WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Динаміка композиційно-сюжетної побудови роману Ґео Шкурупія \"міс Адрієна\" - Реферат

Динаміка композиційно-сюжетної побудови роману Ґео Шкурупія \"міс Адрієна\" - Реферат

Каркаша як суб'єкта розповіді, спроектовано на виявлення причинно-наслідкових зв'язків конфлікту в "Міс Адрієні". Художня манера Шкурупія була позбавлена моралізаторства: письменник не переконував читача, а послідовно відстоював власну думку фактами. Життєвий шлях персонажа у малюванні автора - типовий для капіталістичного суспільства: талантом молодої балерини користувалися доти, доки вона приносила гроші фотографам та роботодавцям. Через деякий час задля більшої оригінальності дівчина змушена танцювати на димарях та ходити по тонких залізничних рейках. Її очікував сумний життєвий фінал: чоловік загинув, а нікому не потрібна "вже не гарна" виснажена танцюристка, сидить на лаві у парку з мріями про нічліг та "дармову тарілку супу" [13, 44]. Мінорним акордом, слушним для літератури
20-х років, у Шкурупія звучить: стара Європа - "сиділа у парку коло фонтана в образі міс Адрієни" [13, 43].
У зображенні оновленого суспільства, поданого письменником через образи молодих веселих одеських робітниць, використано наскрізну ідею змінити соціум. Символіка даного образу (Шкурупій подає життя міс Адрієни - Європи від розквіту до занепаду) віддзеркалює лейтмотив праці Освальда Шпенглера "Присмерки Європи". За Шпенглером, світ розвивається циклічно, за певною системою (кінець є початок, смерть є одночасно народження). Європа ж, на думку Шкурупія, перебувала тоді в стані занепаду, "із фаустівською душею". Німецький учений-песиміст вважав, що справжня духовна Європа вже лишилася в минулому, сучасна ж цивілізація - пройнята міазмами розкладу напівмертвого міщанського суспільства.
Вчення Шпенглера про "присмерк" Європи переосмислив Микола Хвильовий памфлетом "Камо грядеши". Висунувши концепцію необхідності "вестернизації" України, Хвильовий доводив: "Європа - це досвід багатьох віків. Це не та Європа, що гниє, до якої вся наша ненависть. Це - європа грандіозної цивілізації, Європа - Гете, Дарвіна, Байрона, Ньютона, Маркса і т.д., і т.п." [8, 426]. Продовженням обміну думками була стаття Миколи Зерова "Ad Fontes!". Автор "Ad Fontes!" слушно зауважив на цінності європейських досягнень ("і чи справді цей набуток такий нам непотрібний ?") [4, 569].
На сьогодні, враховуючи проблеми становлення нового українського післявиборного суспільства, однозначної відповіді на вищеокреслений дискурс не існує. Безумовно, необхідно враховувати позитив Європи, а не сліпо його наслідувати. Україна, як цілком самостійна держава, має власний, недостатньо використаний, інтелектуальний потенціал, здатний на новації.
Окрім епізодично-фрагментарного образу міс Адрієни, що його так влучно вперше використав Шкурупій у романі на означення проблеми соціуму, існує ряд персонажів. Створена письменником допоміжна система художніх образів (об'єктів розповіді) у творі охоплює усі верстви суспільства. Описуючи місто - місце дії - автор змоделював соціум від уряду до жебраків. Понад те, дії персонажів роману спроектовано на розв'язання однієї проблеми: що чекає на них усіх? Озвучена Францем Каркашем, саме вона і визначила ядро задуму "Міс Адрієни".
Епізодичні та фрагментарні персонажі, так само як і головні, позбавлені детальної описовості. Перед читачем дані художні образи виступають у творі лише в дії. Частина з них у романі визначала зав'язку. Шкурупій у розвиток поетапної передконфліктної подієвості вводить нетипові для власної творчості персонажі. За текстом "Міс Адрієни" ними були уряд країни, страйкарі, фашисти, співаки та звірі.
