WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Колір як основа внутрішньої форми та вмотивованості мовного знака (на матеріалі української, російської та німецької мов) - Реферат

Колір як основа внутрішньої форми та вмотивованості мовного знака (на матеріалі української, російської та німецької мов) - Реферат

асоціюється з бровами: укр. чорнобривець Tagetes;
3) до кольору інших рослин: білого (світлого) листя рослини Origanum до листя лободи: укр. лебідка; рос. лебедка; світлого стовбура рослини Populus alba до осики: укр. осокір (від осика, кора); рос. осокорь (від осина, кора);
4) до продуктів харчування: білого листя Chenopodium до борошна (муки): укр. мучинець; рос. мучник; жовтих пелюсток, які на тлі фіолетових асоціюються з маслом: укр. маслюк Viola tricolor;
5) до дорогоцінних металів: жовтої квітки до золота: укр. золотушник Solidago, золотарник тс., золотень Asphodelus; рос. золотарник Solidago; світлого кореня до срібла: нім. Silberwurz Dryas (від Silberwurzel срібний корінь);
6) до вогню, предметів і явищ, які з ним пов'язані: жовтої квітки до лучини, іскри: укр. лучинник Verbascum, іскорник Ranunculus; червоної квітки, що асоціюється з горінням: укр. загара Lychnis, горячка тс.; чорного кольору всієї рослини з головешкою (недогорілим поліном): укр. головня Ustilago; листя іншого кольору (сіруватого) до диму: рос. дымянка Fumaria;
7) за іншими асоціаціями: світла рослина подібна до крейди: укр. крейдовник Teucrium; яскраво-червоні ягоди настільки привабливі, що заманюють людину: рос. заманиха Oplopanax; синя квітка викликає асоціації з кольором неба: нім. Himmelleiter Polemonium (букв. небесний керівник); темний колір плоду асоціюється із певним часом доби: нім. Nachtschatten Solanum (букв. нічна тінь).
ІІІ. Немотивовані назви.
Серед немотивованих у досліджуваних мовах флоролексем нами зафіксовані спільні назви, які зумовлені в своїх первісних мовах: жовтим кольором квітки рослини Chrysanthemum: укр. хризантема; рос. хризантема; нім. Chrysantheme (з гр. золота квітка); білим кольором квітки Bellis: укр. маргаритка; рос. маргаритка; нім. Margerite (з гр. перлина); синім кольором квітки Linum: укр. льон; рос. лен; нім. Lein (з лат. синіти); контрастним (строкатим) забарвленням квiтки Iris: укр. ірис; рос. ирис; нім. Iris (з гр. веселка); яскраво-зеленим кольором листя Rosmarinus: укр. розмарин; рос. розмарин; нім. Rosmarin (з лат. морська роса); жовтим блискучим насінням Medicago: укр. люцерна; рос. люцерна; нім. Luzerne (з лат. світло).
Спільними немотивованими в слов'янських мовах є назви рослин, зумовлені: білим (світлим) кольором стовбура Ulmus, Betula; відповідно: укр. берест, береза; рос. берест, береза (з двн. світлий); червоним кольором стовбура Erithacus: укр. вільха; рос. ольха (з двн. червоний); синім кольором плоду Prunus: укр. слива; рос. слива (з лат. синюватий); червоним кольором плодів Cornus: укр. кизил; рос. кизил (з тюрк. червоний) та Rubus idaeus: укр. малина; рос. малина (з дінд. чорний, червоний); світлим кольором листя Chenopodium: укр. лобода; рос. лебеда (з лат. білий).
Інші флоролексеми цієї групи зумовлені:
1) жовтим кольором: плоду Cucumis melo: нім. Melone (з гр. зріле яблуко); всієї рослини: нім. Reizker Lactarius deliciosus (із серб. рижик);
2) синім кольором: квітки Syringa: укр. ліліяк (з перс. блакитнуватий); Centaurea: рос. блаватка (з нім. синій); нім. Zyane (з лат. синій); стовбура: укр. модрина Larix (з польськ. блакитний);
3) червоним кольором: квітки: Amaranthus: нім. Amarant (з гр. пурпуровий);
4) чорним кольором: стовбура: укр. карагач Ulmus (з тюрк. чорне дерево) .
