WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Поетика драматичного діалогу Лесі Українки (на матеріалі діалогу „Айша і Мохаммед”) - Реферат

Поетика драматичного діалогу Лесі Українки (на матеріалі діалогу „Айша і Мохаммед”) - Реферат

супроводить думку та посилює дію:
Мохаммед
(здивований)
Ти звідки знаєш?
Айша
(злорадо)
А! Так я вгадала? [13, 101]
У діалозі Айша весь час ведеперед - наступає, змагається, Мохаммед - відбиває атаки, шукає аргументів, але агресії не виявляє. Кожна репліка Айші будується на підхопленні основної думки з попередньої репліки Мохаммеда і, як наслідок, створюється живий ланцюг думок. Персонажів діалогу характеризують і форми їх висловлювання. Айша більш напружена і вживає переважно короткі репліки, Мохаммед роздумує, він висловлюється більш поширено й образно. Мохаммед говорить: Хадіджа "була мені жоною". Семантично невідповідною є відповідь Айші: "І я твоя жона... " Хадіджа для нього - ідеал дружини - вона жінка-мати, Айша ж жінка-дитина і мовлення її наївно дитинне:
Айша
О, якби дав аллах, щоб не вмирала,
то, може б, я її перемогла!
Мохаммед
Я глузду в сих твоїх словах не тямлю [13, 102].
Айша виявляє вищої міри егоїзм - надревнощі до мертвих. Персонажем діалогу, який представляє чоловіче начало, Леся Українка не випадково обирає Мохаммеда: він уособлює мудрість в одній із найвідоміших світових релігій . Тому в його сентенціях сконденсовані глибокі за значенням думки, виражені звичайними словами, як наприклад: "Хіба се гріх - пошанувати пам'ять людини..?" [13, 103]. Традицію пошанування пам'яті близької людини має продовжити Айша. Можемо припустити, що перша дружина була для Мохаммеда тим самим, ким є Мохаммед для другої і навпаки (в обох випадках різниця між подружжям у 25 років).
У процесі агону тема поєдинку між чоловіком і жінкою переростає в тему змагання між жінками. Образ Мохаммеда стає центральним (він навіть ототожнює себе з сонцем). За нього ведуть моральний двобій дві його дружини: одна в реальності, інша - у підсвідомості Мохаммеда. Спостерігаємо улюблений драматургічний прийом Лесі Українки - антитезу, в даному випадку це - зіткнення реального з ірреальним, зовнішнього із внутрішнім. Діалог стає двоплановим: за звичайним діалогом розуму і почуттів ведеться інший, глибоко філософський, у якому порушується тема краси жінки, яку демонструють два образи: "стара, негарна, навіть мертва" Хадіджа і "гарна, молода, кохана і закохана, живая" Айша [13, 105]. Леся Українка представляє діаметрально протилежні типи жінок з чоловічого погляду. Хадіджа підкорила Мохаммеда своєю сутністю, своїм багатим духовним світом, сильною натурою. Завдяки їй Мохаммед перетворюється з погонича на релігійного проповідника, засновника ісламу, стає одним із найбагатших людей Сходу. Хадіджа уособлює тип жінки, якому Леся Українка симпатизує - жінка, яка "створює" чоловіка, здатна на самозречення (Мавка у "Лісовій пісні", Міріам в "Одержимій" тощо). Про кохання таких жінок говорила О.Кобилянська: "Є рід любові... жінок, на якій мужчина ніколи не розуміється. Вона для нього заширока, щоби зрозумівся на ній" [8, 163]. Навіть Мохаммедові-пророку "зрозуміти" її не під силу:
.але в ній щось було... щось вічне, Айшо...
Мені здається, що воно живе,
і дивиться на мене крізь могилу,
і голосом таємним промовля,
і всі мої слова та думку чує... (виділено нами. - І.Б.) [13, 106].
