WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Літературознавча спадщина Івана Стешенка крізь призму компаративістики - Реферат

Літературознавча спадщина Івана Стешенка крізь призму компаративістики - Реферат

змістом як релігійні, з пасіонально-різдвяними сюжетами, що були за формою не чистими містеріями, а змішаними з мораліте, що прийшли до насіз Польщі. Важливим було і спостереження, що драматична містеріальна творчість близька у всіх європейських народів через спільне джерело запозичення, тому, розглядаючи відповідні твори, "мимоволі головна увага звертається на те, чим одрізняються, а не чим подібні ті твори" [11, 206]. Заслугою І.Стешенка був аналіз змісту, форми й мети української драми паралельно із західноєвропейською драмою із застосуванням історії, опертої "на порівнючих даних" [11, 3], поєднаної з критикою. Такий підхід дав йому можливість простежити еволюцію української драми як постійне наближення до світськості.
Характеризуючи українську поезію кінця ХVІІ ст., дослідник відзначає, що вона талановито поєднала європейські форми і національну традицію (творчість Котляревського, Гулака-Артемовського). Щоправда, з приводу ролі Шевченка в українській літературі, який, на переконання І. Стешенка, "продовжуючи справу своїх попередників, не створив нічого нового й оригінального, що дало б підстави думати про постійне життя і здатність до розвитку української літератури" [7, 41] та з приводу тези про незалежність укрїнського і російського життя і поезії між ним та С. Єфремовим на сторінках "Літературно-наукового вісника" за 1903 р. спалахнула гостра дискусія, яка демонструвала різне бачення проблем літературного розвитку в Україні, зокрема, проблеми канону, та стимулювала нові пошуки літературознавців.
У передмові до російськомовного перекладу популярної статті про українську літературу, яку вмістив у 1898 р. англійський журнал "Athenaeum", І. Стешенко наголошував, що "наша художня література все більше привертає до себе увагу неупереджених умів і потроху завойовує тверду позицію в рівноправній за духом сім'ї європейських літератур" [4, 1]. Тому автор статті, англійський учений, дивиться на нашу літературу як на "річ на нього духовно споріднену" [4, 1], він "дає паралелі зі сфери споріднених йому літератур англійської держави і таким чином вводить нашу літературу до кола західних" [4, 1]. Звідси - висновок І. Стешенка про те, що справжнє мистецтво універсальне і зрозуміле кожній безпристрасній людині.
Саме тому вчені цілого світу особливу увагу звертали саме на українські колядки. Цей факт І. Стешенко пояснював численністю, повнотою і художньою вартістю цього фольклорного жанру. Тому "наш народ є дійсно великий народ, коли може дати такі твори, що притягають увагу всього світу" [5, 6]. Другий важливий факт, на якому наголошує дослідник, - "всі світові колядки переспівують однакові сюжети, але кожна нація, в тім числі українська, переспівує на свій лад, відповідно своїм національним прикметам, своїм розумінням істини й добра. В національній творчості ми йдемо своїм шляхом, і цей шлях значить є правдивий. В національному житті, не цураючись чужого, ми не хочемо бути ніким другим, а тільки собою, -- і ця наша окремість веде не до руїни духа, а дає прекрасні твори, такі, як колядки, що мають вселюдську вартість" [5, 6]. Тому шлях українського письменства, на його думку, має бути насамперед національним.
Важливим чинником, що свідчив про входження українського письменства до кола світових літератур, є увага інших країн до творчості її письменників. Таким, зокрема, для І. Стешенка був М. Коцюбинський, "письменник з поетичностю, думливостю, ідеальностю - як у Короленка, з увагою до громадськості і почасти філософськими темами, як у Тургенєва" [16, 103]. Саме такі письменники, на думку І. Стешенка, посувають Україну вперед і притягують до неї увагу Європи.
Особливу увагу літературознавець звертав на дослідження, у яких застосовувався порівняльний метод. Так, у рецензії на видання К. Студинським творів М. Макаровського він відзначає насамперед порівняння поеми "Наталя" з "Германом і Доротеєю" Гете та "Віславом" К. Бродзинського, яке дає можливість стверджувати, що твір М. Макаровського написаний під впливами інших текстів. Проте критика не задовольняє спосіб, яким К. Студинський доводить близькість обох творів, що не дає нових даних для висвітлення головної ідеї "Наталі", запозиченої у Гете. Водночас І. Стешенко відзначає заслугу автора дослідження, який простежив риси, спільні у творах Макаровського і Бродзинського і відсутні у Гете, довівши цим вплив і польського поета на українського. Схвалює він і пошуки фабули поеми М. Макаровського "Гарасько", які К. Студинський, слідом за М. Петровим, пропонував спрямовувати до пушкінського "Кавказького полоненого" [9].
Синтетичний, комплексний підхід до аналізу літературних явищ, який пропонував І. Стешенко, передбачав врахування певного соціально-історичнного, загальнокультурного тла, увагу до проблем форми (вважав, що "форма в мистецтві - це все, бо зміст впливає тільки через форму" [13, 42], психології, до різноманітних внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на творчість певного автора. Творчість для нього - це стихійна сила [19, 320], але водночас - поєднання традицій і новаторства, перетворена особою автора: "Про що турбуєшся, про те і пишеш, се ж звичайна логіка поета, але вірно і те, що в творчості одбиваються численні деталі однакового напряму, а з другого боку - вриваються мотиви, навіяні внішніми обставинами" [13, 42]. В аналізі кожного твору обов'язково, на його думку, варто з'ясувати літературні зв'язки, впливи і паралелі, а отже - світовий контекст рідної літератури, вивести його "з простонародного, вузького шляху на широкий всесвітній шлях" [13, 40]. Отже, літературознавча діяльність Івана Стешенка має поліаспектний характер. Він прийшов у науку, засвоївши досвід своїх попередників, з якими часто вступав у дискусії, що збагачували українське літературознавство новими підходами, розширювали його методологічні обрії.
Література
1. Білецький Л. Основи української літературно-наукової критики. - К.: Либідь, 1998. - 405 с.
2. Дашкевич Н. "Малорусская и другие бурлескные (шутливые) "Энеиды" // К., 1898. - 44 с.
3. Крымский А. Отчет о 14 присуждении премии А. С. Пушкина в Академии наук // Сборник отделения русского языка и словестности АН. - 1903. - Т. 75. - Вып. 4. - С. 58-66.
4. Стешенко И. Английский журнал "Athenaeum" об украинской литературе. [Введение и перевод статьи]. 1898 // Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (далі - ІР НБУВ). - Ф. 207. - Од. зб. 21. - 3 арк.
5. Стешенко И. М. Вступительное слово о колядках, произнесенное на украинском языке // ІР НБУВ. - Ф. І. - Од. зб. 8585. - 4 арк.
6. Стешенко И. И. П. Котляревский и Осипов в их взаимоотношении // Киевская старина (далі КСт.). - 1898. - Т. 62. - Кн. 7-8. - С. 1-82.
7. Стешенко И. Новейшая украинская поэзия // Научное обозрение. - 1902. - № 12. - С. 36-55.
8. Стешенко И. О художественно-литературном значении произведений И. П. Котляревского // Полтавский вестник. - 1903. - № 215.
Loading...

 
 

Цікаве