WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Семантичні особливості фразеологізмів концепту «Щастя» в українській та німецькій мовах - Реферат

Семантичні особливості фразеологізмів концепту «Щастя» в українській та німецькій мовах - Реферат


Реферат на тему:
Семантичні особливості фразеологізмів концепту "Щастя" в українській та німецькій мовах
Поняття "мовна картина світу" все частіше привертає увагу сучасних лінгвістів, які вивчають зв'язок між мовою та мисленням, а, отже, і зв'язок між суб'єктом та його сприйняттям світу. Втілення у мові результатів інформації про об'єктивний світ відбувається у концептах.
Проблемі концептуального аналізу присвячено на сьогодні чимало праць вчених багатьох країн: Ю.С.Степанов [8, 32], А.Вежбицька [3, 161-165], А.П.Бабушкін [1, 1-104], Т.Ю.Ковальова [4, 180-182], О.О.Селіванова [7, 195-196] та ін. Але терміни "концепт" та "концептуальний аналіз" ще не отримали одностайного тлумачення. Варто наголосити, що в залежності від аспекту інтерпретації концепту, визначають: логічний, культурологічний, психолінгвістичний та суто лінгвістичний аналіз концепту. Хоча підходи до вивчення концепту є різними, науковці доходять все ж спільної думки про те, що національна картина світу, складна та багатогранна за своєю сутністю, може визначатися багатьма чинниками. Виходячи з цього, доцільно розглядати її з погляду на національну специфіку, котра відображається у своєрідності мови, у культурній семантиці, еталонах та стереотипах, які притаманні носіям певної мови. Дослідження концептуального простору, особливо у контрастивному аспекті, дає змогу виявити універсальні та специфічні риси у формуванні зв'язку між суб'єктом, об'єктом та мовою. Цікавою, на наш погляд, є проблема загальнолюдської інтерпретації світу. З одного боку, є загальнолюдські цінності у сприйнятті світу, а з іншого боку - яскраво виражений потенціал представників різних етносів та їхніх специфічних світоглядів, що знайшло відображення у вербалізації концептів.
Мета статті полягає у дослідженні семантичних особливостей фразеологічних одиниць із концептом "щастя" у німецькій та українській мовах.
Джерелом дослідження стали дані тлумачних та фразеологічних словників німецької та української мов, вивчення яких дає можливість виявити фразеологічні одиниці, які використовуються на позначення концепту "щастя", його універсальні та національно-культурні риси.
За філософською енциклопедією, щастя - це почуття повноти буття, пов'язане з самоіснуванням [10, 175]. Слово "щастя" тлумачиться як сприйняття суб'єктом об'єктивної реальності, як його участь у сприйнятті довкілля, де суб'єкт є творцем свого буття. Звідси, виникає концепт участі суб'єкту у цьому процесі, спроможність його до переживання, сприйняття обставин об'єктивного світу. Слово "щастя" вербалізується у цьому випадку у загальнолюдському аспекті. Ось як воно тлумачиться в українських та німецьких джерелах:
Solch ein Gl?ck!
Welch ein Gl?ck, dass …
Das ist ein gro?es Gl?ck [12, 480].
Будь і на нашій вулиці свято
Колись і на нас сонечко гляне
Колись і в наше віконце засяє сонце [6, 17].
З позиції суб'єкту "щастя" завжди виражає прагнення до співчуття, здатність до постійного напруження духовних сил самопожертви.
Для милого друга і коня із плуга
Кожен Івась має свій лас
Кожен молодець на свій взірець
Віддячити сторицею [6, 44, 75, 27-28].
einen Erfolg nicht der eigenen T?chtigkeit, sondern dem Zufall verdanken [13, 300-301].
Denken ist Gl?cksache [2, 227].
sein Gl?ck versuchen [2, 227].
Man kann niemanden zu seinem Gl?ck zwingen [2, 227].
Як бачимо, в дефініціях обох мов концепт "щастя" відокремлюється поняттями: "сториця", "взірець", "успіх","випадок", "мислення". Крім цього, в українській мові акцентується увага на поняттях, притаманних суб'єктові: "лас", "плуг", "друг".
"Щастя" - абстрактне поняття і сприймається виключно як продукт мисленнєвої діяльності, наближаючись за своєю семантикою до конкретики, бо абстрактне і конкретне завжди існують разом. Концепт "щастя" існує лише у обігу, у передачі від одного суб'єкта до іншого, його не можна отримати у спадщину, як домівку чи ділянку, бо це віддзеркалення внутрішнього світу людини. Воно існує лише у спілкуванні (побажання успіху, щасливої дороги, радість подружнього життя, кохання, радість за успіхи інших тощо).
Зірки з неба хапати
Землі під собою не чути
Жити горя покотивши
Добрий початок - половина діла
Грати всіма кольорами радугами [6, 44; 49; 61; 37].
Gl?ck auf den Weg
Auf gut Gl?ck
Zum Gl?ck
Gl?ck allein ist die Seele, die liebt [2, 227].
Водночас концепт "щастя" передбачає готовність до страждання, бо інколи твої наміри мовця не знаходять відгуку у реципієнта, тобто у слові "щастя" запрограмовано як позитивні, так і негативні складники, що свідчать про парадокс вербалізації концепту "щастя" у контрастивному аспекті сприйняття суб'єктом об'єктивного довкілля.
Коли б не нещастя, не було б щастя [6, 75].
Gl?ck im Ungl?ck
Gl?ck macht Freunde, Ungl?ck pr?ft
Gl?ck im Spiel, Ungl?ck in der Liebe [2, 300-301].
Крім репрезентації основних аспектів інтерпретації концепту "щастя", у фразеологічних одиницях важливим засобом ідентифікації людини до нації є також прислів'я, крилаті вирази, тобто паремії із цим концептом, через які розкриваються культура та ментальність народу.
Домінантами на позначення "щастя" у синонімічному ряді є стилістично-нейтральні лексеми "початок", "жити", "зірка", "свято", як-от:
Давати серцю волю
Діло на мазі [6; 39, 43].
Aller Anfang ist schwer
der Anfang am Ende
guter Anfang ist halber Erfolg [2, 27].
Hals und Beinbruch
Morgenstunde hat Gold im Munde
Ohne Flei? kein Preis [2; 227, 132, 154].
Аналіз наведених прикладів свідчить про універсальність концепту "щастя" у обох досліджуваних мовах. Але існують ще й національно-культурні особливості інтерпретації цього концепту, які відображають своєрідність української та німецької мов.
Вибірка німецьких та українських фразеологізмів із різноманітних джерел спонукали до розподілу їх за тематичною класифікацією на групи. Згідно із синонімічними рядами, зазначеними у словниках Г.П.Циганенко [11, 416], М.Фасмера [9, 816],
Loading...

 
 

Цікаве