WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Монолог та діалог як засоби вираження духовності у вертепній драмі ХVІІІ століття та в п’єсі П.Куліша “Іродова морока” - Реферат

Монолог та діалог як засоби вираження духовності у вертепній драмі ХVІІІ століття та в п’єсі П.Куліша “Іродова морока” - Реферат


Реферат на тему:
Монолог та діалог як засоби вираження духовності у вертепній драмі ХVІІІ століття та в п'єсі П.Куліша "Іродова морока"
Одним із популярних жанрів давньої літератури був вертеп. На думку О. Білецького, "...вертепна драма (зародилася, мабуть, ще в ХVІІ столітті, але відомі нам тексти не йдуть раніш 70-хроків ХVІІІ століття) - це ще один із попередників української реалістичної комедії ХІХ - початку ХХ ст." [8, 506].
А. Козлов у книзі "Українська дожовтнева драматургія: Еволюція жанрів" зазначив, що "...своєрідною варіацією жанру драми, могла б стати перед нами зараз вертепна драма... вертеп був такою оригінальною драмою, в якій виявлялося народне бачення гармонії і дисгармонії християнських і народних ідеалів..." [2, 52].
М. Сулима помітив те, що "...про популярність адаптованої різдвяної драми (власне вертепу) свідчать драматичні твори ХІХ-ХХ століття, автори яких під час роботи над ними свідомо орієнтувалися на вертеп. Це "Іродова морока" Пантелеймона Куліша, "Вертеп" і "Милість Божа" Людмили Старицької-Черняхівської..." [4, 294].
Отже, дослідники вертепної драми акцентували увагу переважно на особливостях цього жанру, намагаючись пояснити "живучість" вертепної драми, вмотивувати причини її популярності серед українських драматургів ХІХ-ХХ століть. Але питання про особливості монологів та діалогів як засобів вираження духовності дійових осіб вертепної драми ними не розглядалось.
У записі вертепної драми М. Маркевича, яка є однією із найстаріших, особливу увагу глядача й читача привертає Хор, який на думку Патріса Паві, "...виконував роль коментатора, роль ліричного посередника, роль епічного кординатора епізодів... часто
хор - це вираження поглядів певного глядача-судді; буває, хор замінює собою "внутрішню" мову автора" [5, 422].
Саме у співі Хору звучить спочатку заклик:
Возстаніте од сна і благо сотворіте
Рождшагося Христа повсюду возвістите;
Сіє вам, людіє, охотно глаголю,
І благословіте: піду да подзвоню [6, 415],
а потім Хор сповіщає добру звістку про те, що "Бог сьогодні рождається" [6,416].
Хор славить народження Христа і повідомляє усім про небезпеку:
Десь Ірод грядет в страни своя віфліємськії,
Плінити всі храми,
Даби зискати Христа народженна...[6,418],
даючи оцінку діям і вчинкам Ірода, він називає його "преокаяним".
У наступних явах вертепної драми функції та сутність Хору стають ще вагомішими й значущими. Так, Хор звертається до Царів з проханням захистити Христа, вказуючи їм як треба себе вести із Іродом:
Отвіщаша йому,
Ідем же к рож денному;
К рож денному ідіте
І мя возвеселіте [6, 419].
Хор також засуджує дії Ірода та Воїнів, які по-лакейські виконують його накази:
Ірод неситий
Велить убити
А воїн терзает
І убивает [6, 422].
Далі Хор виступає у ролі коментатора дій таких злотворців, як Ірод, Смерть, Чорт: "Тут смерть виходить, речет к нему вину..." [6, 423]. А коли Ірод гине від коси Смерті, Хор сповіщає про те, що зло знищено:
Не відав же он, що істребиться
І царство його в кінець розориться.
Заслуга його знатна всім і явна,
За то й пекельна бездна ізготована,
О, Іроде преокаянний ! [6, 426].
