WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Іконічний простір релігійної драми (на матеріалі давньопольської п’єси 1663 р. “Utarczka krawawie wojującego boga i pana zastępów”) (ре - Реферат

Іконічний простір релігійної драми (на матеріалі давньопольської п’єси 1663 р. “Utarczka krawawie wojującego boga i pana zastępów”) (ре - Реферат

Емблеми, як своєрідні архіватори художнього матеріалу, виконують роль означників тексту драми.
Символічний характер емблематичного коду виявляється у використанні в емблемах предметів-атрибутів. У ремарці до антипрологу драми подається емблематичне зображення персоніфікованого образу Милості, що возсідає в кріслі з перукою та короною на голові. В руках Милість тримає запалене серце і хрест. Атрибути Милості, разом із надписом - "дорога перлина" [8, 9], виступають ключем до розкриття змісту емблеми, визначають зв'язок цього персоніфікованого образу з постаттю Ісуса Христата вказують на домінування ідеї Добра. Процес означення тексту драми та її ідеї через емблему доводить слушність думки Р.Барта, про те, що народження означника художнього твору "... відбувається вічно, як у вічному календарі, причому не органічно, через дозрівання, і не герменевтично, через заглиблення у сенс, а засобом множинного зсуву, взаємонашарування, варіацій елементів" [1, 381].
У антипролозі п'єси подається також емблематичне зображення персоніфікованого образу Зради: "Tu przebije Okrucie?stwo Mi?o?? w krze?le siedz?c?; powinno by? z mieczem, w zbroi, w szyszaku, na nogach po?czochy, na r?ku karwasze" [8, 9]. Атрибути Зради - меч і зброя вказують на зв'язок образу з постаттю Диявола.
В емблемах Милості та Зради, як у ребусі, зашифровано тему і головну ідею п'єси. Атрибути цих персоніфікованих образів - серце, хрест, меч - символічно відображають містеріальний сюжет твору, а такі атрибути, як китайка, панчохи, перука - натуралізують зображення, надаючи емблемам світського характеру.
У драмі діє міфологічний принцип партиципації, коли все є відображенням всього: кожен атрибут, що входить до композиції емблем п'єси, виступає як натяк на той персоніфікований образ, якому він (атрибут) належить. Кожен образ щораз "віддзеркалює" свою архетипну модель і таким чином формує метатекстовий простір драматичного твору.
Введення в текст драми розгорнутого "девізу", що тлумачить смисл емблем Милості та Зради, спричинює "переплетення" тексту і обрамлення:
Mi?o??, Jezus, niesko?czona,
Z?o?? ludzka za? zajuszona
Mieczem przebi? usi?uje,
Mi?o?? na zdrowie czuje.
Duma grzechu ?miertelnego
I na Pana Niebieskiego
Nie ma respektu ?adnego.
Lecz przebija niewinnego [8, 9].
Маємо приклад часткового переходу тексту в код, а обрамлення в текст - означник стає означуваним, а означуване набуває властивостей означника.
Емблеми виконують у п'єсі образотворчу роль і, як правило, передують наступній характеристиці образів, а, отже, певним чином вибудовують композицію драматичного твору. Так у пролозі п'єси, завдяки емблематичним зображенням Милості та Злості, у стислій формі розгортається містеріальний сюжет драми. Таким чином, пролог п'єси виконує роль іконічного обрамлення. Далі в п'яти сценах драми викладаються ті ж містеріальні події, але вже в іконічному просторі діалогу. Отже, містеріальний сюжет розп'яття Христа розгортається у драмі за тим же принципом, що й певна символічна ідея в емблемі.
З огляду на сказане вище, давню релігійну п'єсу можна порівняти з емблематичним зображенням, в якому роль пояснюючого надпису виконує традиційно розгорнутий заголовок: "Utarczka krawawie wojuj?cego Boga i Pana Zast?p?w za grzechy narodu ludzkigo na nie?mierteln? pami?tk? wielkopi?tkowymi scenami i na zbudowanie audutora reprezentowana" [8, 9]. Таким чином, текст драми можна умовно назвати укрупненим емблематичним зображенням. Маємо приклад виявлення іконічних характеристик емблематичного коду.
Драма, як жанрова форма, поєднує символічне мистецтво зображення, яке, за Ю.Лотманом, "спрямоване в майбутнє" та іконографічне, "орієнтоване в минуле" [3, 428]. Символ, як архетипний код, обумовлює динамічні тенденції розгортання архетипних образів у часі. Іконічний архетипний код відображає містеріальну природу зображуваних явищ. Містеріальні дії, як, приміром, сцени бичування чи розп'яття Христа, в давньому релігійному театрі репрезентуються глядачеві за допомогою засобів тіньового театру, де відсутні
світлотіні - кольорові та звукові образи. Таке зображення подібне до малюнка графітовим олівцем. По відношенню до подій, що представляються на сцені акторами, тіньове зображення функціонує як іконічне обрамлення. Отже, можемо зробити висновок про стереофонічний характер об'єктивації архетипів у драмі.
Під час вистави драматичного твору архетипні сюжети, мотиви та образи розгортаються як на вербальному, так і на невербальному рівнях: архетипи набувають предметності в діалозі, у міфологічній (архетипній) оповіді та в тексті невербальних театральних знаків (архетипи втілюються в жестах, міміці, пластиці акторів, тіньових пантомімах, в сценічних декораціях і, нарешті, в музиці).
Архетипи актуалізуються в драмі під час репрезентації чи то літературної, чи то театрально-сценічної. Текст і архетипи п'єси розгортаються в часі. Осмислення архетипів у драмі уможливлюють символічні та іконічні коди. Отже, у цій статті ми розглянули специфіку означення тексту драматичного твору за допомогою символічного та іконічного архетипних кодів. Перспективними напрямками даного дослідження є, на нашу думку, порівняльний аналіз репрезентаційних моделей та кодів давньоукраїнської та давньопольської драми.
ЛІТЕРАТУРА
1. Барт Р. Від твору до тексту // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття / За ред. М.Зубрицької. - Львів, 1996. - С.380-384.
2. Барт Р. Текстуальний аналіз "Вальдемара" Е.По // Антологія світової літературно-критичної думки
ХХ століття / За ред. М.Зубрицької. - Львів, 1996. - С.385-404.
3. Зубрицька М. Юрій Лотман // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття / За ред. М.Зубрицької. - Львів, 1996. - С.428-429.
4. Мелетинский Е.М. Общее понятие мифа и мифология // Мифологический словарь / Под. ред. Е.М.Мелетинского. - М.: Сов. энциклопедия, 1991. - С.652-658.
5. Теоретическая поэтика: понятия и определения / Авт.-сост. Н.Т.Тамарченко. - М.: РГГУ, 2002. - 467 с.
6. Faryno J. Wstep do literaturoznawstwa. - Warszawa, 1991. - 645 s.
7. Swiontek S. Dialog, dramat, metateatr. Z problem?w teorii tekstu dramatycznego. - Warszawa, 1999.
8. Utarczka krawawie wojuj?cego Boga i Pana Zast?p?w // Dramatu staropolsrie. Antologia, w 6 t. / Оprac. J.Lewaсskim. - Т.VI. - Warszawa, 1959. - S.9-40.
Loading...

 
 

Цікаве