WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові - Реферат

Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові - Реферат

воді" (від плести з відтворенням т- давньої основи *pletti); причіп (ВТСУМ, 958; ЗТС, 100; РУТС, 415; ШСТ, 74); скид (РУТС, 504) "різновид машини"; струг (ВТСУМ, 1207; ЭВС, 115) "різновидчовна" (стругати).
4.2.Деривати жіночого роду творяться за допомогою трьох моделей: а)дієслівна основа + нульовий суфікс та нульове закінчення; б)пом'якшена дієслівна основа + нульовий суфікс та нульове закінчення; в)дієслівна основа + нульовий суфікс та та флексія а. Наприклад: в'язь (ТЛП, 52) "товстий щабель драбини з петлями на кінцях, що утримує від розходження полудрапки"; закова (ТЛП, 166) "частина ярма"; заноза (ВТСУМ, 314; Гр2, 73; ТЛП, 68; ЭВС, 340) "частина ярма" (занизувати); кладь (ТЛП, 113) "міцний брус, який лежить на копилах паралельно до полоза"; підвода (ВТСУМ, 766; ТЛП, 22; ШСТ, 68) "запряжений кіньми чи волами транпортний засіб"; підкова (Гр3, 167) "залізна підбивка на верхній частині ярма" (підковувати); підпора (ТЛП, 105) "металевий прут у підсанках, який стягує поперечний копил з переднім загнутим кінцем полоза"; притика (ВТСУМ, 952; Гр3, 445; Гриценко, 188) "палка, яка прикріплює ярмо до дишла" (притик?ти (Гр3, 445) - пристромлювати, приставляти); діал. ростока (Гриценко, 213) "жердина внизу воза" (діал. росточити воза - зробити його довшим, помінявши підтоку); стель (ТЛП, 56) "нижня дошка в коробі повозки" (стелити); тяж (Гриценко, 213) "дишло для запрягання волів у віз" (тягти).
4.3.Віддієслівні множинні іменники з нульовим суфіксом та та флексією и. Наприклад: відводи (ЭВС, 331) "частина саней"; к?ти (ЭВС, 331) "найпростіші сани без кузова"; насади (ЭВС, 328) "прибиті до човна борти"; прихвати (ЭВС, 339) "кінці віжок (рос. вожжи)"; смики (Гр4, 157) "частина ярма".
Нульовий суфікс був продуктивним для творення назв машин та їх частин (в літературній мові й у діалектах) до середини ХХст.
5. Нульсуфіксальні назви посуду та його частин, предметів домашнього вжитку творяться як від префіксованих, так і від непрефіксованих дієслів доконаного та недоконаного виду. Нульсуфіксація супроводжується усіченням суфіксів а , и , ува , чергуванням голосних та приголосних в коренях слів. Цей лексико-словотвірний тип - найменший, порівняно з іншими різновидами nomina instrumenti.
Нульсуфіксальні іменники (назви посуду та його частин) утворюються за допомогою кількох моделей.
5.1.Віддієслівні іменники чол. роду з нульовим суфіксом та нульовим закінченням, наприклад: зріз (СУССГ, 88) "різновид діжки; половина діжки"; ізріз (МВ, 17) "мала діжечка для води"; ожог (Гриценко, 26; МВ, 26) "кочерга для перегортання жару в печі" (діал. ожигати, обжигати); переріз (ВТСУМ, 742; Гриценко, 69) "різновид діжі"; піднос (ВТСУМ, 776; РУТС, 379) (підносити); постіл (Гр3, 371) "залізна пластина на дні ступи"; приліг (Гр3, 423) "прибита зверху до діжки дошка з отвором, через який тече рідина"; ухват (ЭВС, 311) "рогач".
5.2.Деривати жіночого роду утворюються від дієслівної основи за допомогою нульового суфікса та та флексії а. Наприклад: зсипа (Гр2, 186) "різновид корзини для зерна"; стуга (Гр4, 221) "плетена, обмазана глиною коробка, для зберігання зерна або мук?" (стужавіти (Гр4, 221) - "затвердіти"); звара (Гриценко, 193) "посуд для води".
