WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Асоціативний експеримент як засіб виявлення мікросистем оцінних назв в українській, російській та англійській мовах - Реферат

Асоціативний експеримент як засіб виявлення мікросистем оцінних назв в українській, російській та англійській мовах - Реферат

спільних показників, згідно з якою виділяється три типи асоціацій:
а) онтологічні, що відбивають парадигматичний аспект явищ чи спосіб існування елементів, і визначаються не суб'єктивним, а соціальним досвідом індивідуума;
б) емпіричні, що лежать в основі групувань елементів відповідно до суб'єктивного досвіду індивідуума й так званих парадигматичних і синтагматичних асоціацій (вони обумовлені екстралінгвістичними чинниками і їх відбивають);
в) психічні, до яких належать так звані "індивідуальні" або "випадкові" асоціації та консоціації.
Лексичні асоціації реєструються для вирішення різних наукових завдань. Вони застосовуються в дослідженнях з навчання парними асоціаціями й формування словесних понять, у вивченні аспектів референції слова, у вимірювані схожості між словами у відношенні їх до асоціативних структур, у дослідженні так званого синтагматичного й парадигматичногоаспектів опанування мовою тощо.
Психологічна структура значення, наголошує О.Леонтьєв [7, 7], виявляється системою співвідносності й протиставності слів у процесі їх уживання в діяльності, а не в процесі їх зіставлення як одиниць лексикону.
Р.Ромметвейт розглядає асоціативний стан, викликаний словом, як стан викликання потенціальних асоціацій. Послідовності асоціативних реакцій відображують тимчасово пов'язаний вибір серед цих потенційних асоціацій. Проведення експериментів як вільних, так і зі спрямованих асоціацій може виявитися корисним і при виділенні сфери референції слова від його асоціативної структури й при виділенні число синтагматичних асоціацій. Отримані в результаті міри асоціативного знання допоможуть виділити тонкі аспекти моделей значення слова, що виявляють розбіжності, як ми інтуїтивно відчуваємо, між, наприклад, поетичними й вульгарними словами, котрі мають майже однакові сфери референції [9, 7].
Як зазначалося, асоціативний експеримент може бути вільним і спрямованим. У першому випадку вибір слова - асоціата не спрямовується експериментатором, а в другому - інформанту задається установка на певний тип асоціацій.
Стандартна схема проведення вільного асоціативного експерименту така: інформанту пропонується усно або письмово перелік слів - стимулів. Після цього інформант повинен, не замислюючись швидко відповісти або написати перше слово, що спаде йому на думку під час його реагування на стимул. Перевага вільного асоціативного експерименту полягає у відносній легкості отримання масового експериментального матеріалу, що потім підлягає багато аспектній обробці за багатьма параметрами. Щоправда, для аналізу експериментального матеріалу в масовій роботі, здебільшого, використовуються універсальні параметри та схеми упорядкування, що не виходять за межі трьох стандартних типів асоціацій: парадигматичних, синтагматичних, тематичних. Опис такої методики та її результати подані, наприклад, у "Словаре ассоциативных норм русского языка" (М., 1977) або у "Словнику асоціативних норм української мови" (Л., 1979) Н.Бутенко. Зразком спрямованого експерименту є інша праця цієї ж авторки - "Словник асоціативних означень іменників в українській мові" (Л., 1989) або експеримент, проведений В.Ужченком з метою визначення ступеня мотивованості ідіом української мови, коли вимагалося відповісти на запитання "Чому ми так говоримо?".
Методика проведення експериментів при визначенні прикметників зі значенням НО передбачає розв'язання комплексу завдань:
1) добір прикметників зі значенням НО;
2) обґрунтування якісного та кількісного відбору інформантів;
3) підготовку завдань;
4) визначення часу, місця та способу проведення експерименту;
5) визначення методики обробки матеріалу, його класифікації та опису;
6) перевірку результатів експерименту.
Перед формуванням конкретного завдання, а головне, при виборі гіпотези, що перевіряється необхідно виділити в середині дифузного поняття певне "ядро" й пам'ятати, що можливі результати експерименту стосуються саме його, а не всього комплексу ідей, асоціацій метафор, пов'язаних із вихідною метафорою - моделлю. Проте експериментальні дані, які не належать до "ядра", теж важливі для дослідження, оскільки в "периферійній зоні експериментальних даних відображається специфіка індивідуальної предикації та перетворені форми мовленнєвої діяльності, які теж психологізують ся".
Прикметник на позначення НО відбивають особливості мовної картини світу соціуму на основі образного уявлення дійсності людиною. Образна основа прикметників на позначення НО - один із способів, яким "дух народу" втілює себе у світобачення, а через нього - у мову, про що писав ще В. фон Гумбольдт, а за ним О.Потебня. Ефективним засобом його об'єктивації виступає асоціативний експеримент, який дозволяє перевірити вищесказане.
Наш вільний асоціативний експеримент проводився серед студентів Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського, Одеської державної академії будівництва і архітектури, Одеського державного медичного університету ім. Пирогова віком від 17 років до 30 років у січні-березні 2005 року.Експеримент було проведено у письмовій формі у студентських групах кількістю 15-25 чоловік. Перед початком експерименту інформанти проходили інструктаж, щоб відтворити реальні асоціації, закладені в підсвідомості. Потім експериментатор читав слова у такому темпі, щоб інформанти мали для написання слова-відповіді 5-7 секунд.
У мовознавстві оцінні назви розглядаються з позиції "оцінка маркована/немаркована", "оцінка позитивна/негативна".В українській і російських мовах через підвищену емоційність носіїв номени НО вживаються частіше,ніж в англійській мові, що свідчить про розбіжності у визначенні оцінки. Спільним у використанні номенів НО в українській, російській і англійських мовах є те, що в основному вони вживаються зі зневажливою конотацією і позначають негативні якості : російською - дурной, українською - дурний, англійською - nasty,
російською - тепленький, українською - тепленький, англійською - boozy, українською - ірон. великорозумний, лайл. тупий, російською -
Loading...

 
 

Цікаве