WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Монолог та діалог як засоби вираження духовності у вертепній драмі ХVІІІ століття та в п’єсі П.Куліша “Іродова морока” - Реферат

Монолог та діалог як засоби вираження духовності у вертепній драмі ХVІІІ століття та в п’єсі П.Куліша “Іродова морока” - Реферат

вимоги.
Вимагати можуть не тільки люди, які мають вище соціальне становище, а й люди, які користуються тим, що є улюбленцями особи, яка має високий соціальний статус, наприклад: Гаразд, якщо ви мені не даєте голок і ниток, то я сама про це зараз розмовлятиму з паном коронним стражником. Гукніть його до мене і скажіть, що я хочу з ним розмовляти! (С.Тельнюк). Полонянка Ганя-киз знає про прихильне ставлення до неї королівської особи, а тому вважає можливим вимагати від своєї прислуги і наглядача покликати старшого стражника і від нього вимагати того, чого вона бажає.
3. Прохання: Пообіцяй мені, що ти ніколи більше не... не будеш домагатися від мене взаємності (В.Слапчук) - дружина просить колишнього чоловіка взяти на себе зобов'язання більше ніколи не вимагати від неї інтимних стосунків.
Прохання передбачає певний вплив мовця на слухача з метою досягнення необхідного переважно позитивного для нього результату. Але нами зафіксований випадок, коли цей результат є заздалегідь шкідливим, неправильним: Так от, Оксано Іванівно, - гарячково зашепотіла Віта, - ми з вами щирі до кінця, і не тому, що так домовились, а я вас люблю, ви знаєте... Передайте листа цього Тарасові й скажіть, що я сьогодні поїхала з тим Альбертом до Москви. Тарас мене зненавидить після цього, я знаю (В.Єніна). У головній частині цього висловлення міститься прохання невістки, яка благає свекруху не говорити правди своєму синові про її невиліковну хворобу. Користуючись любов'ю свекрухи, мовець (невістка) прагне вберегти свого чоловіка від такого горя, а тому домовляється зі свекрухою і просить передати листа, в якому написано неправду.
У ситуації, коли мовець прагне приховати факти свого життя від когось він може настійно просити про це адресата: Я вас дуже прошу, - Наталя соромливо опустила очі, - не кажіть кореспондентові, що я на фермі працюю (Ю.Бедзик).
4. Пораду: Забудь, що вчора було, - мовив полковник (Р.Іваничук) - із сюжету роману відомо, що персонаж (полковник) радить своєму сотникові забути про нещодавні події, пов'язані з утратою в бою найкращих козаків.
Порада являє собою повчання, підказування, як вчинити у певній ситуації. Вона передбачає повідомлення слухачеві про те, що, на думку мовця, буде для нього краще. У таких висловленнях мовець прагне запевнити співрозмовника, що на його місці вчинив би саме так, що його порада - найкращий вихід у певній ситуації. Комунікативна мета такого з'ясувального висловлення стає зрозумілою лише в контексті, а головна частина є лише вказівкою на директиву: Альохо, не слухай. Скажи йому, що ти не здатний на такий, м'яко кажучи, реверанс (І.Власенко). У цьому прикладі персонаж радить своєму товаришеві відмовитися від справи, яку запропонував йому співробітник НКВС.
Даючи пораду, мовець висловлює свою думку з приводу того, як можна поліпшити ситуацію або попереджає співрозмовника про несприятливий для нього стан речей і рекомендує, як краще діяти за таких обставин: Не показуй, що інженер ворог тобі (П.Автомонов).
5) Застереження: Бійтесь, чоловіче, щоб вся родова земля не стала шагреневою шкірою (М.Стельмах).
6) Пропозицію:
Нарешті Гонтар помітив нудьгування дівчини й жартома погукав:
- Оксано! А йдіть-но подивіться, як риба клює (Я.Баш);
- Не впадайте в розпач, святий отче. Не такий страшний чорт, як його малюють... Давайте краще обміркуємо, що робити з дівчиськом (Ю.Усиченко). У першому прикладі комунікативна мета зрозуміла тільки з контексту, оскільки словосполучення жартома погукав можна замінити дієсловом запропонував. Дієслово наказового способу у головній частині структурує директивне висловлення. У другому - персонаж (Павлюк) пропонує священику не впадати у відчай через наявну ситуацію і разом прийняти правильне рішення щодо дівчини, яка хоче заявити на свого хлопця в міліцію.
