WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Структурні типи складнопідрядних речень у сучасній українській мові - Реферат

Структурні типи складнопідрядних речень у сучасній українській мові - Реферат


Реферат на тему:
Структурні типи складнопідрядних речень у сучасній українській мові
В основу більшості сучасних класифікацій складнопідрядних речень покладено структурно-семантичний принцип, який передбачає обов'язкову відповідність між структурним типом речення і його семантикою. Цей принцип, на перший погляд абсолютно незаперечний, у самих структурно-семантичних класифікаціях проводиться непослідовно, про що свідчать розбіжності у виділенні типів підрядних частин та в їх іменуванні. У дійсності ж, як свідчить конкретний мовний матеріал, принцип обов'язкової закріпленості певного типу змісту за певною структурою можна застосовувати для порівняно невеликої кількості "зразкових", "чистих" прикладів того чи іншого різновиду складнопідрядних речень. Тому видається слушною думка М.Я.Димарського про необхідність перегляду існуючої класифікації складнопідрядних речень [4, 31-32]. Не можна не погодитися і з тим, що нова класифікація звичайно повинна зберегти ті кращі надбання, які маємо в структурно-семантичній класифікації, але разом з тим вона має бути більш гнучкою [4, 32], максимально відповідати конкретному мовному матеріалу.
Слід зауважити, що в останні роки в україністиці робляться спроби нової класифікації складнопідрядних речень. Зокрема, І.Р.Вихованець пропонує класифікацію складнопідрядних речень, здійснювану на основі функціонального підходу. Він виділяє складнопідрядні речення з детермінантними підрядними частинами, складнопідрядні речення з прислівними підрядними частинами, складнопідрядні речення займенниково-співвідносного типу і складнопідрядні речення з підрядними супровідними частинами. У свою чергу перші три групи мають свої семантичні класи. Детермінантні складнопідрядні речення об'єднують часові, причинові, цільові, умовні, допустові, наслідкові, порівняльні складнопідрядні речення, а також складнопідрядні речення місця та відповідності. Складнопідрядні речення з прислівними підрядними частинами включають з'ясувально-об'єктні придієслівні, порівняльно-об'єктні прикомпаративні, локативні придієслівні й атрибутивні приіменникові конструкції. Складнопідрядні речення займенниково-співвідносного типу за специфікою поєднання співвідносних слів і засобів зв'язку утворюють три класи: 1) складнопідрядні речення симетричної структури ( серед них субстанціальні, атрибутивні, адвербіальні місця і часу);
2) складнопідрядні речення несиметричної структури, які формуються співвідносними словами з означальною семантикою та сполучниками що, щоб, ніби, наче, неначе, немов та ін.; 3) складнопідрядні речення несиметричної структури, які містять співвідносне слово те [2, 313-340]. Як бачимо, автор цієї класифікації відходить від принципу обов'язкової відповідності між структурою і семантичним типом складнопідрядного речення.
У русистиці оригінальний підхід до класифікації складнопідрядних речень подає М.Я.Димарський [4, 32-33]. Він намагається розмежувати три аспекти вивчення названих синтаксичних одиниць і пропонує такі параметри їх характеристики: тип структури складнопідрядного речення, тип функції підрядної частини, тип семантики підрядної частини, причому розглядає їх як такі, що не обов'язково регламентують один одного.
Запропоновані Р.І.Вихованцем і М.Я.Димарським класифікації наштовхують на думку про необхідність різнобічного опису складнопідрядних речень.
У синтаксичних студіях сьогодення речення трактується як багаторівнева мовна одиниця. Виділяють переважно три основні аспекти організації речення: формально-синтаксичний, семантико-синтаксичний і комунікативний. Звичайно, ці аспекти тісно пов'язані між собою, проте еклектично змішувати їх не можна, вони мають досліджуватися паралельно. Тому ми вбачаємо за можливе розглядати окремо структурні і семантичні типи складнопідрядних речень.
