WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Модель світу-України крізь призму міфологеми “Хаос – космос” - Реферат

Модель світу-України крізь призму міфологеми “Хаос – космос” - Реферат

божества" [3, 32]. Результатом цього шляху, у художньому баченні В.Пачовського, є усвідомлення себе самодостатнім народом, встановлення самостійності України, проголошення України державою. Цей шлях можна порівняти з ініціаціями, які мають пройти студенти та Марко Проклятий, а через них і весь народ.
Для Марка дорога до священної могили-печери лежить через спокуту своїх гріхів та пізнання самого себе:
Аж поки не спасеш жертов своїх,
Аж доведеш народ свій на вершину;
Розв'яжеш загадку буття для всіх [6, 2, 178].
Студенти мають викувати вогнистий меч та золотий вінець України:
... вінця сполуку перше забезпеч,
щоб люд вела якась зоря в борнї,
така зоря - народом робить люд! -
для нас зорею тою - сей вінець!..
А меч - що меч? Покажеворогів [8, 51].
Меч і вінець стають символами народження нової держави з розумним, вільним народом.
Ми викували золотий вінець,
Що людови сияти-ме по вік!
Вінець той - царство українських мас,
Тих бідних мас, що в гору піднялись -
Се щастя всіх, се мир всіх сердець!
А як заблисне всім така зоря,
Як ми покажем їм такий вінець -
Народ побачить, повалить царя,
Побачить ціль і вдарить в один бік! [8, 57]
Таким чином, В.Пачовський втілює у своїх творах ідею віри у краще майбутнє: як тільки Марко Проклятий спокутує свої гріхи, а студенти викують вогнистий меч і золотий вінець (тобто, українці усвідомлять себе самодостатнім народом, який, на думку автора, має здійснити космічну місію: "створити світ ясніший від брильянту, / Де схід і захід злучиться в любов!" [6, 2, 140]), саме тоді бездержавне, ілюзорне існування України зміниться новим, реальним, довгим та плідним існуванням держави.
Народження і смерть у міфах народів світу асоціюється зі сходом і заходом, і згідно з міфологічними уявленнями, що закріпились у релігійних культах, країна мертвих лежить на заході або під землею. Золоті ворота в однойменній містерії В.Пачовського є уособленням державності, а через своє забарвлення, як ми вже зазначали, розцінюються автором як сонце України. Тому їх зникнення є символом заходу сонця, а, отже, і смерті держави.
Якщо уважно перечитати поему, то можна побачити, що всі події у творі відбуваються переважно вночі, а сонце сходить (або світить) лише в окремих епізодах, коли з'являється надія на встановлення державності. Тобто, насправді Марко Проклятий не спускався у підземний світ: світ мертвих (пекло) - це світ цілком реальний, художньо вмотивований як втрата Україною державності.
У трагедії "Сон української ночі" ніч триває протягом майже всієї дії і лише в кінці твору "на небесах сонце сходить і осьвічує усьо кровавим блеском" [9, 289]. Криваве сонце є передвісником біди, нещасть, кровопролиття, до речі, так само як і в "Слові о полку Ігоревім", де "Тоді глянув князь / На яснеє Сонце - і побачив, / Що тьмою воно покрило..." [11, 4]. Таке перегукування міфічного часу з історичним є характерним для творчості В.Пачовського, адже часи мають тенденцію до повторення, циклічності.
Ще одним проявом метафори ночі є сліпота Марка Проклятого. Ніч присутня не тільки в художньому просторі твору, але й у душі Марка, а оскільки ніч асоціюється зі смертю, то фактично героя можна вважати мерцем - духовно він мертвий. Проте таку смерть героя автор розглядає як тимчасову. У поемі "Золоті ворота" Марко приречений на вічне блукання, аж допоки не спокутує свої гріхи і не поверне Україні самостійність. Отже, автор, спираючись на характерні для міфічного світогляду сприйняття циклічності часу, відображає своє уявлення про періодичність творення світу. Для В.Пачовського світ - це Україна, а моменти сакрального міфічного часу Першотворення у художньому світі поеми "Золоті ворота" - це апокаліпсисні перші десятиліття ХХ ст., коли на тлі історичних подій розгорталась шістсотлітня духовна історія української нації. Це є моменти прощення, очищення і повернення, коли за народними уявленнями "мертві мали змогу повернутися у світ живих, сподіваючись при новому творенні на цілком конкретне тривале повернення до життя" [4, 56] . Саме тому у художньому просторі поеми діють і міфологічні (Світовид, Вій, Михайлик), і історичні (Володимир, Гоголь, Шевченко), і містичні (Марко, Роксоляна) постаті, що, на думку автора, в історичний час
з 1917 по 1922 рр. (а в міфологічному плані це сакральний час Першотворення) отримали ще одну можливість сповнити вищу ціль - збудувати власну державу.
Інший вияв "тимчасової смерті" - перебування у печері, представлений у драмі "Сон української ночі", де такі історичні постаті як Мазепа, Богун, Орлик, Залізняк, Гонта, Боян, Шевченко, Драгоманов тощо очікують сакрального часу Першотворення - це клич Б.Хмельницького до повстання - у печері, виковуючи золотий вінець та огнистий меч.
Ще одним символом потойбіччя стала ріка, яка у поемі "Сон української ночі" відділяє могилу-печеру від берега. Вона є своєрідною межею між світами: світом живих і світом мертвих. Там, у могилі-печері, знаходяться "заложні мерці" (гетьмани, полководці, громадські діячі, письменники, поети), що чекають на своє нове народження, щоб спокутувати гріхи, а до того вони не можуть звільнитися від прокляття.
Модель "тимчасової смерті" передбачає неодмінне відродження і оновлення героя, а разом з ним і відродження зруйнованого космосу, тобто перемоги життя над смертю. Проте подолати смерть, на думку В.Пачовського, може народження цілком нового, а не відродження старого.
ЛІТЕРАТУРА
1. Афанасьев А.И. Живая вода и вещее слово. - М.: Сов. Россия, 1998. - 512 с.
2. Гуменна Д. Благослови, Мати!: Казка-есей. - Репринт. вид. - К.: RM Academia, 1994. - 288 с.
3. Элиаде М. Миф о вечном возвращении. Архетипы и повторяемость. Пер. с фр. - Санкт-Петербург, 1988. - 256 с.
4. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. - К.: Факт, 2001. - 160 с.
5. Пачовський В. Автобіографія // Пачовський В. Зібрані твори: У 2 т. Т.1. - Філадельфія - Нью-Йорк - Торонто, 1985. - С.21.
6. Пачовський В. Золоті ворота // Пачовський В. Зібрані твори: У 2т. Т.2. - Філадельфія - Нью-Йорк - Торонто, 1985. - С.63-398.
7. Пачовський В. Ладі й Марені терновий вогонь мій... - Львів: Новітня бібліотека, 1913. - 193 с.
8. Пачовський В. Роман Великий. Трагедія в п'яти діях. - 1918. - 288 с.
9. Пачовський В. Сон української ночі. - Львів, 1903. - 294 с.
10. Плачинда С.П. Словник давньоукраїнської міфології. - К.: Укр. письменник, 1993. - С.37.
11. Слово о полку Ігоревім. Поема-епос. - Одеса: Друк, 1999. - 40 с.
12. Турган О.Д. Українська література кінця ХІХ - початку ХХ ст. і античність (Шляхи сприйняття і
засвоєння). - Київ, 1995. - 175 с.
Loading...

 
 

Цікаве