WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Функціонально-стильова характеристика художніх листів - Реферат

Функціонально-стильова характеристика художніх листів - Реферат

реципієнтом, духовної близькості між комунікантами.
З метою створення певних художніх образів у листах використовуються дієслова, які, зважаючи на їх функціональні можливості, здатні "передавати енергію образного руху в творі, відтворювати тривалість процесу, моментальність дії тощо" [5, 57], наприклад: "…вона написала мені з розпукою листа, благала перемінити свій замір (за джерелом), хоч я вже зовсім злагодився; зустрівшись зі мною, вона не переставала прохати, щоб я не їхав; ми поклали побратися, і що далі, то більш вона мені сподобалася" [3]; "І щоб стати навколішки на тій могилі, припасти лицем до чебрецю, всмоктати в себе весь-усенький пах чебрецевий, щоб у всіх альвеолах усіх легенів чебрецем пахло і… заснути…" [13].
Тексти художніх листів насичені якісними прикметниками, які можуть виступати у ролі епітетів і виражати оцінку або ж спричинювати емоційно-експресивний ефект, наприклад: "Рік всяких несподіванок "на волі", а в зв'язку з цим хмари різних чуток тут, у нас, чуток неймовірних, страшних і химерних, чорних і світлих, лякливих і надійних, - всі ці чутки в нашому стані, стані завжди й повсякчас з напруженими нервами, нервами шматованими, - чутки ці застилали й застилають усякі перспективи, давлять, обгортають якимось чорно-липучим туманом, що аж дихати важко" [11].
Морфологічна система художнього епістолярію характеризується також широким використанням прислівників, зокрема обставинних, предикативних та модальних. З-поміж обставинних високою частотністю вживання виділяються прислівники місця, що служать для вираження просторової локалізації, та прислівники часу, які позначають темпоральні відношення, наприклад: "Усе пояснює єдиний і вічний закон: фізично чи подумки ми рухаємося ЗВІДКИСЬ і КУДИСЬ..." [7]; "Весною я сказав їй, що хочу їхати з Якутська; вона прохала мене остатись тут" [3]; "Починаю цього листа сьогодні (22.VII), а закінчу не знаю коли, бо хочу тобі докладно розказать, як я живу, з усіма моїми життьовими (за джерелом) дрібницями, з болями, мріями, надіями" [11]; "Воно маленьке, але незабаром почну друге" [8].
За допомогою предикативних і модальних прислівників передається фізичний і душевний стан автора чи інших осіб, про яких ідеться в тексті, відображаються явища природи й навколишнього середовища, дається модальна оцінка, наприклад: "Ні стану мого колишнього не жалько, ні популярності не жалько, нічого мені не жалько…" [13]; "До того ще сьогодні препогана погода, цілий день дощ, гуляти не можна і вогко" [8].
Стилістичні засоби лексики
Основу лексичної системи художніх листів становлять стилістично нейтральні літературно-нормативні слова, що позначають "назви оточуючих речей, тварин, рослин, явищ природи і суспільного життя, людської діяльності і культури, найрізноманітніших прикмет і якостей, почувань і стану людини тощо, тобто слова, зв'язані з повсякденним життям усіх членів мовного колективу" [2, 66], наприклад: "Почувши, що дівчина виходить за мене, він почав її збивати всякими увагами, не зупиняючись ні перед чим: він лякав її, буцім вона дуже хвора, а я теж недужий, що в мене "розрив серця" і я не довговічний; вихвалявсь перед нею… Для всіх ми були як пара заручених, ніщо не свідчило за інше. Але, нарешті, дівчина стала вагатися: докторська посада та російські маєтки збили її з пантелику… Можете уявити собі, що робилося зі мною з жалю та образи; я ніколи не ховав перед дівчиною, що збавлений прав, що не маю жодних скарбів, а покладаю всі надії єдино на власну працю; вона завжди відповідала, що їй про се байдуже, що вона хоче вчитись, що кохає мене, як людину, вищу від себе освітою та духовним розвитком і т. д. Довго блукав я по Якутську з думкою застрелити себе, але приятелі, найдужче одна дівчина, берегли мене, поки моя нестяма не пройшла" [9].
