WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Своєрідність трансформації міфу в „Гуцульській п’єсі” Г.Хоткевича „Непросте” та повісті М.Коцюбинського „Тіні забутих предків” - Реферат

Своєрідність трансформації міфу в „Гуцульській п’єсі” Г.Хоткевича „Непросте” та повісті М.Коцюбинського „Тіні забутих предків” - Реферат

відвертає грозову хмару: у тексті мольфар тричі "грозить" до хмари ціпком. Тлумачення символу гадюки (змії) переконує у влучному виборі автором цього бестіарного образу: чоловіче начало, фалічний символ; символземний і хтонічний; виліковує від безпліддя землю і жінок; завжди переважає над биком і бараном [4, 200-201]. Власне з тотемними символами останніх ототожнюється Іван, на відміну від якого Палагна надала перевагу Юрі: "Вона лиш придивлялась до чоловіка. Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло, щось старе, водянисте світилось в його стомлених очах. Помітно худ, ставав байдужий. Ні, Юра кращий. Коли б захотіла мати любаса, узяла б Юру" [7, 211]. З огляду на православну традицію, невипадковим видається гармоніювання імені мольфара (Юра - з грецької Георгій), його типізація за допомогою тотемного символу гадюки (змії), а також пристрасний потяг до Палагни (тотемний символ коня): "молітесь Змієві і Коню, коли прославляєте подвиг великомученика Георгія" [4, 202].
Г.Хоткевич консервує, увічнює гуцульський міфологічний матеріал, оформлюючи його як драматичне дійство, що становить цікавість і для етнографа. "Українська драматургія ще не знала випадку, коли весь драматичний твір був би підпорядкований обрядовому дійству, без піклування про сюжет" [23, 90]. Проте М.Коцюбинському драматург дорікає, що виписки з Шухевича "дословні, не переважні в художнім апараті творця, не з'єднані органічно з твором" [33, 7]. Це стосується етіологічного міфу про Бога й Арідника. По суті, це єдиний зразок ренарації у "Тінях…". Загалом, у М.Коцюбинського домінує трансформація й реінтепретація, у п'єсі Г.Хоткевича - трансформація і транспозиція.
Як показало пропоноване типологічне зіставлення драми "Непросте" та повісті "Тіні забутих предків", літературно-міфічна верифікація поетичних моделей узаконює приналежність творів відповідно до масової та високої літератури. Проте не слід недооцінювати художню вартість п'єси Г.Хоткевича: позаяк мова твору (гуцульський діалект) зорієнтована на масову дохідливість, її міфогенність - і на реципієнта освіченого, адже універсалізм міфу спроектований "у безмежність філософічну" [3, 5]. На це вказує і заголовок твору - "Непросте". Недаремно свого часу в рекламі цієї фантастичної драми навіть зазначалося: "/…/ цікаве, оригінальне (близьке змістові опери Wagnera)" [32, 573]. Відтак нівелюється риторичне запитання І.Денисюка у передмові до сучасного видання "гуцульських п'єс" - "чому в добу хрестового походу проти етнографізму "етнографічні" гуцульські п'єси мали такий великий успіх навіть у столичних інтелектуалів" [3, 5]. Як своєрідну відповідь розцінюємо слова Г.Хоткевича-драматурга, режисера і патріота у статті "Гуцульський театр" (1911): "Гуцули принесли на сцену штуку без штучності" [30, 495]. І далі: "/…/ щиро народний театр сягає глибше. Він розбуджує мисль і оставляє по собі враження, о котрім думається ще потім, як зовнішній ефект уступить. Як серед селянських верств, так рівно ж і серед інтелігенції будиться почуття самопевності народної, віри в сили свого народу і то сили різносторонньої" [30, 493].
