WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Практичне значення встановлення модальних засобів польської мови (дещо про епістемічну модальність) - Реферат

Практичне значення встановлення модальних засобів польської мови (дещо про епістемічну модальність) - Реферат


Реферат на тему:
Практичне значення встановлення модальних засобів польської мови (дещо про епістемічну модальність)
Модальність як вияв антропоцентричного характеру мов є важливою і багатоаспектною категорією. Встановлення лексичних та синтаксичних засобів будь-якої мови, спрямованих на вияв суб'єктивного наміру мовця, має практичне значення при вивченні мов та при виробленні навичок мовного спілкування. У цій невеликій розвідці, яка не претендує на вичерпність та повноту, а є лише пропозицією для можливих подальших досліджень, йдеться про модальні конструкції одного з видів модальності у польській мові, а саме про епістемічну модальність. Як ілюстративний матеріал обрано тексти двох творів популярних сучасних польських прозаїків, зокрема детектив Йоанни Хмельовської "Romans wszech czas?w" та роман-фентезі Анджея Сапковського "Ostatnie ?yczenie"; твори ці були надзвичайно популярні у Польщі (на їх основі повстали навіть фільми).
Епістемічною модальністю називається інформація про те, правдивим чи неправдивим є зміст висловлення з точки зору мовця (S?ownik wyraz?w obcych В.Копалінського фіксує: gr. epist?m? "wiedza, zrozumienie" [3, 154]). Ми ж сьогодні зупинимось тільки на деяких аспектах цієї модальності, а саме на засобах, за допомогою яких той, хто говорить може робити висновки про правдивість змісту висловлень та впливати на оцінку інформації своїм слухачем чи співрозмовником.
1. Висновки, як додатковий чинник оцінки правдивості чи неправдивості інформації висловлень
Висновки - це немодальне значення, яке додатково з'являється у семантичній структурі висловлень з оцінкою правдивості чи неправдивості інформації, поданої у них [4, 52]. Мовець впевнений або, навпаки, сумнівається в істинності тих фактів, про які говорить, а його позиція щодо правдивості/неправдивості висловлень може бути результатом його роздумів, висновками, які змусили мовця вважати дані судження правдивими, можливими, сумнівними... Висновки - це продукт процесу мислення людини. Опираючись на відповідні дані, на досвід чи знання, на обставини та умови, людина робить той чи інший висновок, аби пояснити собі (чи комусь) події, що відбуваються, стани, що мають місце тощо. Дійсність залишає свій відбиток або віддзеркалюється у свідомості мовця, а це, в свою чергу, є основою для висновків і прийняття мовцем конкретної позиції щодо змісту висловлення. Висновки можуть становити семантичну частину висловлень правдивості/неправдивості. У деяких з них висновки є обов'язковим елементом, і тоді вони мають домінуюче значення, це передається за допомогою таких конструкцій, як: widocznie, wida?, wnioskuj?, ?e.., sta?o si? jasne, ?e... і т.д.:
Caldemeyn, obeznany wida? z dzia?aniem mechanizmu, zbli?yl si?, odchrz?kn?l i wyrecytowa?... [Дж. 2, 82]
Natychmiast wywnioskowa?am z tego, ?e wybiera si? gdzie? z dziw?. [Дж. 1, 242]
1.1. Поява таких конструкцій у висловленнях вказує на те, що повинні існувати якісь певні причини, через які мовець оцінює висловлення як правдиві чи неправдиві, як можливі чи сумнівні, неможливі. У таких висловленнях, навіть тоді, коли ці причини не сформульовані експліцитно, мовець займає саме таку, а не іншу позицію на основі власних висновків. Така ситуація виникає тоді, коли мовець однозначно вказує на те, що існує причина, обставина чи умова, яка вплинула на його думку:
- ...Poza tym m?wi pani takim tonem, jakby pani aktualne obowi?zki r??ni?y si? czym? od zwyk?ych. Wnioskuj? z tego, ?e jest to jakie? wyj?tkowe zaj?cie, kt?re wkr?tce si?
sko?czy? [Дж. 1, 27]
