WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Особливості функціонування пояснювально-ототожнювальних конструкцій як мовленнєвих дій - Реферат

Особливості функціонування пояснювально-ототожнювальних конструкцій як мовленнєвих дій - Реферат

наведеного вище пояснювально-ототожнювального висловлення-декларатива є наявність певної підозри з боку уповноваженої особи щодо виправданості цього призначення. Наявність цього змісту, з одного боку, виявляється у використанні неспецифічного для вираження декларативів синтаксичного утворення, з іншого боку, наступним контекстом, у якому мовець надає слухачеві "вотум довіри".
Указані обмеження щодо використання пояснювально-ототожнювальних висловлень у функції тих чи інших ілокутивних типів та різновидів все ж не є визначальними і не впливають на констатацію того факту, що досліджувані конструкції становлять питомо плідне синтаксичне явище, призначене для забезпечення мовленнєвих потреб людини на шляху до порозуміння. Запропоновані нижче приклади засвідчують це.
За визначенням Дж.Р.Сьорля, ілокутивна мета висловлень-репрезентативів, або констативів, до яких відносяться пояснювально-ототожнювальні висловлення інформативного типу, полягає в тому, щоб зафіксувати відповідальність мовця за повідомлення про певний стан речей [7, 181]. Дослідник відзначає, що цей тип мовленнєвих актів є найбільш нейтральний щодо своєї ілокутивної сили.
Як відомо, розподіл висловлень на різновиди здійснюється на підставі визначення типу пропозиціональної (модусної) рамки пропозитивного змісту, яка, до речі, може бути й не виражена в поверхневій структурі. За цим параметром до типу констативних висловлень зараховують ті, які обрамляються дієсловами на зразок: стверджую, заявляю, запевняю, передбачаю, повідомляю, розповідаю, доповідаю, доводжу до відома, інформую, свідчу, констатую, наполягаю та ін. [8, 254], наприклад: На сьогодні право на працевлаштування носить всезагальний характер, тобто воно належить усім громадянам, які досягли певного віку (Р.Шабанов) = Я доводжу до відома (інформую, констатую тощо), що на сьогодні право на працевлаштування носить всезагальний характер, тобто воно належить усім громадянам, які досягли певного віку. Як засвідчує приклад, значення пояснення, формуючись у семантичній структурі завдяки двом способам репрезентації кореферентного фрагмента інформації особливо придатні для фіксування істинності/неістинності повідомлюваного, опису ситуацій дійсності. Стратегія семантичної структури пояснювальних конструкцій, керована принципом більш точного, зрозумілішого, адекватнішого подання (інтерпретації) мовцем відповідного стану речей в одній із пропозицій порівняно з іншою, найповніше відповідає прагматичній інтенції мовця висловитися так, щоб слухач правильно зрозумів те, що він хоче донести до нього, а це, в свою чергу, стає найоптимальнішим способом убезпечення автора висловлення від звинувачень щодо неправдивості, неточності, адже "вимовлення висловлення є здійсненням дії" [5, 109], а якщо "я (мовець) дозволяю собі двічі сказати про те саме, то істинність твердження цим ще більше засвідчується".
Використання мовцем пояснювальних висловлень у ролі прагматичного ходу інформування, констатації має на своїй меті показати слухачеві таке: "я, автор висловлення, намагаюся якнайточніше повідомити вас (слухача, слухачів, читачів тощо) про певну ситуацію дійсності й тим самим знімаю з себе відповідальність у разі виникнення якихось непорозумінь". Так, наприклад, у висловленні: - Це твій батько Сильвестр, - сказала Аполінарія. - Я його мало знала, може, кілька разів бачилися, бо ми, сказати відверто, не контактували - на те були свої причини. Тобто кожен жив своїм життям, але в мене така пам'ять, що досить раз побачити людину, і я її вже ніколи не забуду (В.Шевчук) мовець двічі по-різному інформує слухача про певну ситуацію, при цьому він упереджує можливі в подальшому спілкуванні закиди у неправдивості, недостовірності чи неповноті тієї чи іншої інформації щодо третьої особи.