Мохаммед підсвідомо відчуває вищість Хадіджі, боїться схибити сам. Навіть закохавшись у Айшу, "найкращу жінку на світі" [13, 104], він не одружується з нею за життя Хадіджі, щоб не впасти в її очах. Проте належне поцінування першої дружини відбувається тільки після її смерті:
Мохаммед
Я холодний
до тебе? Що ж би ти на те сказала,
якби тебе я пестив тільки так,
як... Хадіджу,
що ти їй заздриш так [13, 102].
Шляхом обміну репліками розкривається внутрішній світ Мохаммеда та Айші: особливості мовленнєвих характеристик відкриває їх духовні, морально-етичні, світоглядні риси:
Мохаммед
... ти не думай, що вона купила
мою прихильність грішми.
Айша
Ох, якби
могла я думать се!.. Але за гроші
нікого так не люблять у могилі! [13, 105].
Айша належить до того типу жінок, які "продають" свою красу у подружжі. Сутність Айші звучить у її словах: "Я хочу, щоб мене любив Мохаммед" (виділено нами. - І. Б.) [13, 100]. Найкращий чоловік біля її ніг - ось її егоїстична мета.
Проте не завжди думка втілена у слово, іноді мовчання звучить виразніше, набуває красномовних рис:
Айша
А теє "вічне" є в мені, коханий?..
Є чи нема? Скажи!
Мохаммед мовчить.
Що ж ти мовчиш?
Мохаммед мовчки встає і йде з альтанки геть [13, 106].
Мовчазний вихід Мохаммеда споріднює Лесю Українку із "театром мовчання" Метерлінка, у якого слово відтворює лише зовнішній зміст, а глибинне значення почуття розкривається у мовчанні (порівняймо "Непрохана", "Сліпі", "Сестра Беатриса" тощо). Осягнувши ситуацію і пізнавши себе в ній, Мохаммед не потребує більше слів: внутрішній діалог завершено, як наслідок завершився і реальний.
Здійснивши цілісний аналіз діалогу "Айша і Мохаммед", можемо стверджувати, що Лесі Українці вдалося створити складний і оригінальний варіант відомого сюжету. Виключна поетична майстерність, сміливість у доборі персонажів і побудові діалогу, глибина ідеї, ясність і чіткість форми перетворює діалог української поетеси на літературний твір великої художньої цінності. Сама ж структура діалогу (в основі якого - боротьба думок і пристрастей) свідчить, що перед нами не лише літературний, але й театральний твір, вартий найвищих зразків світової драматургії.
ЛІТЕРАТУРА
1. Аль Д.Н. Основы драматургии. - Л., 1988. - 64 с.
2. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского. - М., 1972. - 470 с.
3. Белоусов В.А. Диалог как форма классической связи // Человек в мире диалога. - Л., 1990. - С.25-27.
4. Владимиров С.В. Действие в драме. - Л.: Искусство, 1972. - 160 с.
5. Волинка Г.І. Філософія стародавності і середньовіччя в освітньому контексті: Навч. посібник. - К.: Вища освіта, 2005. - 544 с.
6. Гозенпуд А. Поетичний театр. - К.: Мистецтво, 1947. - 302 с.
7. Гуменюк В.І. Драматургія В.Винниченка. Проблеми поетики: Автореф. дис. . д-ра філол. наук / 10.01.01 - українська література. - К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2002. - 28 с.
8. Кобилянська О. Оповідання. - Львів: Каменяр, 1982. - 271 с.
9. Кулінська Л. У світі ідей та образів. - К.: Дніпро, 1971. - 223 с.
10. Лагутин В.И. Проблема анализа художественного диалога. - Кишинёв: Штиинца, 1991. - 98 с.
11. Трыков В. П. Зарубежная литература конца ХІХ - начала ХХ веков. - М.: Наука, 2001. - 189 с.
12. Хализев В. Е. Драма как род литературы. - М.: Изд-во МГУ, 1986. - 256 с.
13. Українка Леся. Зібрання творів у дванадцяти томах. - К.: Наукова думка, 1977. - Т. 4. - 349 c.
14. Українка Леся. Зібрання творів у дванадцяти томах. - К.: Наукова думка, 1977. - Т. 12. - 694 с.
Loading...

 
 

Цікаве