WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Функції старослов’янізмів у біблійних творах І.Я.Франка (на матеріалі поем «Мойсей» та «Іван Вишенський») - Реферат

Функції старослов’янізмів у біблійних творах І.Я.Франка (на матеріалі поем «Мойсей» та «Іван Вишенський») - Реферат

вжите в переносному значенні.
Лексико-граматичний клас прикметників
1. Тематична група слів на позначення психічних властивостей.
Гръдъ [5,50], съмhрень [5,255].
"Чи ж мене не відпихнуло їх гордеє недовірство" [10, 513].
"Чи то вмер послушник ... смирний" [10,497].
Розглянуті прикметники виступають у тексті епітетами.
2. Тематична група слів на позначення якостей і властивостей предметів.
Глиньнъ [5,46].
"Ви присяглися свій слух затикать на промови...не тих глиняних уст, а самого
Єгови" [10, 532].
Слово вжите в переносному значенні з негативним забарвленням.
Лексико-граматичний клас дієслів
1. Тематична група слів на позначення дії та її спрямування.
Доити [5,55], ковати [5,91], мръкн@ти [5,109], пекти [5,152], сьпасати [5,257], създати [5,250], сълати [5,253], точити [5,274], цвилити [5,294].
"А в руках їх мішки шкіряні, щоб доїти ягниці" [10, 530].
"Важкі його удари нас кують, мов те залізо" [10, 545].
"Зразу все немов померкло перед ним" [10, 505].
"Лиш жінки їх...в гроні м'ясо печуть" [10, 527].
"Поспішай спасати матір" [10, 518].
"...Народи Єгова создав, мов літо рослі в полі" [10, 537].
"І покинули...слать гінців і самим визирать поза гори" [10, 527].
"Се ворожі мечі кров юдейську точать" [10, 565].
"...Пролунає голос дзвонів, мов проквилить стадо диких лебедят" [10, 496].
Слова доїти, печуть, слать виступають на позначення конкретної дії і тому належать до стилістично-нейтральних, всі інші вжиті у переносному значенні, отже, стилістично-забарвлені.
2. Тематична группа слів на позначення фізичного та психічного стану.
Выти [5,25], гл#дати [5,46], говорити [5,47], дрhмати [5,58], жьдати [5,65], кл#ти [5,91].
"Вило море й кам'янії стіни гризло і товкло" [10, 509].
"Та я буду... до гір синіх моравських глядіти" [10, 548].
"Тож тепер вперекір вам усім говорити я мушу" [10, 532].
"Та, проте, гора дрімає" [10, 495].
"І покинули ждать, і бажать, і десь рваться в просторі" [10, 527].
"Вчора ви прокляли всякий бунт - і кляли його всує" [10, 533].
Стилістично-нейтральні - глядіти, говорити, ждати, всі інші - стилістично-забарвлені.
Отже ми ще раз підверджуємо думку про те, що здебільшого старослов'янізми виконують в українській літературній мові певну стилістичну функцію. Іноді їх уживання зумовлене темою твору. Досить часто вони використовуються для соціальної характеристики персонажів у художніх творах [16, 23]. Прикладом такого їх уживання можуть бути старослов'янізми, введені у власну мову старця-монаха Івана Вишенського з однойменної поеми І.Я.Франка:
Без господнього хотіння
Навіть мушка ся не згине,
Бог і сьому павукові
Дав отсей його талан [10, 508].
За допомогою старослов'янізмів створюється високий або урочистий стиль мови. Наприклад:
Бог - творець усього,
Він творець тепла і світла,
Чи творець морозу й леду?
Ні, про се мовчить письмо [10, 543].
Старослов'янізми виступають у функції стилістичного засобу, якщо треба надати висловлюваній думці зниженого, іронічного або сатиричного забарвлення. Це досягається поєднанням старослов'янізмів із звичайними загальновживаними словами, а також із словами із зниженим, згрубілим значенням:
І зневірився люд, і сказав:
Набрехали пророки!
У пустині нам жить і вмирать,
Чого ще ждать? І доки? [10,507]
Досить цікавими є погляди літературознавців стосовно розвитку жанру молитви з середини XIX століття та його впливу на творчість І.Я.Франка. Зокрема А.Скоць визначає поеми "Мойсей " та "Іван Вишенський" як філософсько-політичні твори, філософські мотиви в яких подані у формі тривалих, напружених світоглядних суперечок молодого мислителя, пророка та представника полемічної літератури, шляхетного політичного діяча із злим духом Азазелем та наслідками людських діянь у державному житті. На тлі політичного життя , в якому довелося жити І.Я.Франко, його амплуа політика та публічної людини, зрозумілі ідеї спокути та духовного відродження двох націй, різних за культурою та єдиних за релігійною суттю - української та єврейської. Історія написання творів "Мойсей" та "Іван Вишенський"сягають часів, коли обидві нації фактично і практично не мали власної держави, власного шляху розвитку, вільного дотримання традицій, національного відродження. Описуючи в поемах молитовну атмосферу, письменник передбачав створення високої духовної потуги самої молитви і силу духу того, хто молиться. Філософський аспект молитви, як сокровенного внутрішнього діяння, всебічно розкриває І.Я.Франко в XV й частині поеми "Мойсей", де міститься справжній гімн молитві:
Піднімається сонце, пала
Вся небесная стеля,
І стоїть у молитві Мойсей
Нерухомий як скеля...
...Від такої молитви тремтять
Землянії основи,
Тають скелі, як віск, і дрижить
Трон предвічний Єгови [10,394].
Українська літературна мова, в якій традиції старокнижної мови збереглися менше, ніж, скажімо, в російській мові, засвоїла і меншу кількість старослов'янізмів. Проте вони посідають у ній певне місце і активно використовуються в органічній єдності зі споконвічною українською лексикою.
Мова, обслуговуючи всі галузі суспільної діяльності людей - культуру, побут, мистецтво, політику, господарство, науку, не залишається без змін. Деякі слова зберігаються без змін, деякі змінюються і активно реагують на зміни в суспільстві. Саме тому розподіл старослов'янізмів на тематичні групи дає змогу співвіднести лексему з визначеним поняттям і логічно пояснити походження слова та зміну його семантики.
ЛІТЕРАТУРА
1. Жанри і стилі в історії української літературної мови. - К.: Наук.думка,1989. - 282 с.
2. Жилко Ф.Т. Роль Івана Франка в історії української літературної мови // Українська мова і література в школі. - 1956. - №3.
3. Керницький І.М. Іван Франко як мовознавець // Українська мова і література в школі. - 1956. - №3.
4. Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика: проблеми і методи дослідження // Мовознавство. - 1966. - №3. - С.3-12.
5. Любомир Белей, Олег Белей. Старослов'янсько-український словник. - Львів: Свічадо,2001.
6. Мацько Л.І. Біблійні джерела стилістики // Питання стилістики української мови. Зб. наук. праць. - К., 1997.
7. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. - К.: АртЕк, 2002. - 424 с.
8. Українська мова. Енциклопедія. - К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана. - 824 с.
9. Уфимцева А.А. Опыт изучения лексики как системы (на матери але английского языка). - М.: Изд-во АН СССР, 1962. - 284 с.
10. Франко І. Твори: В 2 т. - К.: Дніпро,1981. - Т.1. - 533 с.
11. Шмелев Д.Н. Проблема семантического анализа лексики (На материале русского языка). - М.: Наука, 1973. - 280 с.
Loading...

 
 

Цікаве