Як показав аналіз назв рослин, зумовлених своїм кольором , повний збіг у виборі ознаки найменування нами зафіксовано у 22 лексемах, збіг у слов'янських мовах становить 27 назв.
Таким чином, аналіз вищезазначених назв показав, що процес мотивації флоролексеми кольором визначається такими факторами:
1) високий рівень розвитку системи словотворення у мовах слов'янської та германської груп, а саме - похідні слова, словоскладення, переосмислення лексичних одиниць, тобто використання вже готових знаків;
2) і, як наслідок, значна доля вмотивованих флоролексем в українській (83,4%), російській (77,0%) та німецькій (78,8%) мовах;
Щодо типу мотивації, то в кількісному відношенні домінують:
- в українській та російській мовах лексеми, непрямо вмотивовані зовнішнім виглядом рослин, що пояснюється характерними для цих мов афіксними способами словотворення; доля цих назв становить відповідно 69,9% і 72,4% від загальної кількості вмотивованих ЛО;
- характерний для німецької мови спосіб словотворення зумовив значну кількість прямо вмотивованих флоролексем - 89,2% від загальної кількості вмотивованих;
Як уже зазначалось, найпродуктивнішим засобом створення мовної картини світу є перенесення назв. Це знайшло своє підтвердження у нашому дослідженні. Серед вмотивованих флоролексем шляхом переосмислення утворено в українській мові - 76,3%, в російській - 71,8% та у німецькій - 94,0%.
Щодо типу перенесення, то специфічним є високий рівень метонімічності в німецькій мові - 29,3% від загальної кількості перенесень (пор.: в українській мові - 3,9, в російській - 4,9%. Ґрунтуючись на положенні В.фон Гумбольдта про мову як дух народу, ми припускаємо: німцям притаманна більша уважність у баченні окремих частин рослин як істотних ознак, що можуть стати "центром образу", внутрішньою формою флоролексеми.
ЛІТЕРАТУРА
1. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. - М.: Наука, 1974. - 367 с.
2. Бенвенист Э. Общая лингвистика: Пер. с фр. - М.: Прогресс, 1974. - 447 с.
3. Блинова О.И. Термин и его мотивированность // Терминология и культура речи. - М.: Наука, 1981. - С.28-37.
4. Гак В.Г. Беседы о французском слове (Из сравнительной лексикологии французского и русского языков). - М.: Международные отношения, 1966. - 335 с.
5. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. - М.: Наука, 1990. - 83 с.
6. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике. - Т.1-2. - М.: Учпедгиз, 1958. - 536 с.
7. Сердюк А.М.Мотиваційна основа назв рослин у первинному і вторинному семіозисі (на матеріалі української, російської, німецької та французької мов): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15. - Бердянськ, 2002. - 377 с.
8. Серебренников Б.А. Роль человеческого фактора в языке: Язык и мышление. - М.: Наука, 1988. - 242 с.
9. Снитко Е.С. Внутренняя форма номинативных единиц. - Львов: Свит, 1990. - 185 с.
10. Соссюр Ф.де. Курс общей лингвистики // Труды по языкознанию. - М.: Прогресс, 1977. - С.31-285.
11. Телия В.Н.Вторичная номинация и ее виды // Языковая номинация. Виды наименований. - М.: Наука, 1977. - С.129-221.
12. Урысон Е.В. Языковая картина мира // Вопросы языкознания. - 1998. - №2. - С.3-21.
13. Уфимцева А.А. Роль лексики в познании человеком действительности и формировании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. - М.: Наука, 1988. - С.108-140.
14. Чинок Е.И. Номинация ягод иягодных растений в современном русском языке: Дис. … канд. фил. наук: 10.02.01. - К., 1985. - 209 с.
15. Guiraud P. Structures ?tymologiques du lexique francais. - Paris: Larousse, 1970. - 211 p.
Loading...

 
 

Цікаве