WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Функціонування жаргону в сучасному публіцистичному дискурсі - Реферат

Функціонування жаргону в сучасному публіцистичному дискурсі - Реферат

жаргонізми втратили свої самобутні родові ознаки, і первинне джерело їх виникнення не завжди можна встановити.
Для жаргонної лексики характерною є "корпоративна форма його породження та існування" [4]. На думку Л.О.Ставицької, функціонально-стилістичний параметр жаргонної лексики насамперед пов'язаний із потужною сміховою першоосновою, що є складником культури як такої та національної сміхової культури зокрема [4, 11]. Вибір певного жаргонізму пов'язаний з метою досягнення ефекту зневажливості, недбалості до позначуваних реалій, певної відстороненості від описуваних явищ і подій. Цей процес чітко виражений у сфері функціонування жаргонної предметної лексики: у назвах одежі, предметів побуту, транспортних засобів тощо. Наприклад: одяг - "шмотки"; авто - "тачка"; телевізор - "ящик"; автомат Калашникова - "калаш"; зібрання відомих людей певного регіону - "клумба"; радіо - "брехунець"; будинок - "хібара"; сміттєзвалище - "бомж-таун"; хабарі у конвертах - "конверташки"; засклені балкони - "шпаківні" тощо. Наприклад: Стали "збирати данину" з поляків, котрі тоді якраз почали їздити і привозити всілякі "шмотки" до нас на "толкучку" (АХ, 28.09.05. с.2); Якщо без відведення землі будуються і здаються в експлуатацію цілісні житлові комплекси, що вже казати про горезвісні "шпаківні", мансарди, прибудови та інші архітектурно-будівельні відсебеньки (Ігор Науменко, журналіст. ГУ, 10.04.03.с.10); Найпростіший для закадрових творців телепродукту шлях утримати нас біля ящиків - це взяти якусь ляльку, розмалювати її й убрати в такий спосіб, щоб не залишити нам жодного шансу сприймати видовище інакше, як самими лише очима (УМ, 25.03.05.с.13); Ще кілька років назад львівська клумба при згадці прізвища Путін закочувала очі і шепотіла: от би й нам такого президента (Тарас Смакула, журналіст. АГ, 19.01.05.с.11); І така ситуація не лише на Дніпропетровщині, з цими "конверташками" - просто горе. (М.Джига, заступник голови ДПА України), (ПіК, 16-22.05.03. с. 23); Чотири хібари, що стоять на краю сміттєзвалища, мало схожі на будинки (АГ, 13.04.05. с.4); От і зараз разом з іншими мешканцями бомж-тауна він мав розгрібати сміття. Але ввечері перебрав горілки і проспав (АГ, 13.04.05. с.4).
Здатність лексичних варіантів (гіпонімів) взаємозамінюватися на позначення предметів, понять у межах одного роду - явище, якщо брати до уваги словники жаргонів, досить поширене. Гіпонімічні заміщения регулярно зустрічаються у різних тематичних групах лексики, і такі "переміщення" гіпонімів можливі лише на фоні літературної мови, у тих випадках, коли носіям жаргонів добре відомо, як співвідносяться слово з денотатом у кодифікованій мові. Таке використання жаргонізмів, що достатньо міцно увійшли в систему мови всупереч нормативному вживанню, знайшло широке використання у сучасному публіцистичному дискурсі. Наприклад: І всі ці розмови про професійну придатність - відмазки (Ю.Міщенко, співачка. МГ, 13.10.03. с.4); Університет не "грузить" студентів. Ми живемо у вільній країні, де кожна людина має право на вибір (ректор Львівського ун-ту. АГ, 15.10.03. с. 8); Пошуки комунального підприємства стали схожими на детектив, і у нас знову промайнула думка; нас таки "взули" якісь "ліваки" (Віра Шпильова, журналіст. ГУ, 18.09.03. с. 18); Про всі тонкощі роботи актора дубляжу говорити нема сенсу, в кожного вони свої. Але це - окрема професія, а не халтурка (Андрій Твердак, актор. УМ, 21.01.05. с.13).
