WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Функції старослов’янізмів у біблійних творах І.Я.Франка (на матеріалі поем «Мойсей» та «Іван Вишенський») - Реферат

Функції старослов’янізмів у біблійних творах І.Я.Франка (на матеріалі поем «Мойсей» та «Іван Вишенський») - Реферат


Реферат на тему:
Функції старослов'янізмів у біблійних творах І.Я.Франка (на матеріалі поем "Мойсей" та "Іван Вишенський")
Старослов'янізми прийшли до лексичного складу східнослов'янських мов від старослов'янської мови - "першої писемно зафіксованої слов'янської літературної мови, створеної Кирилом і Мефодієм на базі одного з праслов'янських діалектів - солунського - для репрезентації слов'янською мовою богослужбових і канонічних книг" [8, 640] і в українській мові є одним із джерел її лексичного збагачення і стилістичного урізноманітнення.
Проблеми семантичних змін і необхідність вивчення лексичних груп у їх взаємозв'язках і співвідношеннях були висунуті у семасіологічних працях О.О.Потебні "Из записок по русской грамматике" (1958), у розвідках М.М.Покровського "Семасиологические исследования в области древних языков" (1895), що базуються на порівняльно-історичному дослідженні.
Термін "лексична система мови" у науковий обіг введений Л.В.Щербою, який говорить про слово (категорію мови) як систему "Языковая система и речевая деятельность" (1974). Визначення лексико-семантичної системи мови одним із перших подав В.В.Виноградов. Він визначив спільні ознаки, на основі яких слова об'єднуються в групи "Основные типы лексических значений слова" (1953).
У сучасній лексикології думку про про необхідність і доцільність системного аналізу лексики можна вважати загально визнаною, оскільки на лексичному рівні, як і на інших рівнях (фонетичному, морфологічному, синтаксичному) мова системно організована.
Д.М.Шмельов відзначає: "За останній час ... застосування нових методів дослідження лексики (основаних на визнанні її системного характеру) привело до успішного аналізу окремих груп слів, встановлення різних типів взаємовідношень, які існують між різними значеннями, різних типів самих лексичних значень"[11, 12].
Проте, як відомо, лексична система, на відміну від фонологічної і морфологічної, характеризується незамкненістю, рухливістю меж, великою кількістю одиниць, що знаходяться у взаємозв'язку, тому відношення лексики як системи, у порівнянні з граматичною або фонологічною системами, набагато складніше [11, 13].
У мовознавстві залежно від обраних критеріїв виділяються різні групи слів (тематичні, лексико-семантичні, поняттєві поля, семантичні мікрополя), тобто визначаються різні групи лексики, що об'єднують слова "за ознакою їх смислової віднесеності до єдиної сфери
понять" [11,14].
Суттєвим при оцінці лексики як системи є положення, висунуте Д.М.Шмельовим про різний характер системних зв'язків у середині різних лексичних груп і у зв'язку з цим про можливість багатьох підходів до аналізу лексичних одиниць .
Тематична група - найбільш розповсюджений спосіб об'єднання слів. У його основі лежать екстралінгвальні зв'язки між предметами і явищами дійсності, об'єднання слів проходить на основілогіко-предикативної спільності. На думку деяких дослідників, тематичні групи не є категоріями мовними - в них відсутні синонімічні зв'язки між компонентами. Вони не є структурними одиницями мови.
Починаючи з 60-х років, особливий інтерес у мовознавстві виявлявся до лексики, об'єднаної спільним змістом. До цього вивчення тематичних груп обмежувалось, за словами Г.А.Уфимцевої, "інвентаризацією" лексики, завдання " розкриття семантичних зв'язків слів" при цьому навіть не ставилося [9, 133]. Найбільш значними у цій галузі є дослідження О.М.Трубачова "Ремесленная термінологія в славянских языках" (1966), М.І.Толстого "История и структура славянских литературных языков" (1988).
Багато дослідників використовують тематичний опис словникового складу, незважаючи на відсутність власне мовних показників для проведення загального огляду лексики, установлення зв'язків між словами і позначуваними явищами, визначення питомої ваги цих груп у словниковому запасі мови, їх росту або скорочення залежно від зовнішніх історичних обставин, процесів, термінологізації слів із спільним значенням. У зв'язку з цим у 70-х роках Д.М.Шмельов писав, що виділення тематичних груп слів основане на позамовних категоріях.
Оскільки старослов'янська лексика має певні особливості функціонування і входження в мовну систему, її вивчення необхідне для з'ясування ряду практичних і теоретичних завдань структурування лексичного складу.
Актуальність теми визначається необхідністю подальшої розробки питань, пов'язаних з процесом архаїзації лексики, потребою створення тематичної та структурно-семантичної класифікації застарілих слів.
Метою нашої роботи є структурно-семантична характеристика старослов'янської лексики, виявленої у біблійних поемах І.Я.Франка "Мойсей" та "Іван Вишенський".
Досягнення мети забезпечується розв'язанням таких конкретних завдань:
- виявлення старослов'янізмів з досліджуваних текстів;
- розподіл за тематичними групами.
- розгляд художньої реалізації старослов'янізмів у біблійних поемах І.Я.Франка;
- визначення можливостей стилістичного використання старослов'янської лексики у розглянутих творах.
За допомогою використання описового, порівняльно-історичного, статистичного методів та застосування прийомів контекстуального, компонентного та стилістичного аналізу нами систематизовано та класифіковано старослов'янську лексику, виявлену в поемах І.Я.Франка "Мойсей" та "Іван Вишенський".
Аналізуючи старослов'янізми у біблійних поемах І.Я.Франка "Мойсей" та "Іван Вишенський", ми розподілили їх за тематичними групами, які розглянули в межах лексико-граматичних класів.
Лексико-граматичний клас іменників.
1. Тематична група слів на позначення абстрактних іменників:
Благо [5,18], видь [5,27], виръ [5,28],вол> [5,29], врhм# [5,31], вhра [5,43], гласъ [5,46], гор~ [5,48], грhхъ [5,50], добро[5,54], дьло [5,60], дьнь [5,59], заповhдь [5,69], им# [5,80], кара [5,88], лукавство [5,109], миръ [5,107], образъ [5,133], п@ть [5,209], слава [5,233], слово [5,234], хвала [5,288],чоудо [5,296], часть [5,295].
"І благо вдать, що в хвилю ту блаженну вздоровляє" [10, 526].
"Худі понурі лиця, непритомний сонний вид" [10, 496].
"Ви внесли... вир життя в мою труну" [10, 513].
"Без твоєї волі думка не прийде на ум" [10, 423].
"Ймеш віру, я знаю, се той рай, що жде плем'я твоє" [10, 566].
"Врем'я йде на неї люто" [10, 518].
"Не чути ще... гласу Єгови" [10, 567].
"...Ти повів нас... в піски нам на горе, на кару" [10, 542].
"Боже, може гріх так думать?" [10, 511].
"...Широке сумління, що держиться земного добра, мов ціпкеє коріння" [10, 547].
"Вбивайте усіх скорпіонів...пожиточне се діло" [10, 549].
"Вірю в день воскресний твойого повстання " [10, 526].
"...Заповіт простяга...в штири сторони світу" [10, 531].
"Заклинаю тебе тим ім'ям штирочертним" [10,
Loading...

 
 

Цікаве