Майстерність Шкурупія - романіста у моделюванні уряду досягається через епізодичну дієвість зображуваного та використованого автором індивідуального мовостилю. Наратор критичний до "авантурницького синкліт, що зветься урядом великої країни" [13, 8] лише за час його проїзду вулицею кількома автомобілями, що рухалися "вільним проходом". Надалі, автор у романі не дасть жодної згадки про вищезазначений образ. Стислим буде і коментар, що пояснює спричинений конфлікт: саме від уряду залежить доля людей. У даному разі, маємо визнати актуальну на сьогодні далекоглядність не Ґео Шкурупія - митця, а Шкурупія - політика.
Сталою формою, що прикметна для творчості письменника в цілому, було фрагментарне деталізоване зображення подій через візії за схемою, в якій герой послідовно спочатку мріє про роботу, про життєві зміни, а далі докладає зусиль для практичного її втілення. Обов'язковим елементом, що присутній у кожному романі, була видозміна одного елементу візії у реальність. У "Міс Адрієні" Франц, з-поміж інших видінь, уявляє себе матросом. Увага автора зосереджена на деталізованій праці: старанному натиранні мідних поручнів, що супроводжувалося безжурним насвистуванням. Фінальна сцена роману замикала коло візій. Єдиний акцент у роботі Каркаша було розставлено Шкурупієм на тому, що мідні поручні засяяли, як "ясніє ранок" [13, 58]. Дане миттєве порівняння вказувало на позитивну, принаймні для головного героя, розв'язку проблеми пошуку роботи. Наступним сюжетним чинником у романі був розвиток дії, що відбувається лише в місті, із авторським спогляданням на його мешканців.
На сьогодні у прочитанні роману простежується як риси, цілком традиційні для творчості Ґео Шкурупія, так і інновації, пов'язані насамперед із політично-соціальним становленням суспільства. Авторське співвідношення сюжет-тема, із чітко визначеними за Левітаном та Цілевичем домінантами "дія", "обставини", "суспільство", формували тло реального Шкурупію суспільства.
Таким чином, неканонічний роман Шкурупія "Міс Адрієна" скеровано на детальну описовість дії, мінімальний розвиток характеру, коли митець подає цілком сформовану особистість, яка здатна відстоювати себе та близьких, репортажні прийоми як повідомлення про перебіг сюжету, мистецьке володіння мовними стихіями.
ЛІТЕРАТУРА
1. Білецький О. Зібрання праць у п'яти томах. Т.З. - К.: Наукова думка, 1966. - 608 с.
2. Дончик В. Український радянський роман. - К.: Дніпро, 1987. - 103 с.
3. Ейхенбаум Б. Формальний метод у мистецтві // Червоний шлях. - 1926. - №7-8. - С.184-193.
4. Зеров М.К. Твори: В 2 т. - К.: Дніпро, 1990. - Т.2. Історико-літературні та літературні праці. - К.: Дніпро, 1990. - 601 с.
5. Йогансен М. Як будується оповідання. - Харків: Книгоспілка, 1928. - 148 с.
6. Левитан Л., Цилевич Л. Основы изучения сюжета. - Рига, 1990. - 187 с.
7. Сулима М. Історія українського письменства. - Харків: Державне видавництво України, 1922. - 38 с.
8. Хвильовий М.Г. Твори: У 2 т. - К.: Дніпро, 1990. - Т.2: Повість. Оповідання. Незакінчені твори. Нариси. Пафлети. Листи. - 925 с.
9. Чижевський Д. Історія української літератури. - К.: Либідь, 1996. - 502с.
10. Шкурупій Ґео. Двері в день. - Харків: Пролетарій, 1929. - 231 с.
11. Шкурупій Ґео. Двері в день. - К.: Радянський письменник, 1968. - 323 с.
12. Шкурупій Ґео. Жанна батальйонерка. Харків - К.: Книгоспілка, 1930. - 167 с.
13. Шкурупій Ґео. Міс Адрієна. Роман. Харків: Радянська література, 1934. - 64 с.
14. Шпенглер Освальд. Закат Европы. Москва, 1922. - 156 с.
Loading...

 
 

Цікаве