WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Сленг як мовний засіб формування рекламного міфу - Реферат

Сленг як мовний засіб формування рекламного міфу - Реферат

найменування сленгу. Отже, під сленгом розуміють різновид розмовної мови, оцінюваний суспільством як підкреслено неофіційний. Сленг запозичує лексеми з арго та жаргонів, метафорично розширюючи їх значення, і це дає підстави для виділення спільних рис, що зближують жаргон і сленг. За О.Береговською, такими рисами є метафоричність, домінування репрезентативної, а не комунікативної функції; сленг, як і жаргон, - це засіб творчогосамовираження, інструмент відчуження [2, 33]. При цьому дослідниця відзначає розмитість меж явища сленгу. Отже, виділити сленг як замкнену систему можна лише умовно.
Л.Кудрявцева серед термінів на позначення сленгових номінативних одиниць називає "загальний жаргон", "сленгові - просторічні, соціалізовані" та "жаргонізовані" одиниці. Але найбільш точним вважає термін "загальний сленг", під яким розуміє: "1) відносно стійкий для визначеного періоду, широковживаний, стилістично маркований (здебільшого знижений) пласт експресивно-емоційної лексики на позначення побутових явищ, предметів, процесів і ознак;
2) не детермінований соціальними параметрами компонент міського просторіччя, дуже неоднорідний за своїми джерелами, ступені наближення до літературного стандарту; 3) пласт мови, що використовується мовцями переважно для вираження власних почуттів і оцінок, пов`язаних з предметом мови" [7, 226]. Акцентуючи увагу на динаміці загального сленгу, Л.Кудрявцева, визначає молодіжний сленг як один із найпродуктивніших постачальників нових сленгових одиниць.
Чітко висловлює свою думку щодо визначення поняття "сленг" В.Хомяков, проводячи виразну межу між сленгом та вульгаризмами: "Сленгізми, нехай навіть з грубуватим забарвленням, на відміну від вульгаризмів - табу, не викликають психологічного афекту - протесту проти їхнього вживання" [14, 19].
Отже, сленг є особливим периферійним пластом нелітературної експресивно-емоційної лексики і фразеології, що використовується мовцями для вираження своїх почуттів і оцінок, але в той же час не викликає психологічного афекту, протесту.
Коротко зупинимось і на співвіднесеності понять "сленг" та "арго". На думку В.Єлістратова, арго - це не тільки "соціальний діалект", але й одиниця взаємодії мови й культури; існують сотні тисяч різних арго, які не мають між собою чітких, визначених меж ні в часі, ні в просторі, ні в соціальній ієрархії. Дослідник вважає арго структуруючим чинником національної мови, він визначає важливу роль арго (і сленгу як одного з його видів) у формуванні загальнонаціональної культури: "Арго відбиває не тільки застиглу, завершену культуру, але й культуру в її динамічному розвитку. Арго - це мова людей, які керують процесом створення культури... Арго - це чернетка культури майбутніх поколінь" [4, 34].
Стан речей у сучасному мовному просторі дослідники іноді характеризують як "раблеїзацію", "новий виток вульгаризації мови" [5, 24]. Ця "раблеїзація" не могла не торкнутись і реклами як однієї з суспільно вагомих сфер комунікації. І найбільш "вульгаризованим" елементом реклами став слоган - одна з найдієвіших частин рекламного тексту. Саме тому, аналізуючи рекламу з елементами сленгу, особливу увагу будемо приділяти слогану як концентрату позалітературних компонентів.
Розглядаючи рекламні новотвори (їм було присвячено окрему статтю [13]) ми дійшли висновку, що найчастіше ці інновації проходять стадію соціалізації в якості сленгізмів, які найбільш активно використовуються у спілкуванні молоддю. Логічно, що для впливу на цей суспільний пласт копірайтери використовують і власне сленг.
Дослідниця О.Береговська, детально прослідкувавши історію сленгу, виділяє три хвилі його розвитку на терені колишнього СРСР. Продовжуючи хронологічний поділ історії сленгу, наше сьогодення цілком справедливо можна вважати четвертою хвилею його розвитку. Сучасні зміни у сфері функціонування цієї мовної підсистеми дають право на таке твердження. Якщо раніше сленг використовувався в замкнених колах з метою відокремлення, то тепер він став поширюватися на різні сфери життя. Він широко використовується в мистецтві, перестав бути табу і для ЗМІ. Вихід сленгу за межі замкнених вікових груп можна пояснити соціальними причинами, загальними настроями епохи. Старі штампи вже не діють ні в мистецтві, ні в суспільному житті, іде активний пошук нових форм, альтернативних засобів вираження, руйнуються стереотипи, у т.ч. й мовні. Отже, якщо раніше сленг був здебільшого мовою підлітків, то сьогодні ним не нехтують і дорослі. Сленг стає додатковим штрихом до іміджу сучасної людини. Зміни у функціонуванні й у сфері розповсюдження сленгу призвели до активізації процесів оновлення цієї субмови.
При цьому сленг є частиною загальнонаціональної мови: усі властиві мові процеси протікають у площині сленгу "у багато разів швидше, і є доступними для безпосереднього спостерігання" [2, 40]. Сленг постійно запозичує одиниці жаргонів та інших підсистем мови, а також сам стає постачальником слів розмовного стилю - саме така доля очікує популярний сленгізм, який через багаторазове використання втрачає свою експресивну забарвленість.
Сленг завдяки своїй експресивності є ефективним засобом, використовуваним у різних видах мистецтва та масовій комунікації - зокрема рекламній - задля посилення впливу на аудиторію. Досить часто сленг використовується і в рекламних слоганах. Здебільшого це стосується реклами товарів, орієнтованих на молодіжну аудиторію: міцних та слабоалкогольних напоїв, шоколадних батончиків тощо. І це явище цілком пояснюване з теоретичної точки зору. Однією з концептуальних вимог до слоганів є врахування особливостей цільової аудиторії, специфіки її мови - а отже, слогани, орієнтовані на молодіжну аудиторію, будуть найбільш ефективними та виразними, якщо в них використати елементи молодіжної лексики. Таким чином, рекламісти експлуатують сленг задля активізації продажу товару або послуги.
На перший погляд, використання сленгу в рекламних слоганах здається явищем дуже розповсюдженим. Сленгізми настільки сильно впливають на нашу підсвідомість, що завдяки своїй експресивності та екзотичності витісняють із нашої пам`яті нейтральні слова. Але уважно переглянувши ефіри найпопулярніших телеканалів, прослухавши радіопередачі, переглянувши пресу, доходимо доволі несподіваного висновку щодо реклами, в якій було б використано сленг: її відсоток від загальної рекламної маси дуже незначний. Слогани з використанням сленгізмів здійснюють сильний тиск на людську підсвідомість, якщо ж цей ефект накладається на інші засоби посилення впливовості реклами (риму, музичне оформлення тощо), то
Loading...

 
 

Цікаве