WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Сімейна мелодрама „Жидівка-вихрестка” І.Тогобочного як твір „масової культури” - Реферат

Сімейна мелодрама „Жидівка-вихрестка” І.Тогобочного як твір „масової культури” - Реферат

темою назвав убивство у нападі ревнощів. Це трактування, на мою думку, усуває з рахунків підставовий формульно-фольклорний мотив: помсту за зневагу. Заборона ж була накладена через ідеологічну тему народництва: "глум автора над дворянським станом" [7, 535]. Суперництво селянки й панночки-інститутки Жені Рогачевської через джигуна Конона усувається на маргінес, поступаючись історії любощів заздрісного на гроші Конона й лавушниці Фійони та поневірянь збожеволілої від побиття Жені. Зневага й жорстокість, зрада й божевілля творять інтриги й картини "другої частини" мелодрами, якщо виходити із ідеальної тернарної композиції.
Суперництво через розбещеного джигуна складає експозицію та впродовж твору озиватиметься окремими сценами, що представлятимуть скарги й розмірковування Килини, яка теж не зазнала щастя у шлюбі, як міркує, через заздрощі й прокляття, які вигукувала: "Килина. Прив'язана? (Біжить до хліва, потім з криком одскакує). Ох, горенько!.. Страшно, страшно!.. Це Господь покарав її за мої сльози! Я не хочу, я не благала їй такої тяжкої кари! Ой Боженьку, що ж я наробила! Це ж я наплакала їй таку долю!.." [7, 480-481]. Саме Килині, врешті, призначено автором відігріти підібрану серед поля божевільну Женю і довезти її до того шинку, де та випадково побачить зрадливого чоловіка й коханку та вб'є їх. Інколи формульне суперництво за своєю функцією у тексті більш відповідає структурі літературного двійництва.
Мотив ворожки елімінований у своєму змістово-текстуальному наповненні, та присутній як порожня структурна форма, адже роль помічниці зрадженої дівчини (жінки) лишається, її посіла Килина (прокляття, як і чари, належать до не дозволених набожній людині замірів). Хоча ця повчальна тематьмяніє на тлі безберегої захланності й аморальності нового глитая: "/.../ А ловко б було оженитись на Жені, вона б вчила людських дітей грамоти - у нас таки народ бідкається за школою, а я відкрив би лавочку, як Тіпка, та й сидів би собі та крамарював би, ще, може, краще крамарював би, як Тіпка. Мабуть, за Женею і придане таке, що сам і не перелічиш?.." [7, 431] Перероблюючи п'єсу через цензурну заборону, М. Кропивницький скоротить сцену вбивства (усю п'яту дію), завершить твір смертю Жені від знущань та наруги і дасть назву "Метелик". Характерність, відбита моторошними картинами вчинків Конона, перемагає у змісті акцент на сюжетності, формульні дискурси вдало введені, їх небагато, але чимало дигресій у рознортанні сюженої історії. Манера письменника, який покладається на викривальність фарсових та комічних комедійних ситуацій, ясно заявляє про себе, тільки будучи переведена у трагічний мелодраматичний корелят. Все ж глибина авторського виписування навіть заїжджених тем не викликає у цьому випадку сумніву.
До слова: розмірковуючи над вадами мелодрами, С.Аверинцев писав про "брак місця для спокійного роздуму. Вона змушує простодушну людину тремтіти, плакати і трепетати, та відмовляє їй у нагоді призадуматися, отямитися, виплутатися із безладного переполоху емоцій" [1, 431]. Саме житійна й апокрифічна література, на його думку, щасливо поєднувала мелодраму із притчею, вчила дивитися поверх сюжетних ситуацій. Якщо ж архетипна тема й інтрига з формульними сценами, що вразять, доладно припасовані (формульні дискурси мінімалізовані, а формульні сцени незвично змодельовані), то вдається зберегти хоча б дещо від притчевості, агіографічної повчальності у "розіграній" чужій долі.
Непошана до батьків, розбрат (структури два брати, дві сестри), непостійність у
любові - архетипні теми української сімейної та любовної мелодрами 1880-1920 років. У цей час зростає число авторів, що нехтують фольклорну формульність сюжетної теми (авторська пропозиція), все ж опираючись на конвенційні персонажні структури та сцени. При збереженні фольклорної сюжетної історії вироблені кілька композиційних підходів: помноження сюжетних тем завдяки їх варіантності, подвійна тематична структура. Усі три й представляють процес продукування текстів масової культури. Із послабленням цензурних заборон та збільшенням потужностей друку спрацював механізм запозичення із репертуару формульних тем російських труп. Розширення зазнає тематика, пов'язана із життям панства (мелодрами про "дворянські гнізда": "Оксана" М.Гатцука (1907), "Візит" О'Коннор-Вілінської (1913), "Жарт життя" С.Черкасенка (1907), "Вампир" Т.Колісниченка (1912) та ін.); ідеологічний та історичний матеріал ("На новім шляху" (1905), "Серед бурі" (1899) Д. Грінченка, "Не погашай духа" (1905) Панаса Мирного та ін.). Все ж взірцевими у плані успішних прийомів та стратегій культурного керівництва були, на мою думку, драми із народного життя. Теми та текстуальні інтенції однієї із них - "Жидівки-вихрестки" І. Тогобочного - у вибірковому контексті драм періоду проаналізували у цій статті.
Література
1. Аверинцев С. От берегов Ефрата до берегов Босфора. Литературное творчество сирийцев, коптов и ромеев в І тысячеретии от Р.Х. // Аверинцев С. Многоценная жемчужина. - К.: Дух і літера, 2004. - С.397-446.
2. Антонович Д. Триста років українського театру 1619-1919. - Львів, 2001. - 272 с.
3. Валеско Н. [Ковалевська Н.] На життя й на смерть: Пьєса на 4 діи. - Харьковъ, 1912. - 50с. (Правопис у цитаті поправлено у відповідності до сучасних норм).
4. Кавелти Дж. Г. Формулы, жанры и архетипы // Новое литературное обозрение: Спец.выпуск / Сост. и ред. А.Рейтблат. - 1996. - №22. - С.33-64.
5. Кобелецька О.І. Драматургія І.А.Тогобочного у зв'язку з розвитком української мелодрами кінця ХІХ-початку ХХ ст.: Дисертація на здобуття ... кандидата філологічних наук. - К., 1974. - 185+15с.
6. Коломієць Р. Театр Саксаганського і Карпенка-Карого. - К.: Мистецтво, 1984. - 100 с.
7. Кропивницький М. Твори: В 6-ти т. - К.: Держвидав, 1958. - Т.2. - 540 с.
8. Партола Я.В. Г.М.Хоткевич і українська театральна культура кінця ХІХ - початку ХХ століття: Дисертація... кандидата мистецтвознавства. - Харків, 2003. - 214 с.
9. Сікорська І.М. Українська комічна опера: генезис, тенденції розвитку: Дисертація ... кандидата мистецтвознавства. - К., 1993. - 257 с.
10. Сторі Дж. Теорія культури та масова культура: Вступний курс / Переклад з англ. - Харків: Акта, 2005. -
400 с.
11. Тогобочний І. П'єси / Упорядкування, підготовка текстів, вступна стаття та примітки О.Кобелецької. - К.: Дніпро, 1972. - 352 с.
12. Тогобочній (?) Жидівка-вихрестка: Драма в V діях. - Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1928. - 48 с.
Loading...

 
 

Цікаве