- ...Tam, pod ?cian?, przygl?da si? pani jakis gbur.
- Niech si? pan nie przejmuje - powiedzia?am uspokajaj?co, - to jest m?j pierwszy m??, kt?ry mnie w dodatku nie poznal, co wnioskuj? po uprzejmo?ci uk?onu... [Дж. 1, 27]
Причини, обставини чи умови, які визначили позицію мовця щодо змісту судження, адресат може відшукати у попередніх чи наступних репліках, у попередньому чи подальшому контексті, в тій контекстуальній ситуації, в якій судження прозвучало:
Przy samej wierzbie wygryzionego obcasa nie dostrzeg?am, w?r?d kwiatk?w natomiast, w zaro?lach, wyst?powa? g?sto. Wywnioskowa?am z tego, ?e Marek, tak samo jak ja, tkwi? w krzakach, przygl?daj?c si? dziwie, upozowanej na pniu [Дж. 1, 255].
W?amywacza nie bylo i od razu sta?o si? jasne, kt?r?dy wszed? i wyszed?. Okno nad moim sto?em bylo otwarte, st?? pos?u?y? mu jako stopie? [Дж. 1, 197].
- Z tego, co m?wi?a? wczoraj, wnioskuj?, ?e lubisz antyczne meble? [Дж. 1, 206]
Цікавими і численними у сучасній польській художній літературі є приклади, де зустрічаються вислови, що є варіантними відповідниками щодо конструкції з дієсловом wnioskowa?:
- Wtedy rozumni ludzie winni... przygotowa? te tysi?c pi??set oren?w, o kt?rych m?wi plotka.
- Mia?o by? tysi?c.
- Nie, panie Velerad - powiedzia? wied?min stanowczo. - Ten, ktoremu dawali?cie tysi?c, uciek? na sam widok strzygi, nawet si? nie targowa?. To znaczy, ryzyko jest wi?ksze ni? tysi?c [Дж. 2, 14].
- ... I panowie b?d? uprzejmi mnie popchn?c, bo z tego co widz?, akumulator wy?adowa? mi si? do reszty!... [Дж. 1, 271]
- A, cholera - powiedzia? m?? z zaklopotaniem i zmierzwi? sobie w?osy, co wskazywalo, ?e ?w gest by? jego osobist? w?asno?ci?, nie za? na?ladownictwem pana Romana [Дж. 1, 94].
- ... Nie jest sama, prowadzi band?, to znak, ?e szykuje cos powa?nego [Дж. 2, 17].
- ... Si?gn??a? po ostateczny ?rodek, czyli ?e nie udalo ci si? zniewoli? jego
umyslu [Дж. 2, 67].
- ... Od rolnictwa zale?y los ?wiata, dobrze wi?c zna? si? na rolnictwie. Rolnictwo karmi, ubiera, chroni od ch?odu, dostarcza rozrywki i wspomaga sztuk? [Дж. 2, 176].
Ze szparga??w, zalegaj?cych w wi?kszym czy mniejszym stopniu ka?dy dom, znalaz?am w?a?ciwie wszystko. Rozmaite dokumenty, rachunki, polisy PZU, pokwitowania i za?wiadczenia. Brakowa?o tylko zdj??. Wniosek by? prosty, zdj?cia schowano specjalnie. Schowano je przede mn?, a zatem to nie jest prawdziwy m?z. A skoro to nie jest prawdziwy m??, zdj?cia Basie?ki schowano z kolei przed nim, ?eby nie pozna?, ?e ja nie jestem prawdziwa ?ona. A zatem jeden ob??kany melan?. [Дж. 1, 83]
Інколи мовець не формулює експліцитно причини, що спонукали його зайняти ту чи іншу позицію щодо правдивості чи неправдивості висловлення. Він свідомо обминає їх, вважаючи, що вони й так очевидні. Висновки, які логічно випливають з умов та обставин, називаються дедукцією [1, 29]. Такі значення, така дедукція передається у польській мові виразно, чітко, експліцитно за допомогою наступних конструкцій: wynika z tego, ?e..., wychodzi z tego, ?e... тощо:
- ... podejrzewa?am afer? i wychodzi mi, ?e my tu mamy robi? za ofiary. [Дж. 1, 123]
Замість тих конструкцій можуть також вживатися їх варіанти:
- Pracowali przecie? w tej samej instytucji...
- A... To ju? wydedukowa?am... [Дж. 1, 280]
- Zanosi si? na to, ?e reszt? ?ycia sp?dzimy jako stad?o Maciejak?w... [Дж. 1,184]
- ... Jak widzisz, mieszkam u w?jta. W potrzebie wypadnie mi stan?? u jego
boku. [Дж. 2, 101]
Часто мовець про свій висновок зазначає досить просто і безпосередньо за допомогою дієслова widzie?:
- Widz?, ?e nareszcie przesta?e? m?wi? og?lnikami i przyst?pujemy do konkret?w - zauwa?y?am jadowicie. [Дж. 1, 202]
Інколи ця конструкція з дієсловом widzie? може замінюватися сталим зворотом jak si? patrzy, це характерно передовсім для
Loading...

 
 

Цікаве