Жаргонізми із пасивного фонду мови можуть переходити до нових загальномовних найменувань. Такий процес призводить до виникнення розгалужених синонімічних рядів з конкуруючими між собою членами. Подібні синонімічні жаргонні утворення досить швидко адаптовуються у мові і переходять у розряд нейтральних лексем, втрачаючи при цьому свою оцінність. Зокрема, у друкованих ЗМІ активно функціонують лексичні номінації "дорожні засоби", представлені жаргонними мовними еквівалентами: вантажівка, мерс, швидка, маршрутка, вісімка, газелька, тачка тощо: Я прийшов на маршрут зі своєю "газелькою", за свій кошт усуваю поломки, купую бензин, тепер ще це здирництво (Дмитро Задорожнй, водій. АГ, 09.03.95. с.15); Не секрет, що саме вулична торгівля заважає рухові транспорту, блокує під'їзди до будинків, куди не можуть проїхати "швидкі" (ДТ, 17.05.03. с.8); Ось чорний "мерс" за міліметр від білої "вісімки" намагається виїхати з боксу ( Зоряна Іленко. АГ, 13.04.05 с.5); жаргонізовані номінації "грошові одиниці": бабки, бакси, бабло, зелень, капуста, гривно, дерев'яні тощо: Казали мені, що автосервіс - золоте дно, гарні "бабки" там можна "підіймати" (АХ, 28.09.05. с.3.); Раніше обабіч цих халабудок крутилися непримітні особи з хижими оченятами холоднокровної професійної акули, які пропонували поміняти вашу "зелень" на наше "гривно" ну просто за фантастичним курсом! (О.Ваб, журналіст. ПіК, 16-22. 05.03. с. 32); Та замість баксів новоявлений наркобарон і його кур'єр отримали відповідно 9 і 8 років тюрми, де і кайфуватимуть (АГ, 21.01.04. с.7); У прем'єрний вік-енд "Школа року" заробила близько 20 "лимонів", повернувши, таким чином, у перші ж три дні запланований бюджет (АГ, 21.01.04. с.1); Тож виходить, що кожного дня майже "штука" гривень робить комерсантам ручкою "па-па" (АГ, 28.01.04. с.8).
Комунікативно-прагматичний аналіз функціонування жаргонних синонімів свідчить про те, що лексика пасивного фонду мови стала складником нового лексикону. Синоніми-жаргонізми демонструють модель нової мовленнєвої поведінки, коли адресант детермінує нетільки себе, але й адресата інформації з певною соціальною роллю. У рамках лексико-семантичного поля сучасної публіцистики жаргони стали джерелом образності й експресії, що й призвело до домінування експресивної функції над номінативною. Аналізуючи примітивізм злодійського мовлення, Д.С.Лихачов писав: "Під емоційно-експресивною стороною слова (жаргонізму) зручніше розуміти ототожнення нашого відношення до предмету з особливостями слова. Наприклад, наша оцінка предмета (негативна чи позитивна) переноситься на слово; наші почуття, зумовлені відомим предметом, також переносяться на відповідне слово і т.д." [2, 54-59]. Така складна психолінгвістична перцептивна низка послідовних резонансних кіл, що складається у людській свідомості, визначає специфіку реалізацій жаргону у сучасному публіцистичному дискурсі; дозволяє автору яскравіше самовиразитися, приміряти на себе певну соціальну роль.
Таким чином, спостереження над використанням жаргонізмів у публіцистичному дискурсі свідчать про те, що у суспільстві змінюється ставлення до жаргону: наприкінці ХХ ст. він усвідомлюється як джерело експресивних слів і висловів. Експресивний і прагматичний потенціал жаргонної лексики динамізує сучасну комунікацію і всю мовну систему в цілому. Жаргон, включений у сучасний публіцистичний узус, дозволяє авторові виражати іронічне ставлення до описуваних подій і до навколишньої дійсності. Більшість ознак жаргону визначаються усною формою його побутування: зокрема, використанням розмовної, грубувато-фамільярної лексики, що надає мовленню емоційно-експресивного забарвлення, робить його живим і безпосереднім.
ЛІТЕРАТУРА
1. Костомаров В.Г. Языковой вкус эпохи: Из наблюдений над речевой практикой масс-медиа. - М.: Педагогика-пресс, 1994. - 247 с.
2. Лихачев Д.С. Арготические слова профессиональной речи // Статьи ранних лет. - Тверь, 1993. - С.95-138.
3. Ставицька Л. Проблеми вивчення жаргонної лексики: Соціолінгвістичний аспект // Українська мова. - 2000. - №1. - С.55-69.
4. Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови. - К.: Критика, 2003. - 336 с.
5. Тараненко О.О. Новий словник української мови (концепція і принципи укладання словника). - Київ - Кам'янець-Подільський, 1996. - 171с.
Loading...

 
 

Цікаве