1910 року М.Сріблянський піднесено нотував, що літературний "великий шлях" "розгортає нову велику сферу людського існування через творчість народу, що воскресає для неї. Народ має в собі остільки своєрідних особливостей, захованих в глибині душі скарбів думки і краси, що коли умілою і мистецькою рукою торкнути струни його духовної ліри, то зазвучить вона по-новому, так, як ще ні один інший елемент всесвіту не звучав" [25, 51] [підкреслення наше - І.Б.]. Романтизовані заклики повернутися до своїх витоків, уважніше придивитися до власної етноестетики стають передумовою на шляху до креації неоміфологізму, репрезентованого в українській літературі низкою творів: повість М.Коцюбинського "Тіні забутих предків" (1911), драма-феєрія Лесі Українки "Лісова пісня" (1911), драма С.Черкасенка "Казка старого млина" (1913) та драма Олександра Олеся "Над Дніпром" (1911). Зміст неоміфологічного твору задекларовується як інтелектуальний, спрямований на авторефлексію і самоопис, тобто міф тут виконує роль символу ірраціонально-психологічного характеру. Апологетизація міфу має на увазі апологетизацію насамперед метафізичного аспекту порушеної проблематики у літературному творі, йдеться про синтез художності із філософуванням, намагання збагнути глибинні зв'язки і закони Всесвіту крізь призму міфу. Отож, український критик у згаданій статті слушно резюмує: "В оцій своєрідності і лежить той величезний raison d'?tre шукання в новій сфері буття, що звемо Український народ. Так, це нова сфера, а тому і нова культура, що кладеться новим шаром на всі попередні пласти життя" [25, 52] [курсив М.Сріблянського - І.Б.].
Література
1. Андрусів С. Адаптація гуцульського міту в повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків" та романі-епопеї С.Вінценза "На високій полонині" // Teka Komisji: polsko-ukrainskich zwi?zkow kulturowych, tom 1. - Lublin: [PAN w Lublinie], 2004. - S. 29-37.
2. Гундорова Т. ПроЯвлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. - Львів: Літопис, 1997. - 297 с.
3. Денисюк І. Гуцульські п'єси Гната Хоткевича // Г.Хоткевич. Неопубліковані гуцульські п'єси. - Луцьк: ВМА "Терен", 2005.-312 с. - С.3-6.
4. Энциклопедия. Символы, знаки, эмблемы / Авт.-сост. В.Андреева и др. - М.: ООО "Издательство Астрель": ООО "Издательство АСТ", 2004. - 556, [4] с., [32] л. ил.
5. Кассирер Э. Мифологическое мышление // Кассирер Э. Философия символических форм: У 3 т.-М.: СПб.: Университетская книга, 2002. - Т.2. - 280 с.
6. Коцюбинська К. Короткий опис бібліотеки М.Коцюбинського // Радянське літературознавство. - 1938. - №2-3. - С.149-158.
7. Коцюбинський М. Твори: У 7т. - К.: Наукова думка, 1974. - Т.3. - 729 с.
8. Коцюбинський М. Твори: У 7т. - К.: Наукова думка, 1974. - Т.5. - 432 с.
9. Коцюбинський М. Твори: У 7т. - К.: Наукова думка, 1974. - Т.6. - 311с.
10. Коцюбинський М. Твори: У 7т. - К.: Наукова думка, 1974. - Т.7. - 415с.
11. Кузнєцов Ю. Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ - початку ХХ ст.: Проблеми естетики й поетики. - К.: Зодіак-ЕКО, 1995. - 304 с.
12. Ласло-Куцюк М. Ключ до белетристики. - Бухарест: Мустанг, 2002.-291с.
13. Леві-Строс К. Міт та значення // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М.Зубрицької. 2-е вид., доповнене. - Львів: Літопис, 2001. - 832 с. - С.448-465.
14. Листи до Михайла Коцюбинського: У 4 т. / Упоряд., комент. В.Мазного, відп. ред. М.Коцюбинська. - К.: Українські пропілеї, 2002. - Т.1. - 367 с.
15. Листи до Михайла Коцюбинського: У 4 т. / Упоряд., комент. В.Мазного, відп. ред. М.Коцюбинська. - Ніжин, 2002. - Т.2. - 343 с.
16. Листи до Михайла Коцюбинського: У 4 т. / Упоряд., комент. В.Мазного, відп. ред. М.Коцюбинська. - Ніжин, 2003. - Т.4. - 400 с.
Loading...

 
 

Цікаве