У пропонованій статті зробимо спробу проаналізувати й упорядкувати досліджені на сьогодні формально-синтаксичні риси складнопідрядних речень і, залучивши деякі свої висновки, зроблені на основі спостереження фактичного матеріалу, виділити й описати структурні типи складнопідрядних речень сучасної української мови.
Вирізнення основних типів складного речення (складносурядні і складнопідрядні) базується на типах синтаксичного зв'язку між його компонентами - предикативними частинами. Таким чином, синтаксичний зв'язок є основним елементом структури складного речення, який формує його структурну схему, а отже, має реченнєвотвірний характер. Складнопідрядне речення утворюється на основі підрядного зв'язку між його частинами, який виявляється у трьох основних різновидах - приреченнєвому, прислівному й опосередкованому [більш детально про різновиди підрядного зв'язку у складнопідрядному реченні див.: 10]. Зважаючи на це, видається можливим виділити три основні структурні типи названих речень: складнопідрядні речення з приреченнєвими (детермінантними), прислівними й опосередкованими підрядними частинами.
У складнопідрядних реченнях з приреченнєвими підрядними залежні частини підпорядковуються головній в цілому, тобто її предикативному центру, а не окремому слову в ній. При цьому головна частина є потенційно автосемантичною, а тому не потребує для розкриття свого змісту підрядної і може вживатися без неї, самостійно. У силу такої специфіки підрядна частина є необов'язковою і нерегулярною [5, 411-412], синтаксична форма її є непередбачуваною. Підрядна частина тільки прилягає до головної, забезпечуючи модифікацію змісту останньої та окреслюючи цільову, причинову, умовну, допустову, наслідкову тощо семантику [5, 411]: І дві вербички стали на сторожі, щоб ту могилу час не зарівняв (Л.Костенко); Тітка Ониська, безперечно, загледіла його ще в вікно, бо вже стоїть на порозі й чекає (Є.Гуцало); Хіба може мертва мідь привернути любов, коли не привертає її навіть серце? (М.Стельмах); Але нема кінця стражданню й болю, хоч розвалилось царство темноти (Д.Павличко); Світлиця з матового скла, з одкритою стелею, так що видно багато неба і зовсім не видно землі (Леся Українка). У зв'язку з цим роль сполучників у складнопідрядних реченнях з приреченнєвою підрядною частиною є двоплановою, вони не тільки визначають залежність підрядної частини від головної (формально-синтаксична функція), але й виражають семантико-синтаксичні відношення між підрядною і головною частинами (семантико-синтаксична функція).
Складнопідрядні речення зазначеного структурного типу охоплюють два різновиди: з підрядними, структурно підпорядкованими усій головній частині (див. наведені вище приклади), і з підрядними, підпорядкованими сегменту головної частини, який виражає згорнуту пропозицію. Другий різновид характерний для конструкцій, у яких головна частина є неелементарною, ускладненою однорідними присудками, приреченнєвиками (термін І.Р.Вихованця [див.: 3]), вираженими дієприслівниками чи дієприслівниковими зворотами, або ж прислівними поширювачами, вираженими дієприкметниковими зворотами. Ці ускладнювачі являють собою згорнуте елементарне речення:Ніна вийшла на кухню, сіла чистити картоплю, хоч і не збиралася сьогодні варити (А.Дімаров) - Ніна вийшла на кухню + Ніна сіла чистити картоплю, хоч і не збиралася сьогодні варити; Мальва розмріялась, розпашіла біля багаття, підгортала його рогачиками, щоб воно швидше творило свою роботу, ніби звільняючи її від останніх обов'язків дружини (В.Земляк) - Мальва розмріялась + Мальва розпашіла біля багаття + Мальва підгортала його рогачиками, щоб воно швидше творило свою роботу, ніби звільняючи її від останніх обов'язків дружини; Притулившися на лавці край вікна під рушниками, щоб не помітили дівки, я весь обертаюся в слух (О.Довженко) - Я притулився на лавці край вікна під рушниками, щоб не помітили дівки + Я весь обертаюся в слух; Всього передумав Тесля
Loading...

 
 

Цікаве