WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Характерні засоби мовної експресії в українських народних піснях про кохання - Реферат

Характерні засоби мовної експресії в українських народних піснях про кохання - Реферат

оцінність і називають відчуття, настрої, процеси (сум, нудьга, жаль, досада, кохання, ласка, краса та ін.). Ці слова можуть виражати позитивну чи негативну оцінку явищ з погляду мовця, при цьому експресивність таких лексем може виражатися й не тільки внутрішньо, семантично, а й зовнішньо, за допомогою словотвірних засобів - суфіксів чи префіксів емоційної оцінки.
Загалом у мові художньої літератури емоційно-експресивна лексика вживається специфічно: в умовах художнього контексту вона набуває додаткових відтінків, відсутніх у цих словах за межами художнього цілого. У текстах народних пісень, на нашу думку, експресивність вкладається великою мірою у вокативні конструкції - поєднання звертання з епітетами. Наприклад:
Ой дівчино, серце моє,
Личко твоє рум'янеє;
Не так личко, як ти сама -
На папері написана (с.14).
Ой ти, місяцю ясний,
Ти, мій милий, прекрасний!
Та який ти вродився на світі нещасний!
Ой який ти вродився -
Та мені знадобився,
Та який ти удався - мені сподобався (с.19).
Ой там на горі дивний див:
Там соловейко гніздо звив.
Всю нічку не спав та все щебетав,
Собі солов'їху прикликав.
Всю нічку не спав та все щебетав,
Собі солов'їху прикликав:
"Ой будь, галочко, зо мною,
То будеш мені жоною" (с.204).
Як бачимо, підбір лексики в наведених прикладах здійснений з головною метою - виразити почуття кохання, наділити це вираження експресією, силою тощо. Цій основній меті підпорядковані усі рівні побудови тексту, в тому числі й лексико-семантичний рівень, який репрезентують насамперед слова, що в текстах наведених пісень іменують закоханих: дівчино, серце, місяцю, милий, соловейко, галочка, жона. Експресивність цих лексем підкреслюється контекстуально - використанням промовистих епітетів та порівнянь.
Особливо слід відзначити специфіку експресивізації тексту народної пісні за допомогою морфемно-словотвірних засобів, серед яких превалюють, безперечно, зменшено-пестливі афікси. При цьому деривати-демінутиви актуалізують різноманітні оцінно-експресивні семантичні компоненти - від кохання й бажання до туги, смутку й навіть нелюбові. Порівняймо:
Скрипливії ворітечка, брехливії люди,
На кого ж ви набрешете, як нас тут не буде (с.190).
Ой у полі вітер віє,
А жито половіє,
А козак дівчину та й вірненько любить,
А зайнять не посміє.
Ой тим її не займає,
А що сватати має (с.30).
Мамко моя солоденька,
І ти була молоденька,
Ти ходила так за няньком,
Як я тепер за Іванком (с.45).
Прийшов козак до корчомки, дівчина гуляє;
Козакові молодому серденько ся крає (с.20).
Ой високо клен-дерево має,
А ще вище два соколи літає;
Ой літають вони у Марусі у дворі,
Заглядають вони у нову світлоньку, -
Вже світлонька вже виметеная,
Ходить Маруся вже розчесаная:
Хоче її мати за Степана дати;
Вона Степана зроду полюбила,
Вона його за ворота сама випровадила,
По його сліду персником покотила (с.205).
Виразним словотвірно-морфологічним засобом експресивізації мови виступають нестягнені форми прикметників та дієприкметників, якими просякнуті тексти народних пісень. Їх вживання надає піднесеності, урочистості, співучості. Більше того, нестягнені форми прикметників - характерна риса саме українського фольклору [див.: 9, 154-157].
На синтаксичному рівні треба насамперед відзначити широке вживання в текстах народних пісень синтаксичного паралелізму, адже чи не в кожному фольклорному творі образи закоханих, їх почуттів, емоцій тощо зіштовхуються з образами явищ природи, тварин, рослин та ін. Таке поєднання надає тексту експресивізації, посилює переживання емоцій ліричних героїв, напр.:
Дощик, дощик,
Аж із стріхи капотить...
Розсердився мій миленький,
Аж ногами тупотить (с.59).
Шумить-гуде дубровонька,
Плаче-туже дівчинонька (с.110).
Над моєю хатиною чорна хмара стала...
А на мене, молодую, поговір та слава! (с.188).
Часто синтаксичний паралелізм зіштовхує протилежні за семантикою образи, що сприяє глибшому експресивно-стилістичному ефектові, напр.:
Воли та корови усі поздихають,
Біле личко, чорні брови повік не злиняють (с.59).
У цьому уривку протиставляються почуття кохання та меркантильні інтереси, внаслідок чого зображення почуття кохання до дівчини увиразнюється, експресивізується.
Окремо варто відзначити вживання в народних піснях з експресивно-стилістичною метою різноманітних вигуків та підсилювальних часток, без яких, зрештою, не обходиться жоден з аналізованих творів. Напр.:
Світи, світи, місяцю, гей,
Ще й ясна зоря, та гей, гей, гей, гей! (с.148).
Підсумовуючи, відзначимо, що, з одного боку, засоби експресивізації мови народних пісень про кохання надзвичайно різноманітні й виокремлюються на кожному мовному рівні, а з іншого, кінцевий стилістично-експресивний ефект можливий тільки при комплексному використанні усіх експресивних засобів, що ми й спостерігаємо в текстах аналізованих фольклорних творів. Досліджувана проблема для свого всеохопного висвітлення потребує подальших студій, присвячених детальному аналізові експресивних засобів різних мовних рівнів у народних піснях, а також досліджень, які б ставили за мету встановити взаємозв'язок між експресивними мовними засобами та жанрово-тематичною природою фольклорного твору, бо, скажімо, пісні про щасливе кохання та про розлуку безумовно різняться засобами та способами експресивізації мови.
Література
1. Григорьев В.П. Поэтика слова. - М.: Наука, 1979. - 344 с.
2. Дудик П.С. Обірвані, або незакінчені, речення // Українська мова в школі. - 1955. - №4. - С. 11-14.
3. Іванова Л.П. Еквіваленти речень у російській мові // Мовознавство. - 1980. - №1. - С. 22-25.
4. Ковалев В.П. Выразительные средства художественной речи. - К.: Рад. школа, 1985. - 136с.
5. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. - К.: Вища школа, 1987. - 352с.
6. Колесник Г.М. Мова газети в епоху НТР // Науково-технічний прогрес і мова. - К.: Наук. думка, 1978. - С.91-109.
7. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. - М.: Сов. энциклопедия, 1990. - 685 с.
8. Пітель В. І. Функціонально-семантична структура незакінчених речень у сучасній українській мові: Дис. ... канд. філол. наук. - Івано-Франківськ, 2000. - 188 с.
9. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. - Тернопіль: Богдан, 2000. - 248 с.
10. Сковородников А. П. Об усеченных предложениях // Русский язык в школе. - 1972. - №5. - С.86-90.
11. Сковородников А. П. Усечение (Апозиопезис) // Сковородников А. П. Экспрессивные синтаксические конструкции в современном русском литературном языке. - Томск: Изд-во Томского гос. пед. ин-та, 1981. - 210 с.
12. Українська мова: Енциклопедія. - К.:Укр. енциклопедія, 2000. - 752 с.
13. Українські народні пісні про кохання. - К.: Мистецтво, 1971. - 212 с.
14. Цой А. А. О так называемых усеченных, или недоговоренных, предложениях // Русский язык в школе. - 1971. - №6. - С. 76-79.
Loading...

 
 

Цікаве