського періоду в житті і творчості названих митців. Варшава для Маланюка пов'язана зі змінами в особистому житті (знайомство, одруження з Богумілою Савицькою, народження єдиного сина Богдана), які були одним із факторів, що активізували його творчий процес (поезії "На палубі, під зорями, удвох...", "Підсумок", "Березіль", "Май 1935 року", "Східнячка").
Систематизація матеріалу, пов'язаного з життям і творчістю Маланюка у Варшаві, своєрідність рецепції міста українським поетом, простеження міфу про Варшаву у його творах свідчать про амбівалентність ставлення Маланюка до польської столиці. Визнаючи і захоплюючись культурно-історичними надбаннями польських митців, Маланюк натомість зазначав імперські амбіції польської влади, проводячи аналогію із політикою Росії. Доводиться продуктивність і значення "варшавського" періоду в творчому й особистому житті Є.Маланюка.
У проаналізованих творах про Варшаву Тувім реалізує свою урбаністичну програму, ототожнюючи себе з містом, вважаючи кожну людину його часткою. У Тувіма Варшава зображується як відкритий простір, в якому представлене повсякденне життя "маленької" людини. На відміну від Ю.Тувіма, Маланюк проводить у віршах тему трагічності, несумісності міста й людини, які існують у закритому просторі у протиставленні.
На відміну від Є.Маланюка з його Варшавою восени, що уособлює життєві розчарування, Ю.Тувім схильний до зображення Варшави весною як відзнаки нового періоду його долі. Якщо Тувімовська столиця яскраво сонячна, то Маланюківська - позбавлена сонця. Схожим у обох митців є уявлення Варшави шумною, метушливою, рухливою, динамічною. Характерну рису Варшави - її гомін виділяє і есеїст Є.Стемповський.
Є.Маланюк, Ю.Тувім і Є.Стемповський, створюючи образ післявоєнної Варшави, звертаються до античних мотивів і образів. Є.Стемповський починає свій нарис "Wronia i Sienna" порівнянням польської столиці з Троєю, зруйнованою греками-ахейцями.
Аналіз вірша "Варшава" Є.Маланюка допоміг уточнити питання атрибуції двох польських перекладів (Ю.Тувіма та Ю.Лободовського) за допомогою текстологічного дослідження першоджерел "Wiadomo?ci Literacki" (1932), "Kulturа" (1955), "Wiadomo?ci" (1968), свідчення самого Ю.Лободовського у статті "Po ?mierci Ma?aniuka". Ряд дослідників (Н.Лисенко, Ю.Войчишин, О.Астаф'єв) дотримуються погляду існування двох варіантів Тувімовського перекладу "Warszawa". Ми доводимо, що існують два переклади поезії Є.Маланюка "Варшава": перший - Ю.Тувіма, надрукований у "Wiadomo?ciach Literackich" (1932), а другий - Ю.Лободовського, розміщений у паризькій "Kulturze" (1955).
Наслідуючи тезу Є.Стемповського про існування в польській, українській та російській культурі міфу про витоки походження нації, представлений сарматизмом (Польща), скіфством (Росія) і "еллінським комплексом" (Україна), ми розкрили особливості поезії Є.Маланюка через виявлення "еллінського комплексу" у контексті інших моделей культури. Дослідження причин виникнення цих трьох моделей культури з'ясувало, що сарматський міф виник штучно як ідеологія польської шляхти за умови необхідності утримувати поневолені народи під владою польської держави, скіфство - як спроба ідентифікувати становище Російської імперії на маргінесі Заходу та Сходу, поява же "еллінського комплексу" на початку ХХ ст. в українській еміграційній літературі була зумовлена необхідністю піднесення національної свідомості для відтворення вільної України.
Схожість життєвої долі Є.Маланюка і Ю.Лободовського (походження з України, еміграція, боротьба за незалежність своєї вітчизни, професія літератора), спільність архетипів степу, шляху, вітру і Чорного моря, образної системи визначили загальний підхід митців до розробки основних концептів еллінської моделі культури, зокрема "Степової Еллади".
Аналіз віршів Є.Маланюка і поеми "Hellada Scytyjska" Ю.Лободовського (з присвятою Є.Маланюку) свідчить про наявність елементів різних літературних напрямів першої половини ХХ ст. у Маланюка і домінування основних засад неоромантизму у Лободовського. У поемах зі збірки "Пісня про Україну" Лободовський посилює український струмінь через вживання міфологічних, язичницьких і фольклорних мотивів, української національної символіки, стилізуванням поеми під жанр думи.
Дослідження поезії Є.Маланюка в аспекті польських літературних зв'язків сприяє поглибленню українсько-польського літературного процесу першої половини ХХ ст., збагачуючи його інонаціональними традиціями. Орієнтуючись у своїх художніх пошуках на досвід і досягнення російських, польських письменників, плідно використовуючи традиції, Є.Маланюк зробив гідний внесок на розвиток українського вірша.
Поет позитивно вплинув на демократизацію та громадянське спрямування літературного процесу як в Україні, так і в Польщі, на розширення зв'язків української словесності зі світовою культурою. Вплив поезії Маланюка мав велике значення для активізації українсько-польського культурного життя завдяки виразній демократичній спрямованості, гуманістичним тенденціям, збереженню традицій патріотизму, свободомислення, соціальної критики та високо-художній вартості.
ЛІТЕРАТУРА
1. Веретюк О. Літературне життя української політичної еміграції у міжвоєнній Польщі // Українсько-польські літературні контексти. Київські полоністичні студії. - Т.IV. - К., 2003. - С.288-306.
2. Євген Маланюк. Поезії з нотатників (із недрукованої спадщини). - Кіровоград: Спадщина, 2003. - 95 с.
3. Ільницький М. Західноукраїнська і емігрантська поезія 20-30-х років. - К.: Знання, 1992. - 48 с.
4. Енциклопедія українознавства. Загальна частина. - К.: НАН України, 1995. - Т.2. - 800 с.
Loading...

 
 

Цікаве