WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Модерністичні мотиви творчості письменників літературної організації „Ланка” марс як наближення до європейської традиції - Реферат

Модерністичні мотиви творчості письменників літературної організації „Ланка” марс як наближення до європейської традиції - Реферат


Реферат на тему:
Модерністичні мотиви творчості письменників літературної організації "Ланка" марс як наближення до європейської традиції
Літературознавча картина ХХ століття як культурної епохи за радянських часів була деформованою. Прикладом такої рецептивної деформації є довгий період замовчування наявності модернізму в українській літературі. На сучасному етапі це питання залишається дискусійним. Досить різні погляди на ступінь маніфестації модернізму в українській літературі висловлені, наприклад, у дослідженнях Г.Грабовича [2], Т.Гундорової, В.Мельника [9], В.Моренця [10], С.Павличко [13] та ін.
Один з шляхів вирішення цієї проблеми - з'ясування творчих констант письменників, що репрезентують певні літературні угруповання 20 - 30-х років минулого століття. Концепція української літератури інтегрованої у світовий культурний простір особливо чітко оприявнює потребу суттєвої реінтерпретації минулого художньо-літературного досвіду в нашій літературі. У нашій статті відбулась локалізація уваги на одній з літературних груп, творчість представників якої є, на нашу думку, досить вдалим матеріалом для розкриття задекларованої в назві проблеми. Початок минулого століття відзначений мистецькими пошуками нових ідейно-естетичних критеріїв та нових шляхів їх реалізації. Література знаходилась на роздоріжжі між сталою народницькою традицією й модерністськими віяннями європейської думки. На думку Р.Мовчан: "Тодішній читач украй потребував європейської книжки рідною мовою, не кажучи вже про самих письменників, що інтенсивно намагалися віднайти нові шляхи для розвитку національної літератури" [11, 1].
Сучасне літературознавство, на жаль, поки що знаходиться в роздумах щодо кількісного й якісного складу "Ланки"-МАРСу. Ми на даному етапі, після роботи зі значною кількістю джерел, вважаємо представниками МАРСу Б.Антоненка-Давидовича, І.Багряного, Г.Брасюка, М.Галич, Я.Качуру, Г.Косинку, В.Підмогильного, Є.Плужника, Б.Тенету, Д.Фальківського і В.Ярошенко. До "Ланки" ще входив Т.Осьмачка, який вийшов з неї після розширення організації і перетворення її в МАРС (Майстерню революційного слова). На творчості вище зазначених митців ми й акцентуємо увагу в даній статті. На сучасному етапі відбулося суттєве зрушення в свідомості сучасних літературознавців, що позначилось і на акцентуванні уваги на ряді важливих аспектів, що окреслили проблеми подальшого дослідження більшості із зазначеник вище письменників. Так, наприклад, розроблено герменевтичні й екзистенціальні аспекти аналізу творів В.Підмогильного (В.Мельник, Р.Мовчан, С.Лущій, К.Дуб та ін.); зроблена вдала спроба психоаналітичного прочитання творчої спадщини Т.Осьмачки (М.Овчаренко, О.Піскун), розробляються екзистанційні й міфологічні інтерпретаційні коди його творчості (Н.Зборовська,); доведено екзистенціальне спрямування поезій Є.Плужника (Г.Токмань). Перелік можна продовжувати більш або менш вдалими спробами сучасної інтерпретації художньої спадщини письменників київської літературної організації "Ланка"-МАРС. Тому, на нашу думку, на даний момент постала нагальна потреба типологічного аналізу творчості митців не випадково об'єднаних в одну літературну організацію, яка свого часу виділялась із літературного загалу не лише Києва. Історія її створення й існування протягом 1924 - 1928 років становить яскраву сторінку літератури Ренесансу.
В єдиний художній простір свого часу письменників "Ланки"-МАРСу об'єднує не лише офіційна приналежність до однієї літературної організації, а й спільні принципи поетики, цінна інтенція до пошуку спільних структуротворчих якостей української літератури, близькість стильових проявів, перегук основних мотивів творчості. На останніх заакцентована увага в нашому дослідженні.
Мета статті: інтерпретація творчості митців літературного угруповання "Ланка"-МАРС в контексті модерністичного дискурсу української й світової літератури шляхом зосередження на спільних з європейським модернізмом мотивах їхнього художнього мислення, які, за "Літературознавчим словником-довідником" [8] "виявляються у фабулі і сюжеті конкретного твору, в структурі ліричного вірша, циклу, в контексті творчості письменника, в групі типологічно споріднених творів різних письменників"[8, 481].
Свої завдання вбачаємо в виявленні основних, спільних для творчості зазначених письменників мотивів, з'ясуванні співвіднесеності їх з європейським контекстом літератури
ХХ століття, доведення паралелізму естетичних принципів митців "Ланки"-МАРСу із загальними всесвітніми тенденціями.
Про основні творчі принципи зазначених митців і близькість їх до європейських ми не можемо судити з декларацій, маніфестів чи програм, бо "Ланка"-МАРС офіційно їх не мала. Проте однією зі сходинок до розуміння цього може стати позиція письменників під час літературної дискусії 1925 - 1928 років (за великим рахунком основних років існування організації). У полеміку щодо відомого памфлету М.Хвильового вступили майже всі письменницькі організації, які існували на той час в Україні. "Ланка"-МАРС разом з ВАПЛІТЕ й неокласиками виступили проти панування в мистецтві марксистської ортодоксальної ідеології, за виведення української літератури на світовий рівень. На відомому київському літературному диспуті 24 травня 1925 року від імені "Ланки" виступив В.Підмогильний, а підтримав його Б.Антоненко-Давидович. У своїх виступах вони представили основні принципи, якими керувались "ланківці" у своїй творчості. Найважливішою в статті М.Хвильового "Про "сатану в бочці", або графоманів, спекулянтів та інших просвітян" В.Підмогильний вважав думку про появу в літературі нового типу "ура-комуніста", якого названо в памфлеті "сатана в бочці", бо він продовжує гопаківські традиції, орієнтуючись за всяких обставин на примітивність свого мислення" [16, 36]. Це явище, на думку письменника, ставить українською літературу під загрозу масовізму, який приведе до зниження художньої вартості загалом усієї літератури. Його підтримав Б.Антоненка-Давидович констатуючи у своєму виступі: ".наша вимога, це перше - треба створити нормальні умови для розвитку української літератури, української не з великої, чи з маленької літери. треба повести рішучу боротьбу з халтурою, з цим просвітянством, з відсутністю мінімальної етики звичайної людини, бо немислимо вести диспут, коли перекручуються факти, підтасовуються слова не лише тут, а і в відділі "Культура і мистецтво" нашої преси. Отже, наше гасло не - "Європа чи Просвіта", а - література УСРР, позбавлена халтури, просвітянщини і хахлацької макулатури!" [16, 68-69]. Тобто, для членів літературного угруповання "Ланка"-МАРС визначальними були: письменницька кваліфікація, розбудова національної культури, орієнтація на європейський рівень мистецтва.
І.Багряний на початку 30-х років минулого століття свої переконання, за свідченням О.Шугая, які суголосні з переконаннями інших "марсівців", висловив у такій послідовності:
"1) Я мушу працювати для української культури насамперед, і твори мої мусятьбути національні не тільки формою, а й змістом. Я український письменник.
2) Національну політику розв'язано не досить вдало,
Loading...

 
 

Цікаве