WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Аморфність жанрової матриці як різновид синкретизму малої прози П.Куліша і Марка Вовчка - Реферат

Аморфність жанрової матриці як різновид синкретизму малої прози П.Куліша і Марка Вовчка - Реферат

новелістичної побудови, зокрема, новелістичний спосіб типізації ("Горпина", "Ледащиця") [12, 586], водночас спостерігаємо і баладний елемент [9, 99 ], адже балада за напруженістю дії і силою емоцій близька до новели. Жанр проявляє себе через "…стиль її - об'єктивний, легкий, щирий, розмовний - надавав їм [оповіданням - О.Є.] літературної сили. Це був не памфлет, а художній твір, у якому вперше в українській прозі людина і її психологія були показані великим планом" [23, 18].
Таким є і "Чари", в основі якого українські пісні, казки, повір'я [9, 98], але за жанром воно передусім нагадує народну легенду. Творові притаманна струнка, гармонійна сюжетна побудова, логічне розгортання подій, численні фольклорні мотиви: дорога до чарівниці [21, 49], перетворення дівчат у пташок, розповсюджений у світовій літературі мотив присилування до вбивства обманом. Із психологічних прийомів жанровизначальним є навіювання - передчуття лиха викликається підозрілою поведінкою Хими, її настирливими питаннями
[21, 49]. Наративна ситуація у творі характерна для прози Марка Вовчка (розповідь бабусі), проте діалоги надзвичайно промовисті. Епіцентром емоційної напруженості твору є пісенний діалог Тимоша і Хими [21, 47], де сфокусовано пісенна поетика, притаманна малій прозі Марка Вовчка, не тільки мелодійність, ритмічність [9, 120], а й відповідна синтаксична будова, стійкі звороти мовлення, тропи тощо. Відповідно, "Чари" можна вважати ліричною новелою-легендою.
Складніше за структурою оповідання "Одарка", в якому трагедія збезчещеної селянської дівчини набула ще більш драматичного звучання. Твір побудований на кількох явних і прихованих протиставленнях - на контрасті образів пана і Одарки, власне, непрямому, напівприхованому - потворний - гарна, одного бояться, друга веселить усіх, з ким стикається [21, 39], контраст ставлення двірні до горя дівчини, вважаючи її долю чи не нормою [21, 40], контраст трагічного фіналу і краси природи. Оповідач традиційний для письменниці - тітка Одарки, яка переживає за улюблену племінницю, спостерігає, як неповнолітня дівчинка проходить всі кола пекла, терпить муки безчестя, знущання фізичні і моральні тортури. Твір насичений діалогами, які відтінюють схвильованість мовлення наратора, індивідуалізують психологічні портрети образів-персонажів. Текст не переобтяжений художніми засобами, виокремлено національно забарвлений мікрообраз "вишні, черешні, мак" як символ батьківщини [21, 45], особливо акцентований образ вишневого цвіту, що супроводжує Одарку на смертному лоні. Власне, "Одарка" - соціально-психологічне оповідання з трагедійним забарвленням.
Ескізна психологічна замальовка "Чумак" має в основі пісню "Ой у полі курно та димно" [9, 92 ], пісенний мотив - страждання парубка, кохану якого насильно видали заміж за богатиря вписаний у нечітко структуровану композицію: казковий зачин - батько помер, як сини розпорядились спадком, новелістичність випливає з лаконізму сюжетної побудови. Молодший брат головного героя невипадково обраний оповідачем, він був утаємничений у історію кохання Гриця. Авторка дозволяє собі тонко нюансувати психологічні переживання: серйозність ситуації прихованого кохання відтінюється комізмом випадкового підглядання, десь на межі міфічного викриття спостерігача [21, 37]. Міфологемою конструкцією є вибір нареченої, від якого відмовляється Гриць. Співучість його душі конструюється через гіперболічно поетичні оцінки [21, 38], він виливає страждання у пісні, тому вона і звучить так, як ніхто не може заспівати. Символічним є образ хреста, зробленого з цілого дуба, що позначає незламність кохання, силу характеру головного героя. Отже, "Чумак" водночас має і ескізні риси - через нерозгорнутість сюжетно-композиційних та психологічних характеристик, і новелістичні риси, може бути схарактеризована як новела-балада.
