WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Асоціонім як троп і предмет зображальної публіцистики - Реферат

Асоціонім як троп і предмет зображальної публіцистики - Реферат

інформантів асоціонім Кайданник викликав ремінісценції з творами світової та вітчизняної класики - Екзюпері, Т.Шевченка, І.Франка: 'Рецепція на "Маленького принца", але з контекстом - людина, яка замкнулась у своєму світі', 'образ людини нещасної, уярмленої, яку змалював Шевченко', 'або Прометей (міфи), або Каменяр Франка'.
Частина студентів у аплікаціях лексичного значення асоціоніма Кайданник указують на характеристику тоталітарної системи радянської доби та нашого часу: "ці вирази (Кайданник і мускулястий матрос. - В.Г.) можна ототожнювати й із сьогоднішньою дійсністю", "кожен письменник або публіцист того часу не мав іншого вибору, окрім повного підкорення тодішнім нормам", "символ радянського трудівника, що жертвує своїм життям заради якогось неіснуючого майбутнього, обіцяного владою, і не тільки обіцяного, а й нав'язаного", 'несвобода, ідеологічна обмеженість, цензура', 'людина, яка не має духовних сил протистояти владі, керівним ідеям', "історичне. Кайданник виступав як живий образ", 'людина, мислення якої хочуть закувати в межі політики партії', "Вічний Кайданник - обов'язок кожного, а матрос - в таборах".
Асоціації окремих інформантів пов'язані із соціальним статусом героя-Кайданника: 'робочий клас', 'селянин', 'заангажований письменник', а одному з анкетованих у цьому образі бачиться 'українець', у образі "галери-планети" - 'Україна'.
Чи можна визнавати пріоритет за якоюсь однією з груп асоціацій? Звичайно ж, ні! Усі проілюстровані семантичні плани асоціоніма Кайданник однаковою мірою важливі в розкритті вербально вираженого й підтекстового його значення. Гадаю, якби письменник був живий, він би був приємно подивований проникливістю своїх читачів у розкритті багатогранного змісту свідомо дібраного художнього тропу - асоціоніма, адже, по суті, на обговорення письменницького з'їзду виносилася нестільки проблема вибору письменником героя, як концепт "свободи митця в тоталітарному суспільстві".
"Нульового" розуміння естетичного змісту асоціоніма Кайданник, тобто лише на логічному рівні (осмислення реципієнтами денотативного значення етимона-апелятива), не виявлено. Загалом студенти-випускники продемонстрували сприймання цього асоціоніма на психологічному й соціально-міфологічному когнітивних рівнях з усвідомленням його референтних і сигніфікативних значень та великої літери як корелятивної ознаки форми й смислу слова.
Багатоманітність відповідей інформантів указує на різний рівень їх аутопсихологічної й професійної компетентності. Специфіка регіону, у котрому здобувають освіту й проживають студенти, не виявила себе у відповідях на анкету. Усіх їх, зі сходу й заходу, півночі й центру, відзначає розкутість думки, сміливість мислення, у чому ми вбачаємо прояв демократизації українського суспільства.
Особливість фаху інформантів теж яскраво не позначилася на характері їх відповідей-роздумів. Загалом і майбутні журналісти, і педагоги-філологи розуміють виховну й мобілізуючу силу публіцистики. Тут слід відзначити й те, що лише вправна рука майстра спроектувала таку широку парадигму асоціативних значень художнього слова, незнищенність його естетичного потенціалу. І хоча воно було спрямоване до конкретної аудиторії, читача 60-х років, воно й нині - сучасне.
Таким чином, сутність естетичного змісту проаналізованих асоціонімів, що базується на єдності графічного зображення, інтонації та значення слова, метафорично вказує на характеристику самого автора цих неологізмів, який, за словами П.Тичини, мав "далекоглядне око, непомильний слух і високе патріотичне серце…" [Див.: 16, 210]. Асоціоніми в публіцистиці Олеся Гончара сприяють лаконізму форми вислову й згущеності думки, увиразнюють індивідуальний стиль майстра. Вони не тільки активізують мислення реципієнта, а й виховують його естетичну культуру. За словами самого письменника, подібне "асоціативне, образне мислення допомагає розпізнати рутину, розвиває інтуїцію і фантазію, стимулює творчу спроможність особи" [12, 392].
Спостереження над асоціонімами в публіцистиці Олеся Гончара дають можливість конкретно судити про творчий феномен митця, динаміку його художніх пошуків. Із дібраних нами 66 випадків онімізації апелятивів в публіцистичних творах Олеся Гончара 56 (84,8 %) має місце у творчості 70-80-х років (пор.: у художній творчості з 60 відзначених випадків переходу загальної назви у власну 37 (понад 60 %) припадає теж на творчість цього
періоду [2, 174]). Це свідчить про еволюцію індивідуального стилю письменника, поглиблення філософського спрямування його публіцистичних творів, посилення тенденції до масштабності й планетарності мислення митця. Асоціоніми допомагають автору гармонійно поєднати сьогоденність факту, явища, події в житті українського народу з філософським пафосом публіцистики, ненав'язливо здійснювати взаємозв'язок конкретного й абстрактного, суб'єктивного й об'єктивного, національного й загальнолюдського.
ЛІТЕРАТУРА
1. Високоліття: Олесю Гончару 75: Зб. матеріалів / Ред.-упоряд. В.Я.П'янов. - К.: Укр. письменник, 1993. - 214 с.
2. Галич В.М. Антропонімія Олеся Гончара: природа, еволюція, стилістика. - Луганськ: Знання, 2002. - 212 с.
3. Гончар О. Доповідь на партійних зборах 3.01.1974. - Рукопис // Родинний архів письменника.
4. Гончар О. Письменницькі роздуми. Літературно-критичні статті. - К.: Дніпро, 1980. - 314 с.
5. Гончар О. Саморозквіт нації // Літературна Україна. - 1989, 16 лютого.
6. Гончар О. Твори: В 6 т. - Т.4. - К.: Дніпро, 1978. - 568 с.
7. Гончар О. Твори: В 6 т. - Т.5. - К.: Дніпро, 1979. - 520 с.
8. Гончар О. Твори: В 6 т. - Т.6. - К.: Дніпро, 1979. - 624 с.
9. Гончар О. Твоя зоря. - К.: Дніпро, 1982. - 374 с.
10. Гончар О. Чим живемо: На шляхах до українського Відродження. - К.: Укр. письменник, 1993. - 400 с.
11. Гончар О. Щоденники: У 3-х т. - Т.1 (1943 - 1967) / Упоряд. В.Д.Гончар. - К.: Веселка, 2002. - 455 с.
12. Гончар О. Щоденники: У 3-х т. - Т.2 (1968 - 1983) / Упоряд. В.Д.Гончар. - К.: Веселка, 2003. - 607 с.
13. Гундорова Т. ПроЯвлення слова: Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. - Львів: Літопис, 1997. - 299 с.
14. Клычникова З.И. Психологические особенности восприятия и понимания письменной речи (психология чтения). - Дис. докт. … психол. наук. - М., 1974. - 387 с.
15. Коваль В. Два листи Олеся Гончара // Київ. - 2002. - №1. - С.121-131.
16. П'янов В. На струнах вічності: Нарис та есеї. - К.: Укр. письменник, 2002. - 217 с.
Loading...

 
 

Цікаве