WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Динаміка композиційно-сюжетної побудови роману Ґео Шкурупія \"міс Адрієна\" - Реферат

Динаміка композиційно-сюжетної побудови роману Ґео Шкурупія \"міс Адрієна\" - Реферат

працевлаштування. Відповідно і наростання конфлікту йтиме не як авторський коментар подій, зведений у творі до мінімуму, а через призму вчинків та подій, що відбулись із Францем. Наступний етап розвитку дій у романі, що визначав певний конфліктний вузол, пов'язаний із Францем-робітником. Елементи гострої та напруженої зав'язки у тексті сповнені несподіваності та загадковості, що знаходили свій вияв у системі формально-художнього рівня роману.
Автор, розставивши акценти на умовах праці Каркаша, тим самим звів їх до узагальненого деталізованого показу робочого процесу в "Компанії". Тому розвиток дії Шкурупій, згідно канонічної теорії жанру, поступово ускладнював в значно загострений конфлікт між робітниками та роботодавцями. Логічним продовженням протистояння за текстом був 20-ти денний страйк. У зображенні його перебігу письменник використовував елементи деструктивного роману: Ґео Шкурупій, дотримувавшись послідовності у погляді на "міцний сюжет", зосереджував увагу на дії. Так, епізоди, що пов'язані за змістом із страйком, позбавлені емоційності, автор лише коментував їхній перебіг, утримуючись від власної оцінки. Протистояння пікетчиків та поліцаїв виписано як репортаж, із притаманними йому короткими лаконічними реченнями. Репортажне повідомленням про події творило, за задумом автора, своєрідний різновид складника змісту та форми. Наприклад, "група робітників іде, не зупиняючись, прямо до воріт. Це все нові люди, що їх уже встигла навербувати адміністрація. Обличчя пікетчиків незнайомі" [13, 25]. У наступних реченнях автор подає лише подієвий коментар про перебіг подій: робітники мнуться, лави насторожені, знову тиша, потім повертають і йдуть назад. Подання ворогуючих таборів у їхній боротьбі зводилось до нагадування армій, що перебували в очікуванні гарячого бою. Діячі, таким чином, лише доповнювали зміст. Тому у сюжеті органічним продовженням подієвості був монтажний прийом зображення: "До воріт біжать нові поліцаї. Одні луплять палицями пікетчиків, інші заганяють учнів у ворота. Галас і колотнеча.
- Бандити. Убивці!
Ворота закриваються" [13, 23].
Головні переваги вжитого кінематографічного прийому у тексті письменника стосувались передачі показу боротьби двох суспільних станів, збільшеній динаміці події, зміцненню виразності та зовнішності руху, виявлення ідейного замислу. Даний лінгвістичний прийом (подієве повідомлення, позбавлене емоційної описовості) був закономірним у прозі Ґео Шкурупія.
Паралельно у тексті розвиваються й сюжетні колізії, пов'язані із тим, чи зможе Франц знайти своє місце у цій боротьбі. Адже від його вміння втриматись на довгоочікуваній посаді залежить ще одне життя. Зароблені гроші потрібні не лише Каркашу, а й родині передчасно померлого приятеля Матіяша Лябура.
Розвиток основної дії ускладнений введенням сюжетних мотивів. Основними з яких стають мотив відданості справі (Леон Мустак та Самюель Плюш), людської гідності (відмова Франца приховувати луснуту покришку), материнської самозреченості (Жакеліна Лябур та її хвора дитина), класової зненависті (робітники - фашисти - поліцаї). Невикресленим у творі залишився мотив кохання, що не знайшов свого продовження у тексті. Лише за поодинокими натяками зрозуміло, що стосунки між Францем та Жакеліною поступово переростають із товариських. У реченнях, виписаних без жодних емоції, подаються лише факти у своїй часовій послідовності. Все інше читач повинен додумати самостійно: Жакеліна не могла ставитися до свого співмешканця байдуже, для неї була постать Франца милою. Прийшовши з роботи, в очікуванні Каркаша, жінка починала "плюскатись у холодній воді та чепуритися" [13, 27]. Єдиний висновок, позбавлений коментаря, що його дозволив собі автор, зводився до повідомлення про те, що Жакеліна була молодою і гарною жінкою.
Найвищою точкою розвитку конфлікту в романі стають події, безпосередньо пов'язані із роботою Каркаша на "Компанію", продовженням страйку робітників, подальшою долею Жакеліни. В окреслені ситуації, за творчим задумом автора, введені епізодичні другорядні персонажі. В авторській концепції, з-поміж них виділяються ті, які безпосередньо впливають на долі героїв (містер Білдінг рятує Франса від самогубства, його жінка - моложава шістдесятирічна красуня - невмотивовано сприяє втечі Леона Мустака від Самуеля Плюша). Зв'язуючи на мить долі персонажів, Ґео Шкурупій створює перехресний сюжет, що ускладнює побудову роману. Наступні образи, вжиті часто без ім'я (міс Адрієна, сорокарічний інженер Брас), своїми вчинками не впливають на безпосередню дію у творі. Їх трансформація, на відміну від попередніх, поданих у реальності, відбувалась через візії Франца. Але, саме ці персонажі були виразниками парадигм Ґео Шкурупія у поглядах на соціум. В свою чергу, це утворювало нове політичне прочитання художнього змісту роману. Впродовж твору автор, вводячи політичну лексику, підтверджував класову позицію, в якій підтримував пролетарів. Неодноразово у тексті згадувався символ епохи - червоний прапор, що його робітники, комсомольці, які своїми діями, йшлося про пролетарську солідарність, викликану. І підсумком стає фінальне речення "ваша справа - то наша справа!". Мусимо визнати, що поширення ідеології соцреалізму, без якої неможливо було творити, поступово охопило і Ґео Шкурупія.
Свою логічну завершеність події вичерпують у розв'язці: Франц залишається працювати на "Компанію". Понад те, для відтворення повної перемоги добра (пролетарі) над злом (роботодавці) автор ввів у твір подорож Франца та інших робітників до Одеси. Оптимістичний фінал, вироблений Шкурупієм, виходячи із життєвого контексту, був цілком передбачуваний для доби соцреалізму. Штучність описуваних ситуацій виокреслювалась визначенням, поданим Барановим у монографії "Сюжетно-композиційні особливості радянського роману
20-х років", "суспільної індивідуальності" митця та епохи, що вплинуло на формування розвитку думки письменника. Вмотивованим із огляду на історико-літературні обставини став введений фінальний епізод невдалого самогубства Жакеліни Лябур. Безвихідь, отруєння газом - логічне продовження розповіді про тяжке становище родини загиблого пролетаря.
Таким чином, у романі чітко простежуються як традиційні сюжетні риси, прикметні для творчості Ґео Шкурупія в цілому, так і новаторська форма розгортання й конкретизація фабули через архетипи письменника. Новаторською для романної творчості Ґео Шкурупія в цілому була розроблена тема показу не українського, а європейського суспільства. Навмисна авторська завуальованість країни, у якій відбувалися події, свідчила про далекоглядне розуміння Шкурупієм соціальних проблем та логічна спроможність митця вичленовувати актуальне. Важливий концепт розповіді у Шкурупія в романі "Міс Адрієна" - Європа.У дванадцятий розділ твору письменник пунктирно вводить образ міс Адрієни, життя якої, передане кількома рядками, слугувало ілюстрацією авторського розуміння європейського устрою. У змодельованому варіанті Шкурупія цей персонаж не пов'язаний із сюжетними компонентами роману. Відносно самостійний образ, поданий через візії Франца
Loading...

 
 

Цікаве