WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Вербалізація концету самопочуття в українських та латинських фразеологізмах - Реферат

Вербалізація концету самопочуття в українських та латинських фразеологізмах - Реферат

життя.
2. Смерть. У фраземах цей концепт може виражатися:
а) прямо: укр. Не жилець;
б) метафорично: укр. Смерть заглядає в очі.
Смерть занесла свою гостру сокиру.
Смерть за плечима;
в) або через інші символи , наприклад, ритуальні: укр. Дивитися в могилу. - Дихати на ладан.
3. Організм людини. Вербалізація концепту уцій тематичній групі відбувається через вживання лексем, що позначають наступні поняття:
- Дух. Душа. За давньоримською, слов'янською та християнською релігіями душі померлих людей залишають тіло. Цим зумовлені наступні фразеологізми. Про хвору, немічну людину кажуть: укр. Де тільки та душа держиться.
Наявність душі - свідчення здоров'я не лише духовного, але й фізичного:
укр. Вдихнути душу.
При здоровому розумі і твердій пам'яті.
Прийти до пам'яті.
Спокійно на серці.
лат. Mens sana in corpore sano (Здоровий дух у здоровому тілі).
Навіть підкреслювалась перевага морального стану над фізичним:
лат. Dolor animi gravior est quam corporis dolor (Душевний біль важчий, ніж тілесні страждання).
Compesce mentem! (Приручи дух!)
Optimum medicamentum quies est (Найкращі ліки - спокій).
Вихід із душевної рівноваги ототожнювався із хворобою:
укр. Затемнення ( затьмарення) розуму.
лат. Ira furor brevis est (Гнів - короткочасне божевілля).
- Флора. У зафіксованих фразеологізмах рослини Corydalis, Veratrum, Hyoscyamus символізують собою тяжку хворобу, отруєння:
укр. Не довго ряст топтати. Так кажуть про тяжкохворого, якому залишилось мало жити.
Наступні фраземи зумовлені своєю негативною дією на організм людини: укр.Черемиці наїстися.
Блекоти наїстися.
ФО Як видушений лимон вмотивована застосуванням рослини у практичному житті. Рослина Citrus limon у даному випадку несе в собі символ виснаження.
- Фауна. Фразеологізм Сліпа курка вмотивований пташиною хворобою і характеризує людину, що погано бачить у темряві. Ця фразема утворена в результаті узагальненого перенесення вільного словосполучення. Також про погане самопочуття йдеться у ФО У голові чмелі гудуть. Назва дій комахи символізує страждання від головного болю.
- Негативна дія на організм з боку іншого суб'єкта, муки, навіть тортури:
укр. Роз'ятрювати рану.
Діяти на нерви.
Розбити серце. - Валити з ніг. - Пити кров.
Вимотувати всі кишки (жили, сили, нерви).
Висмоктувати кров (силу).
- Праця, фізичне навантаження є одним із стимулів здоров'я:
лат. Ignavia corpus hebetat, labor firmat (Бездіяльність тіло ослаблює, а праця зміцнює).
- Нетиповий стан для певного органу людини :
укр. Голова макітриться. - Голова тріщить.
В очах зеленіє.
Серце рветься на шматки. - Серце кров'ю обливається.
- Природні явища, які, звичайно, не можуть відбуватися у людському організмі, але які, як правило, негативно впливають на стан здоров'я людини:
укр. Туман в очах. - Туман в голові.
Іскри з очей посипалися.
Каменем лягти на серце.
- Їжа. Латинські фразеологічні вирази пропагують:
а) помірність у споживання харчових продуктів:
лат. Edimus, ut vivamus, non vivimus, ut edamus ( Ми їмо, щоб жити, а не живемо, щоб їсти ).
Modificus cibi, medicus sibi ( Стриманий у їжі - сам собі лікар).
Somni, cibi, potus, venus omnia moderata sunt (Хай усе буде помірним: сон, їжа, питво, кохання);
б) шкідливість переїдання:
лат. Plenus venter non studet libentеr (Переповнений шлунок неохоче вчиться);
в) або, навпаки, злиденного харчування:
лат. Aqua et panis - vita canis (Хліб та вода - собаче життя);
г) корисність певних харчових продуктів для організму людини:
лат. Caseus et panis sunt optima fercula sanis (Сир і хліб - найкраща їжа для здорової людини).
- Речовини (вода). Культ води як символ гігієни, чистоти, що активно пропагувались у Римі, втілено в афоризмах:
лат. Sanitas per aqua (Здоров'я через воду). Цей афоризм у скороченому вигляді відомий всім як SPA.
In vino veritas, in aqua sanitas (Істина у вині, а здоров'я у воді).
- Міф. Цей фразеологізм зумовлений відомою легендою. У даному випадку частина тіла людини символізує слабке, вразливе місце:
лат. Tales Achillis.
укр. Ахіллесова п'ята.
Проведене дослідження дозволяє нам зробити наступні висновки:
1) концепт "самопочуття" є важливою складовою частиною української та латинської мовних картин світу;
2) для фразеологічних одиниць, у яких втілено досліджуваний концепт, характерним є яскраво виражений аксіологічний потенціал;
3) етноспецифічність вербалізації "самопочуття" виявляється у наступних тенденціях:
- для української мови властивим є домінування у фраземах складової частини "погане самопочуття", тобто концепту "хвороба", тоді як для концептосфери латинської мови характерною є перевага формування концепту "здоров'я", тобто складника "добре самопочуття";
- щодо способів формування ФО, то в українській мові зафіксовано яскраво виражену метафоричність та високий ступінь злютованості; водночас серед досліджених латинських фразем більшість становлять паремії.
ЛІТЕРАТУРА
1. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. - М.: Языки русской культуры, 1999. - 896 с.
2. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. - М.: Искусство, 1979. - 342 с.
3. Белецкий А.А. Цивилизация и культура // Collegium. - 1993. - №1. - С.17-25.
4. Вежбицка А. Концептуальные основы психологии культуры // Язык. Культура. Познание. - М.: Русские словари, 1996. - С.376-400.
5. Гумбольдт В. фон. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человеческого рода // Хрестоматия по истории языкознания ХІХ - ХХ веков / Сост. В.А.Звегинцев. - М.: Учпедгиз, 1956. - С.68-86.
6. Кубрякова Е.С. Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи. - М.: Наука, 1991. - 238 с.
7. Литвинов В.Д., Скорина Л.П. П'ятсот крилатих висловів. Тексти. Латино-український словник. - К.: Індоєвропа, 1993. - 320 с.
8. Лосев А.Ф.Очерки античного символизма и мифологии. - М.: Мысль, 1993. - 959 с.
9. Ожегов С.И. Словарь русского языка. - М.: Русский язык, 1990. - 921 с.
10. Олійник І.С., Сидоренко Л.П. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник. - К.: Радянська школа, 1991. - 400 с.
11. Потебня А.А. Мысль и язык. - К.: Синто, 1993. - 191 с.
12. Словник української мови: В 11 т. - К.: Наукова думка, 1978. - Т.9. - 921 с.
13. Сукаленко Н.И. Отражение обыденного сознания в образной языковой картине мира. - К.: Наукова думка, 1992. - 162 с.
Loading...

 
 

Цікаве