WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Теоретична модель масової літератури в контексті гуманістичної концепції мортімера адлера - Реферат

Теоретична модель масової літератури в контексті гуманістичної концепції мортімера адлера - Реферат

взаємодію.
Метою статті стала спроба побудувати теоретичну модель масової літератури, зокрема гуманістичного ядра твору та показати їх взаємодію із світом особистості.
Постановка проблеми визначила наступні завдання:
1. Висвітлення основних положень концепції М.Адлера.
2. Створення умовної моделі літературного твору.
3. Відтворення шляхів взаємодії літературного твору та культури особистості.
У відповідності з метою і завданнями дослідження в нашій роботі застосовано культурно-історичний метод та загальнокультурний підхід.
Значення літературних творів в культурному становленні людини давно і добре відоме та неодноразово підкреслювалось багатьма визначними діячами науки та культури. Необхідність підвищеної уваги до проблеми виховного призначення літератури визначається часом. На думку В.Медведєвої, через нівеляцію літератури як духовного продукту відбувається нівеляція основоположних традицій духовності [3, 13-14]. Відчуження молоді від літератури спричиняє порушення в гармонійному розвитку особистості.
Література, зокрема масова література, відіграє значну роль в становленні особистості, сприяє збагаченню читацьким і життєвим досвідом, формує образне мислення, виховує художній та естетичний смак, впливає на утвердження основ моральної особистості.
Як вже зазначалось, духовний світ людини визначається творами літератури, які вона прочитала. За думкою Мортімера Адлера читання і обговорення цих творів повинно стати частиною гуманістичної освіти.
Література посідає виняткове місце серед інших чинників у функціонуванні освітньої та виховної систем. Саме вона визначає глибину норм і цінностей, поле індивідуальних варіантів розвитку особистості, які вона одержує на тому чи іншому етапі життя.
Ця думка складає основу концепції Мортімера Адлера. Серед ознак творів літератури, які необхідно враховувати, вчений називає такі, як:
1) це твори, що прочитала найбільша кількість людей, у яких було більше читачів, ніж у інших творів;
2) це твори, що мають найбільшу кількість альтернативних та незалежних інтерпретацій.
М. Адлер наголошував, що перш за все ці твори повинні відрізнятися здатністю знов та знов ставати предметом дискусії.
Необхідно зазначити, що вчений велике значення надавав в першу чергу класичній літературі, в творах якої підіймалися фундаментальні проблеми, в яких містяться великі ідеї та думки. Це ті ідеї, спираючись на які людина повинна розмірковувати і про своє власне життя, і про світ, в якому вона існує. Це ті найголовніші речі, про які необхідно говорити і які має сенс пізнавати, якщо людина хоче зрозуміти світ, суспільство і себе.
Поділяючи думки видатного вченого щодо виховного значення перш за все класичної літератури, ми переконані, що виховні функції можуть виконувати і твори масової літератури. Звичайно, не всі вони позитивно впливають на особистість, сприяють творчому та гармонійному її розвитку і відіграють роль акумулянта культурних цінностей. Всі ці функції можуть виконуватися за умови наявності в творі масової літератури гуманістичного ядра.
Творчість людини ніколи не буває результатом дії тільки внутрішніх або тільки зовнішніх культурних факторів. Це завжди взаємодія внутрішнього і особистісного світу культури та зовнішнього соціокультурного поля, коли відбувається трансформація зовнішніх соціокультурних факторів у внутрішні особистісні. Посередником у цьому процесі може бути і твір літератури. Взаємодію твору масової літератури та культури особистості можна графічно представити таким чином:
Рис. 1. Взаємодія літературного твору та культури особистості
Щоб здійснився процес взаємодії, необхідно враховувати внутрішні фактори, які визначають творчу активність читача твору. Вони виступають як розгортання суб'єктивного світу особистості, який проявляється в різноманітності культурного поля особистості, в значній мірі корегують творчий процес.
Особистісний світ культури спирається на систему пізнавальних, емоційно-комунікативних, ціннісно-орієнтуючих установок. Пізнавальні установки передбачають одержання нових знань. За степенем опосередкування їх класифікують на ситуативно-орієнтуючі, внутрішні, теоретичні та методологічні.
В.М.Беспалов, Л.Г.Петрова, Е.І.Франчук переконують в своїх дослідженнях, що найбільш безпосередньо соціальна природа людини проявляється в її емоційно-комунікативних установках [2,5,8]. Це прагнення до емоційного спілкування, намагання зняти емоційну напругу шляхом перенесення на інший об'єкт. На емоційному контакті, зокрема, заснована естетична насолода. Творами масової літератури, за думкою дослідників, задовольняється прагнення до естетичних форм емоційного контакту.
Ціннісно-орієнтуючі установки покликані гармонізувати внутрішній світ особистості, привести в систему потреби, норми, цінності.
Тому культуру особистості можна показати як єдність цих установок у вигляді трикутника. Ця єдність може реалізуватися в діяльності людини, зокрема, як у нашому випадку, у процесі читання творів масової літератури, через які особистість одержує культурні цінності. Тому твір літератури, в єдності своїх комплексів повинен поєднувати вершини цього трикутника. Зростання культури особистості може бути представлено за допомогою векторів, що відображають будову літературного твору у вигляді трьох функціональних комплексів. Рух за цими векторами і представляє зріст культури особистості. Засвоюючи таким чином культурні цінності, особистість формує духовний зміст свого внутрішнього світу - моральні уявлення, погляди, естетичний смак, формується індивідуальність, тобто відбувається процес культуротворення або культурація, що передбачає сполучення, з одного боку, особливостей культури зовнішнього світу, а з іншого - можливість вибору тих цінностей, що засвоюються даним індивідом.
Рис. 2. Складові частини твору літератури
Враховуючи функціональні особливості літературного твору як культурного чинника, ми можемо зробити спробу побудови абстрактної формальної моделі як специфічної системи, де велику роль буде відігравати гуманістичне ядро твору.
Для створення умовної моделі, яка б ефективно впливала на читача твору масової літератури нам здається доцільним скористання семіотичним підходом. Він дає можливість розділити твір на окремі семіотичні компоненти, які можна було б моделювати з метою створення потрібної неповторної структури, що мала б найбільший вплив на читача. Знакові елементи тексту розташовані в нерухомій просторовій формі і мають складну та багатошарову будову. Ступінь складності будови тексту під час сприймання твору не регламентується і читач не обмежений в часі сприймання тексту. Текстовий семіотичний рівень має в творі найбільше значення. Для функціонування тексту твору масової літератури в процесі читання необхідно, щоб автор заклав у нього зміст. Тільки за наявності змісту текст може реалізувати свою комунікативну функцію.
Дослідники визначають, що найважливішими в сучасномусуспільстві є такі функції масової літератури як
Loading...

 
 

Цікаве