Висловлювати пропозицію можуть члени родини, піклуючись про сімейні інтереси, та сторонні люди, зацікавлені або не зацікавлені в її реалізації: Ходімо, сину, послухаємо, що нам скажуть (П.Гуріненко) - мати пропонує сину не залишатися осторонь подій, а піти послухати, як обговорюють "перипетії нічної події"; Ви розкажіть, як він до вас в управу приходив, - запропонував Хрєнов (О.Досвітній) - персонаж пропонує слухачеві повідомити про події, які можуть відіграти важливу роль у певній ситуації.
У третій групі нами виявлено лише комунікативну настанову наказу і прохання. Директива наказу і прохання експлікується у головній і підрядній частинах окремо, причому у головній частині, як правило, міститься директива щодо виконання комунікативної або психічної дії, а в підрядній вказано, яку саме дію фізичну треба виконати, щоб задовольнити потреби та бажання мовця, наприклад: Гюнтер, ти залишаєшся за мене. І простеж, щоб ніхто з цих голодранців на посту не заснув. А котрий засне, потурбуйся, щоб прокинувся в обіймах святого Петра. - Слухаю, сер! (М.Білкун) - про те, що це з'ясувальне висловлення є наказом, свідчить офіційність стосунків співрозмовників (полковника і сержанта); Попросіть свою жінку і ще якусь сусідку, щоб пішли до мене на квартиру (І.Микитенко) - це висловлення-прохання, а не наказ, оскільки в одній з частин експлікується іллокутивне дієслово відповідної семантики просити.
У ситуації, коли мовець особисто не може наказати або попросити виконати необхідні дії особі (з різних причин: відсутність її при розмові, певне соціальне становище, посада мовця), спостерігається подвійне або опосередковане спонукання. Л.В.Бережан звернула увагу на це явище у своїй роботі і назвала його "непрямим спонуканням" - через опосередкованість третьою особою [2, 121]. Мовець повідомляє слухачеві про необхідність виконання діїіншою особою і спонукає його бути посередником між ним і виконавцем дії - повідомити третю особу про свою волю й тим самим спонукати її виконати дію (це явище відоме в семантичному синтаксисі як факт наявності в змісті висловлення модусу в модусі), наприклад: накази: Дожени і скажи йому, щоб вибачився перед Павлиною (О.Васильківський); Скажи Фурманові, щоб запріг бричку і під'їхав до воріт (М.Малиновська). Скажіть Сухореброму, щоб телефон вимкнув. Дзвоню півгодини, і ні звука (О.Досвітній).
Отже, досліджуваний матеріал показав, що директивна семантика у з'ясувальних висловленнях може міститися або в головній, або в підрядній, або одночасно й у головній, і в підрядній частинах. Комунікативна мета тієї чи іншої директиви може реалізуватися як у самому з'ясувальному реченні, так і в контексті. Але найчастіше комунікативний намір мовця у директивних мовленнєвих актах стає зрозумілим з контексту та ситуації.
ЛІТЕРАТУРА
1. Апресян Ю.Д. Синтаксис и семантика в синтаксическом описании // Единицы разных уровней строя языка и их взаимодействие. Доклады симпозиума 18-22 апреля 1967 г. - М.: Наука, 1969. - С.302-306.
2. Бережан Л.В. Структура і семантика спонукальних конструкцій // Структура і семантика мовних одиниць у функціональному аспекті: Збірник наукових праць. - Чернівці, 1996. - С.117-126.
3. Вежбицкая А. Речевые акты // Новое в зарубежной лингвистике. Вып.16. - М.: Прогресс, 1985. - С.251-275.
4. Мясоєдова С.В. Категорія спонукання і її вираження в непрямих висловленнях сучасної української мови: Дис. … канд. філол. наук / Харківський держ. пед. університет ім. Г.С.Сковороди. - Харків, 2001. - 178 с.
5. Серль Дж. Класификация иллокутивных актов // Новое в зарубежной лингвистике. Вып.17. - М.: Прогресс, 1986. - С.170-194.
6. Фоміна Л.В. Комунікативна організація безсполучникового складного речення спонукального типу: Дис. ... канд. филол. наук. - Харків, 2000. - 163 с.
Loading...

 
 

Цікаве