Крім цього, у художніх листах для створення іронічного чи саркастичного ефектів використовуються просторіччя, русизми, зрідка - лайливі слова: "…(латуни во какі!)… А клопа ж того, клопа! Як вилізе на стіну - так "северного сияния" не видать! У стінках клоп живе й плодиться, і ніякими "культурно-воспитательными методами" його не візьмеш… Сатана - і той почервоніє од рогів до ріпиці з ганьби за них, а вони так і стоятимуть з випнутими курячими грудьми" [11].
Художній епістолярій, як і художні твори, вирізняється надзвичайною емоційністю, що певним чином сприяє відображенню у листах індивідуального стилю автора. Емоційно-експресивного ефекту надають посланням експресиви, слова, вжиті у переносному значенні, фразеологізми, просторіччя (зрідка), лексеми із зменшено-пестливими суфіксами, наприклад: "Матінко ти моя рідна!.. Я приплентався з 3-ї трудколонії… Робота "ні уму ні
серцю" [1]; "І коли б я тільки лащився до старшого брата, видатного письменника, коли б жував лише готовеньке - я ніколи не був би достойним його страдницького життя і страдницького життя нашого батька, що подарував нам життя, а сам пішов разом з мільйонами встеляти кістками вічну мерзлоту, позаяк теж не міг не думати самотужки і теж мав душу, як відкрита рана…" [9].
Отже, лексична своєрідність художніх листів полягає у використанні нейтральної лексики в поєднанні з емоційно-експресивними словами.
Таким чином, художній лист визначається нами як комунікативна одиниця, що стоїть на межі приватного побутового листа та художнього витвору і виконує не лише комунікативну функцію й служить засобом передачі інформації, а також є проявом естетичного смаку та творчої індивідуальності автора.
Цей тип епістолярних текстів, наближаючись до художнього стилю, використовує широку систему засобів художнього вираження на всіх мовних рівнях. До того ж чітко простежується тенденція до співіснування книжних і розмовних елементів у межах одного тексту. Так, для реалізації прагматичних настанов здебільшого використовуються прості речення, а при викладенні думок, почуттів, у розповідях про якісь події тощо переважають складні синтаксичні конструкції з сурядним та підрядним зв'язками. Для художніх листів типовим є вживання риторичних питальних та окличних речень, стилістичною функцією яких є підкреслення загальноїтональності тексту. Книжний відтінок художньому епістолярію забезпечує залучення синтаксичних одиниць з однорідними членами, повторами різних видів (повний лексичний повтор, підсилювальний повтор, анафора й полісиндетон).
На морфологічному рівні особливе функціональне навантаження в листах припадає на присвійні та особові займенники, які зумовлюють інтимно-ліричне забарвлення викладу; дієслова, що сприяють напруженості у відображенні почуттів автора; на якісні прикметники, використані для створення емоційно- експресивного ефекту чи вираження оцінки; прислівники, зокрема обставинні, предикативні та модальні.
Основу лексичної системи художніх листів становлять стилістично нейтральні літературно-нормативні слова. Емоційна лексика, просторіччя, росіянізми, лайливі вислови у посланнях застосовуються як засіб іронічного чи гумористичного висвітлення подій, ситуацій тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Антоненко С.В. Структура писем А.С.Пушкина: Лингвостилистика текста. - К.: Знания Украины, 2000. - 154 с.
2. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови: Частина 1. - К.: Радянська шк., 1961. - 407 с.
3. Коцюбинська М.Х. "Зафіксоване і нетлінне": Роздуми про епістолярну творчість. - К.: Дух і літера. Харківська правозахисна група, 2001. - 300 с.
4. Кузьменко В.І. Письменницький епістолярій в українському літературному процесі 20-50-х років ХХ ст. - К.: Просвіта, 1998. - 305 с.
5. Мойсієнко А.К. Повтор як динамізуюча одиниця // Українська мова і література в школі. - 1991. - №5. - С.57-61.
6. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За заг. ред. І.К.Білодіда. - К.: Наук. думка, 1973. - 588 с
7. Українська мова. Енциклопедія. - К.: Українська енциклопедія, 2000. - 752 с.
Loading...

 
 

Цікаве