Таким чином, відсутність чіткої жанрової матриці, власне, її аморфність, розмитість, зорієнтованість на творчі експерименти знаходять вияв у П.Куліша переважно на межі напрямів, через специфіку світогляду, окрім реалістичних і романтичних тенденцій, фольклоризму, є рудименти сентименталізму. У Марка Вовчка - саме жанровий синкретизм, у її безсистемності є вмотивованість художньою необхідністю. Проза письменниці - поетична проза, лірична проза, її пісенність - не тільки від збирання фольклору (відомо, що вона цікавилась більш пісенними жанрами, ніж прозовими [8, 26]), а й від особистої налаштованості на ліризм, на оновлення жанру суспільно-проблемного оповідання. Своєрідною характеристикою творів обох митців є баладність, яка вимагає більше епіки, поряд з цим є і бурхливий розвиток, катастрофічний обрив, манера пісенної композиції [8, 27]. У той же час, видозміни жанрів обумовлені вимогами доби. Як характеризує специфічність співвідношення соціальної детермінації жанру І.Денисюк, це "зумовлює його змінність, і тієї контамінації структурованих компонентів, яка виявляє тенденцію до відносної сталості … створює ілюзію певної іманентності жанру" [7, 14]. Дивергенція жанрових структур справді є прикметою доби, але у малій прозі П.Куліша і Марка Вовчка збережено індивідуальні здобутки письменників, близьких до народних джерел, які, однак, по-різному відтворили фольклорні елементи у своїй творчості.
Література
1. Агеєва В. Чоловічий псевдонім і жіноча незалежність) // Три долі. Марко Вовчок в українській, російській тафранцузькій літературі/Упорядник В.Агеєва. - К.: Факт, 2002. - С. 103-113.
2. Білецький О. Українська проза першої половини ХІХ ст. (від Г.Квітки до прози "Основи") // О. Білецький. Зібр. творів у 4-х томах. - К., 1960. - Т. 2. - С 231-282.
3. Білітюк Л. А. Жанр і зміст художнього твору як проблема / Волинський держ. університет ім. Лесі Українки. Кафедра теорії літератури. - Луцьк, 1998. - 31 с.
4. Гомер. Одіссея. - К.: Дніпро, 1968. - 462 с.
5. Грабович Г. Функції жанру і стилю у становленні української літератури // Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. - К.: Основи, 1997. - 604 с.
6. Гуляк А.Б., Хропко П.П. Жанрова специфіка літературного твору. - К.,1994. - 38 с.
7. Денисюк І.О. Жанрові проблеми новелістики //Розвиток жанрів в українській літературі кінця ХІХ - поч. ХХ ст. - К.: Наукова думка, 1986. - С.6-49.
8. Денисюк І.О. Розвиток української малої прози ХІХ - поч. ХХ ст. - К.: Вища школа, 1981. - 215 с.
9. Дорошевич О. Реалізм і народність української літератури ХІХ ст. - К.: Наукова думка, 1986. - 309 с.
10. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. // Твори: в 2-т. - К., 1990, Т.2. - С.229.
11. Зеров М. Марко Вовчок. Творчість // Микола Зеров. Твори в двох томах. - К.: Дніпро, 1990. - С.229-232.
12. Історія української літератури ХІХ ст.: У 2-х кн. - Кн.1 - К.: Либідь, 2005. - 656 с.
13. Історія української літератури ХІХ ст.: У 2-х кн. - Кн.2 - К.: Либідь, 2005. - 712 с.
14. Калениченко Н.Л. Українська література ХІХ ст. Напрями, течії. - К.; Наукова думка, 1977. - 315 с.
15. Копистянська Н. Х. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства. - Л.: ПАІС, 2005. - 368 с.
16. Куліш П. Взгляд на малороссийскую словесность по случаю выхода в свет книги "Народні оповідання Марка Вовчка // Пантелеймон Куліш. Твори в двох томах. - К.: Дніпро. 1989. - Т. 2. - С. 477-484.
17. Куліш П. Чорна рада: Роман, оповідання, вірші. - Харків: Фоліо, 2006. - 287 с.
18. Лексикон загального і порівняльного літературознавства. - Чернівці: Золоті литаври, 2001. - 636 с.
Loading...

 
 

Цікаве