Досить часто пояснювальні висловлення використовуються при знайомстві як спосіб більш точного визначення соціальних ролей учасників комунікації тощо. Також використання пояснювального компонента в ситуаціях знайомства досить часто використовується як спосіб зав'язати і розгорнути бесіду. Пояснювальні висловлення в ролі констативних мовленнєвих актів широко використовуються з метою заперечення інформації. Засвідчені також зразки використання пояснювально-ототожнювальних висловлень у ролі інформативів у мовленнєвих контекстах, спрямованих на формування громадської думки з метою створення позитивної чи негативної реакції загалу.
До групи директивів дослідники зараховують такі різновиди мовленнєвих дій, як накази, вимоги, розпорядження, вказівки, прохання, поради, рекомендації, застереження, запрошення, питання. "Ілокутивна спрямованість їх полягає в тому, що вони репрезентують собою спроби... з боку мовця досягти того, щоб слухач щось здійснив" [7, 182]. Залежно від сили ілокуції та перлокутивного ефекту виділяють такі різновиди директивів, як наказ, настійна вимога, прохання, порада, пропозиція, інструкція, запрошення, дозвіл, застереження, заборона та ін.
Спостереження над мовним матеріалом засвідчує, що пояснювальні конструкції можуть використовуватися в усіх видах згаданих мовленнєвих актів, хоча стосовно деяких існують і певні обмеження. Зокрема, повторюваність інформації в пояснюваній і пояснювальній частинах висловлення не сприяють функціонуванню пояснення в таких жорстко регламентованих, орієнтованих на чіткий і недвозначний вплив на слухача мовленнєвих контекстах, як наказ, вимога, розпорядження. Більш питомою сферою для функціонування пояснювальних конструкцій є такі мовленнєві контексти директивного типу, де мовець має можливість проявити турботу про слухача, пом'якшивши імперативність висловлення шляхом використання пояснення. Зокрема, широко вживаними пояснювальні висловлення є в ролі рекомендацій, порад, інструкцій.
Так, досліджувані висловлення використовуються як спосіб рекомендування співрозмовникові виконати чи проігнорувати певну дію, тобто функціонують як рекомендації. Ілокутивний потенціал таких висловлень полягаєпередусім у тому, що мовець в одному акті мовлення створює враження не тільки майстра порекомендувати щось, але й ніби вказати певні шляхи до виконання тих чи інших дій. Ця можливість спирається на семантику конкретизації, уточнення. З іншого боку, власне-пояснювальні висловлення, що в другій частині містять інтерпретацію висловленого в першій частині стають тим засобом, який засвідчує перед мовцем необхідність, доцільність, бажаність і, передусім, потенційну корисність виконання чогось саме так, як те рекомендує мовець. Наприклад, у такому контексті, як: Не будемо рекомендувати, що саме з їжі має брати кожний мисливець: у всякого, - як то кажуть, - своя доля i свiй шлях широкий, - свої, тобто, уподобання.
Любите сало - берiть сало, любите ковбасу - берiть ковбасу, любите охотницькi сосиски - берiть сосиски, яйця, консерви, шинку, овочi, фрукти, - берiть, словом, все, що вам бiльше до вподоби, але обов'зково берiть багато (Остап Вишня) зацікавленість мовця проблемами слухача створює в останнього враження того, що мовець піклується про нього, бажає йому кращого, а тому пояснювальне висловлення в ролі такого мовленнєвого акту, як рекомендація виступає дієвим засобом впливу на слухача. У такий спосіб пояснювальне висловлення стає актуальним засобом показу мовцем свого "турботливого" ставлення до слухача, ставлення в його, слухача, інтересах, а з іншого боку - сприяє виконанню певних дій слухачем, що передусім і цікавить мовця.
Пояснювальні висловлення можуть функціонувати в ролі інструкції. Інструкція завжди пов'язана з плануванням лінії поведінки адресата: здійснюючи планування "за іншого", тобто планування того, що буде робити слухач і як він буде це робити, мовець тим самим інструктує співрозмовника щодо виконання певних дій [128, 86], наприклад, інструкцією поводження з післяопераційним хворим чітко розподіляються ролі молодшого складу медперсоналу: З операційної хворого перевозять на каталці. Каталку ставлять впритул до операційного столу й перекладають на неї хворого втрьох, тобто сестри й санітарки стають стають з боку каталки,
Loading...

 
 

Цікаве