WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Структурні типи складнопідрядних речень у сучасній українській мові - Реферат

Структурні типи складнопідрядних речень у сучасній українській мові - Реферат

нашій половині не проклинали Кожушного (В.Земляк); Мабуть, не було чоловіка, щоб не мріяв політати з нею на гойдалці, незважаючи на всю її неславоньку (В.Земляк). М.І.Степаненко, зазначивши, що поділ лексем на інформативно достатні й інформативно недостатні є до якоїсь міри умовним, пропонує виділити ще одну групу - слова абсолютивно-релятивної семантики [9, 18]. При використанні їх у ролі опорних слів обов'язковість/необов'язковість підрядної частини залежить від значення слова в конкретному контексті, тому що воно "у різних значеннях може вступати в різні зв'язки з іншими словами або навіть зовсім утрачати здатність сполучатися із залежними від нього словами" [1, 9], пор.: А ще ж були в тих часах і жінки, що спонукали до змагання красою, розумом, незламністю волі, природним даром (П.Загребельний) - У їхній групі були і жінки; Ніколи не чув він про рабинь, які б сміялися, щойно попавши в рабство (П.Загребельний) - До цього дня він ніколи не бачив рабинь. Слова жінки, рабині виступають у наведених реченнях в одних випадках як синсемантичні, що вимагають для реалізації свого значення поширення підрядною частиною, а в інших - як автосемантичні, самодостатні для вираження необхідного значення, які не потребують підрядної частини.
Окремий структурний різновид складнопідрядних речень з підрядними прислівними утворюють конструкції з прислівно-корелятивним зв'язком. Особливістю їх структури є наявність анафоричних елементів, які можуть бути як у головній (співвідносні слова ), так і в підрядній (сполучні слова) частинах, або тільки в головній частині (підрядна частина у такому разі приєднується за допомогою сполучника). Специфіка зазначених складнопідрядних речень "виявляється в тому, що семантика опорного співвідносного займенникового слова в головній частині збігається з семантикою підрядної частини", яка "заповнює своєрідну лексичну неповнозначність" цього займенникового слова [2, 336]. Ці речення у науковій і підручниковій мовознавчій літературі називають займенниково-співвідносними.
За специфікою поєднання співвідносних слів зі сполучними засобами в підрядній частині В.А.Бєлошапкова [8, 760-761] І.Р.Вихованець [2, 338-339], А.П.Загнітко [5, 390-391] виділяють три різновиди займенниково-співвідносних складнопідрядних речень, але нам видається цілком правомірним виділити серед речень з прислівно-корелятивним зв'язком лише два структурні підтипи: речення симетричної структури, у яких співідносним словам головної частини відповідають сполучні слова у підрядній частині: І сліпне той, хто хоче віднайти Пощербину на сонячнім тарелі (Д.Павличко); І хтось же повинен прийти звідти, сказати несказане, розбудити те, що вже, немов дитя, полохливо ворушилося під серцем (М.Стельмах); Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде (Л.Костенко); Пригинаючись від скісної зливи трасуючих, через окопи, через картоплиння вони кинулись бігти туди, куди бігли всі: до річки, до мосту (О.Гончар); Прокинулася лише тоді, коли в коридорі задеренчав дзвоник (А.Дімаров), і речення асиметричної структури, у яких у головній частині маємо співвідносні слова, а в підрядній використовуються асемантичні сполучники: Зненавидів [Селім - Х.Р.] і сина за те, що той зробив своїм улюбленцем не воїна, а якогось фірчика [П.Загребельний]; Відтоді, як передові частини перейшли кордон і зникли за горбатими висотами чужої землі, минуло вже кілька днів (О.Гончар); Іди назустріч їй
[любові - Х.Р.] і так зроби, Щоб тайники ненависті й злоби Для святощів любові стали сховом (Д.Павличко); Були [купці - Х.Р.] дужі, грізні на вигляд, добре озброєні, мали голоси такі гучні, що хотілося затуляти вуха (П.Загребельний).