У сучасній українській мові трапляються поодинокі нульсуфіксальні іменники (утворені за іншими моделями, ніж зазначено вище), наприклад: відієслівні множинні іменники - хвати, ухвати (Арк, 72) "рогач"; оклади (Арк, 72) "ручка ножа, яка складається з двох половинок" та деад'єктивний іменник - діал. довжа (Гонтар, 42) "глек продовгуватої форми, у якому на закарпатській Бойківщині зберігали молоко".
Загалом, в обстежених пам'ятках кін. ХІХ - поч. ХХІ ст. виявлено більше
250 нульсуфіксальних nomina instrumenti, причому майже всі вони є девербативами. Найбільше похідних - назви устаткування (прилади, пристрої, механізми) та їх частини. Багато дериватів іменують мисливське та рибальське знаряддя у діалектах. Найменше нульсуфіксальних дериватів (переважно - діалектизми) серед назв посуду.
Нульовий суфікс був продуктивним для творення назв машин та їх частин до середини ХХ ст., пізніше ці похідні функціонували разом із запозиченнями - назвами нових реалій. Серед нульсуфіксальних дериватів згаданого лексико-словотвірного типу трапляються історизми, наприклад, іменник віз та його частини (насад, переруб, заниз тощо), які вийшли з ужитку.
На сучасному етапі розвитку української мови спостерігаються поодинокі випадки одночасного функціонування у літературній мові лексем із однаковими (або схожими) значеннями, але з різними суфіксами (іноді - з неоднаковим функціональним навантаженням) пор.: затиск - затискач (тех.), затискувач (тех., рідко): "пристрій для затискання чого-небудь"; перевід (залізнич.) - перевідник (спец.): "пристрій, за допомогою якого щось переводять"; покрив - покривка (рідко), покривало (заст.): "те, що укриває собою" тощо. Але такі випадки нечисельні, ці синоніми є доказом того, що процес уніфікації лексем триває. Інші деривати з однаковим коренем та різними суфіксами в основному використовуються для розмежування значення слова (наприклад, суфікс -ник позначає особу, а формант ач - назву приладу, механізму і т.ін.), наприклад: підіймач (машина) - підйомник (особа) [див. 7, 95]; заверт (спец., дія) - завертка (розм., пристрій); розпір(рідко, місце) - розпірка (спец., прилад) тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. - К.: Наукова думка, 1987. - 212 с.
2. Білоусенко П.І. Історія суфіксальної системи українського іменника (назви осіб чоловічого роду). - К.: КДПІ, 1993. - 216 с.
3. Гумецька Л.Л. Нарис словотворчої системи української актової мови ХІV - XV ст. - К.: Вид-во Академії наук УРСР, 1958. - 298 с.
4. КлименкоН.Ф. Назви знарядь // Українська мова: Енциклопедія. - К.: Українська енциклопедія, 2000. - С.364-365.
5. Клименко Н.Ф. Система афіксального словотворення сучасної української мови. - К.: Наукова думка, 1973. - 189 с.
6. ЛогвиненкоГ.М. Із спостережень над розвитком вторинних значень у нульсфіксальних девербативах (на матеріалі технічної лексики) // Ucrainistica: Збірник наукових праць. - Кривий Ріг, 2002. - С.110-117.
7. Мамрак А.В. Перспективи функціонування словотвірного типу // Вісник ЗДУ: Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗДУ. - 1998. - №1. - С.95-96.
8. Мурзіна Л.А. Словотвірна категорія інструментальності у її зв'язках із синтаксичною структурою мови // Мовознавство. - 1996. - №2-3. - С.64-67.
9. Олексенко В.П. Словотвірна категорія інструменталя як категорія непредикатного типу // Функціонально-комунікативні аспекти граматики і тексту: Збірник наукових праць, присвячений ювілею доктора філологічних наук, професора, академіка АНВШ України, завідувача кафедри української мови ДонНУ Загнітка Анатолія Панасовича. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С.133-147.
Loading...

 
 

Цікаве