WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Теоретична модель масової літератури в контексті гуманістичної концепції мортімера адлера - Реферат

Теоретична модель масової літератури в контексті гуманістичної концепції мортімера адлера - Реферат

пізнавальна, естетична та ігрова.
1. Естетична функція. Як відомо, світ будується та розвивається за законами краси. Але в повсякденні вона розпорошена, затемнена прозою життя. Лише письменник за допомогою уяви в своєму творі акумулює красу світу. Навіть явища, цілком протилежні красі, як то образи смерті, руйнування, страждань, жорстокості мають своє естетичне виправдання оскільки служать ствердженню добра, любові, досконалості та краси. Художньо відтворюючи життя, письменник виділяє в ньому два протилежні полюси - прекрасне і потворне - і відповідно між ними розділяє життєві явища.
2. Пізнавальна функція. Література пізнає світ емоційно-раціонально у формі конкретно-чуттєвих образів (символів). Такі поєднання емоційно-інтуїтивного і раціонального, конкретно-чуттєвого й узагальненого дозволяють твору масової літератури пізнавати матеріальну дійсність.
3. Ігрова функція. У творах масової літератури ігровий дух виявляється у штучній, упорядкованій за окремими правилами ритмізації мови, у зумисному приховуванні смислу, у штучності і красі побудови фрази. У будь-якому творі масової літератури письменник свідомо або не свідомо має на меті створити таку напругу, яка б "зачарувала" читача, тримала його в захопленні. Аби передаючи напругу читачеві, письменник зазвичай кладе в основу свого твору ситуацію боротьби та любові. У переважній більшості випадків центральною темою є суперечка - завдання, яке герой має виконати, випробування, які йому треба пройти, перепони, що їх герой повинен подолати. Інша група тем, що викликають напругу, засновується на приховуванні особистості героя. Він виступає інкогніто через те, що свідомо утаємничує свою сутність.
За допомогою умовної теоретичної моделі масової літератури, як ми переконані, можна розширити перелік функцій, що можуть бути притаманні твору масової літератури.
Як багатофункціональна система твір підпорядкований чіткій ієрархії.
Читання творів з відповідним текстом передбачає культурне насичення особистості соціокультурними цінностями. Оскільки твір, як вже зазначалось, виступає сукупністю знакових компонентів, семіотична функція відіграє велику роль.
Пізнавальний функціональний комплекс містить такі функції, як гносеологічна (пізнавальна), комунікативна та трансляційна (або інформативна).
Гносеологічна (пізнавальна) функція визначається здатністю концентрувати в собі досвід минулих поколінь і крізь цю призму давати людині цілісне уявлення про неї. Вона дає можливість з'ясувати свої потреби та інтереси, сприяє розвитку самосвідомості, що створює умови для освоєння світу.
Із пізнавальною функцією пов'язані трансляційна та комунікативна. Трансляційна функція може бути визначена як інформативна. Твори можуть виступати як пам'ять людства, вона здійснює передачу знань від покоління до покоління, які вона кодує в знакових системах. Комунікація передбачає не тільки спілкування за допомогою, але й наявність певного поля розуміння.
Визначальна функція, з якою пов'язані інші та які витікають з неї, на нашу думку, гуманістична, або виховна, духовно-моральна, тому центральним функціональним комплексом виступає гуманістичний, де головними функціями є гуманістична, виховна, духовно-моральна. Саме він і виконує роль гуманістичного ядра. Літературні твори з гуманістичним змістом покликані розвивати особистість, забезпечувати моральний ріст.
Концепція гуманістичного ядра, на нашу думку, глибоко діалектична, вона дає можливість показати, що всі чинники в творі не статичні, крім творчого, культурного ядра. Вона доводить, що всі складові за своїм змістом багатозначні, рухомі і передбачають постійні зміни в загальній структурі твору. Вони можуть бути схильними до інновацій і характеризуються відносно меншою стабільністю, але ядро твору виступає як стабільна цілісність, забезпечує сталість. Як чинники літературного твору, так і ціннісна орієнтація особистості може змінюватися в залежності від ряду факторів, зокрема це економічні умови, етичні норми, естетичні ідеали, але наявність гуманістичного ядра дасть можливість виконати мету виховання молоді в сучасних умовах, яка, на нашу думку, полягає у вихованні вільної гуманістичної особистості, яка була б орієнтована на сприймання загальнолюдських моральних цінностей.
Читання за таких умов виступає механізмом усвідомлення, коли гуманістичний зміст набуває характеру особистісно значущого. Таким чином, здійснюваний перехід важливих гуманістичних цінностей в індивідуальну свідомість, формує світогляд.
Висновки. Проблема формування особистості, чий світ відрізняється прагненням до гуманістичних цінностей та творчим сприйманням дійсності стає головною метою сучасної освіти.
Спираючись на концепцію видатного філософа та педагога Мортімера Адлера в своїй статті ми наполягаємо на тому, що твори масової літератури можуть виступати теж носіями гуманістичних цінностей та виконувати виховні функції за наявності в них гуманістичного ядра.
Створена нами модель гуманістичного ядра визначає науково-організаційні засади оптимального функціонування творів масової літератури в сучасному соціокультурному середовищі. Вона висвітлює перспективні напрямки пошуку інноваційних систем і технологій і доводить, що всі складові частини, її функціональні комплекси існують не окремо, не паралельно одне одному, а в нерозривному зв'язку та взаємозалежності. Вони переходять один в одного, кожний з них виступає своєрідним продовженням інших, набуває якісної певності з іншими і через них. Але, незважаючи на цей гармонійний зв'язок, окремо взяті, вони не втрачають своєї специфіки, відображаючи одну з якостей цілісного феномену літературного твору як чинника культури. Пріоритет гуманістичного змісту ядра твору необхідним чином пов'язаний з розвитком суб'єктивності людської діяльності, надаванням першочергової уваги розвитку внутрішнього світу особистості.
Перспективи подальших досліджень. Метою подальших досліджень повинно стати дослідження ціннісно-регулятивного елемента твору масової літератури - "гуманістичного ядра", що впливає на розвиток і саморозвиток молоді як суб'єкта гуманістичної культури.
Література
1. Андреева И.В. Чтение как источник самопознания в период отрочества // Мир б-к сегодня: Науч.-инф.
сб. - М., 2002. - Вып. 2. - 126 с.
2. Беспалов В.М. Чтение в современном мире // Науч. и техн. б-ки. - 1993. - №3.- С.64-67.
3. Медведєва В. Книга як символ культури і феномен ризику // Вісн. Кн. палати. - 1999. - №1. - С.13-14.
4. Пахловська О. Чи можливий український бестселер? // Час. - 2000. - №20. - С.89.
5. Петрова Л.Г. Соціально-психологічні чинники сучасного читання // Бібл. вісн. - 2003. - №5. - С.7.
6. Скатов Н.Н. Погружение во тьму // Литературная газета. - 2003. - №7. - 19-25 февраля.
7. Троицкий Ю.В. Словесность в школе. - М.: Владос, 2000. - 432 с.
8. Франчук Е.І. Українська книга і книжкова культура в національній культуріУкраїни // Наук. праці наук. б-ки України, 1999. - Вип. 2. - С.155-172.
Loading...

 
 

Цікаве