Складнопідрядні речення з опосередкованими підрядними частинами поділяються на два структурні різновиди: з прислівно-приреченнєвими частинами, коли підрядна частина, підпорядковуючись безпосередньо слову, водночас координує свою семантику з предикативним центром головної частини: А влітку, як тільки задзвонять коси на лузі, для нього, малого, в неї була інша пісенька... (М.Стельмах); Коли Миколка зводиться на ноги, він уже бачить Володимира не біля берега, а посеред броду, де крижини труться одна об одну, мов риба в нерест (М.Стельмах), і з прислівно-прислівними частинами, якщо підрядна частина через посередництво іншого слова пов'язується з предикатом головної частини: Вони всі троє на чолі з Миною пошугали через подвір'я в глибину садка, де, напівприметений снігом, горбився знайомий нам ще з літа зимівник Романових бджіл (О.Гончар). У кожному з цих різновидів як окремий підтип виділяються конструкції корелятивного типу: За річкою, там, де в густій сутіні верб зникало продовження шосе, в цей момент з'явилося попелясте скреготливе потворище (О.Гончар); Оксана дуже любила слати полотна на рівному березі недалеко від дівочого броду, отам, де й вона колись із дівчатами пускала на воду купальські вінки (М.Стельмах).
Отже, аналіз складнопідрядного речення дає підстави виділити три основні його структурні типи: конструкції з приреченнєвими (детермінантними), прислівними й опосередкованими підрядними частинами. Кожен з цих типів поділяється на підтипи. Серед речень з приреченнєвими підрядними виділяються конструкції з підрядними, структурно підпорядкованими усій головній частині, з підрядними, підпорядкованими сегменту головної частини, який виражає згорнуту пропозицію, а також конструкції корелятивного типу з анафоричним компонентом у підрядній частині. Речення з прислівними підряднимиподіляються на конструкції з підрядними частинами валентного характеру, мотивованими семантикою опорного слова, з підрядними частинами невалентного характеру, мотивованими частиномовними (морфологічними) ознаками опорного слова та конструкції корелятивного типу, які у свою чергу поділяються на два різновиди - речення симетричної й асиметричної структури. Складнопідрядні речення з опосередкованими підрядними виявляються у двох різновидах: з прислівно-приреченнєвими і з прислівно-прислівними підрядними, у кожному з яких як окремий підтип виділяються конструкції корелятивного типу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Виноградов В.В. Основные вопросы синтаксиса предложения // Избранные труды: Исследования по русской грамматике. - М.: Наука, 1975. - С.254-294.
2. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. - К.: Либідь, 1993. - 368 с.
3. Вихованець І. Студії про члени речення: приреченнєвики // Українська мова. - 2005. - №2. - С.22-27.
4. Дымарский М.Я. В каком смысле сложноподчиненное предложение является структурно-семантическим единством? (К проблеме классификации) // Теоретические проблемы функциональной грамматики: Материалы Всероссийской научной конференции (Санкт-Петербург, 26-28 сентября 2001 г.). - Санкт-Петербург: Наука, 2001. - С.27-35.
5. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Моноrрафія. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - 662 с.
6. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. - Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1972. - 216 с.
7. Русская грамматика: В 2-х т. - Т.2: Синтаксис. - М.: Наука,1982. - 710 c.
8. Современный русский язык: Учеб. для филол. спец. ун-тов / В.А.Белошапкова, Е.А.Брызгунова, Е.А.Земская и др.; Под ред. В.А.Белошапковой. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Высш. шк., 1989.- 800 с.
9. Степаненко М.І. Просторові поширювачі у структурі простого речення: Монографія. - Полтава: АСМІ, 2004. - 463 с.
10. Христіанінова Р.О. Синтаксичний зв'язок між частинами елементарного складнопідрядного речення // Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст. / Редкол.: …В.О.Соболь (відп. ред.)
та ін. - К.: Знання України, 1993. - Вип.Х: Лінгвістика і літературознавство. - 2005. - С.140-148.
Loading...

 
 

Цікаве