Отже, у першій частині вертепної драми Хор виступає у ролі дійової особи, яка коментує дії інших дійових осіб, дає їм характеристику, виражає погляди глядача на зображувані події у творі, повідомляє про перебіг тих чи інших подій, здійснює історичний екскурс.
Репліки діалогів решти дійових осіб першої частини вертепної драми за формою короткі, дуже емоційні. В них беруть участь переважно антидуховні дійові особи такі, як Ірод, Смерть, Чорт, Воїни та інші. Кожна репліка діалогів злотворців породжує в них не адекватну реакцію. А особливо скаженіє Ірод, коли дізнається про народження Ісуса.
Змушує нервувати Ірода звернення до нього Рахілі: "Ірод пребеззаконний, мучителю стопекельний" [6, 423]. В цій короткій репліці дається влучна оцінка діям і вчинкам Ірода.
За допомогою такого аналітичного прийому, як внутрішнє мовлення, у драмі представлено те, як Ірод "тихо, сам з собою" [6, 423] розмірковує:
Уви, кая сих времен здолалась переміна,
Думавши мні вічно жить, близиться кончина,
Однак же я з смертю сражатися буду [6, 423].
Досить напруженим є діалог між Іродом та Смертю - це своєрідне протистояння двох антидуховних сил, в якому кожна із сил прагне довести свою значущість:
Ірод
Аз єсьм багат і славен,
І ність ніхто мні рамен
Смерть
Безумне! Всього світу я сильній нахожуся:
Ізначала віку нікому не клонюся
Аз єсьм монархиня, всього світу пані [6, 425].
В другій частині драми (нижні поверхи) частіше всього ставилися й розігрувались сценки на побутові теми із життя простого люду.
Частина друга вертепної драми, розпочинається діалогом Діда та Баби, які висловлюють радість з приводу того, що загинув Ірод:
От тепер і нам припало,
Як Ірода не стало... [6, 426],
а Хор, виконуючи пісню "Ой під вишнею, під черешенькою", вводить глядача в атмосферу святкового дійства. Така поведінка Діда й Баби викликає подив у Солдата:
Кой вас чорт здесь розносіл ?
Вєдь тотчас патащу к ахвіцеру,
Штаб ви зналі крестіянску вєру ! [6, 427].
Солдат будучи завжди виконавцем волі верховної влади, у вертепній драмі здійснює подібну функцію - переказує сутність того, що відбулося на верхньому поверсі вертепу, і таким чином пов'язує сутність подій "на горі" і "внизу". Все це він здійснює у формі монологу-повідомлення.
У наступних явах вертепної драми представлені короткі родинно-побутові діалоги представників різних національностей, зокрема, циганів, угорців, поляків, українців.
Так, діалог Цигана з сином та дружиною носить етикетно-побутовий характер. Він короткий, складається з декількох реплік, в яких називаються окремі предмети лише з метою повідомлення:
Циган
А хліб же є ?
Син
Де б то взявся ? Нема [6, 429].
В цьому діалозі розкривається ставлення жінки до чоловіка, спосіб життя представників цього народу: "Фун, фун, фонфара ! Проживем без хати" [6, 431]. Лише репліка Цигана є одухотвореною: "Гайда ж до шатра дітей годувати..." [6, 431].
Специфічним є діалог Угорця з Угоркою, в якому жінка лише слухає вихваляння чоловіка: "Мої поля, моя вода, моє блато, моє в болоті, моє все" [6, 431], не промовивши жодного слова. У цій промові виявилось зверхнє ставлення Угорця до своєї дружини, яка вірно чекала чоловіка, а у відповідь почула від нього: "Як поїду я од тебе, заплачеш за мною" [6, 432].
Більш брутальним у ставленні до жінки виявився Поляк, який привселюдно образив свою дружину, називавши її "... неодукованою кубітою" [6, 433].
Особливо вирізняється з точки зору духовності у другій частині вертепної драми монолог Запорожця, який вдається до самохарактеристики:
А
Loading...

 
 

Цікаве