WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → До проблеми співвідношення термінологічної та нетермінологічної лексики наукового тексту - Реферат

До проблеми співвідношення термінологічної та нетермінологічної лексики наукового тексту - Реферат

модальність) репрезентується лексичними елементами, які отримують свій зміст тільки поєднуючись з іншими конкретними значеннями. При цьому характерною рисою є номіналізація засобів вираження значення дії та процесу та спроможність лексичних засобів паралельно з граматичними засобами виражати темпоральні та модальні значення (im Laufe, versuchen, vorhaben).
Особливе значення для наукового тексту має друга тематична або об'єктна група не термінологічної лексики. Ці слова мають тісні семантичні звязки з термінами, Але вони виражають більш узагальнюючі значення, ніж терміни і тому часто замінють терміни в якості кваліфікаторів Problem, Theorie, Methode. В цій ролі вони мають референтну віднесеність не до певної частини текстової інформації, а відносяться безпосередньо до названого об'єкту. Більш генералізуючу роль виконують лексичні одиниці Zeit, Funktion, begrenzen. Вони структурують самі об'єкти, про які йде мова.
Група динамічних лексичних одиниць виражає динамічні процеси в науковій комунікації reduzieren, verl?ngern. У науковому контексті дієслова діючої семантики використовуються частіше усього впереносних значеннях, хоча в тих чи інших випадках значення може виявитися не тільки регулярним, але і контекстуально обумовленим.
Як показує аналіз дієслівної лексики наукового стилю, досить чітко виявляється основне ядро активних одиниць, особливо тих, у яких виразно просліджуються текстові функції (зв'язок з типовими комунікативними задачами). У реалізації найбільш переносних значень експлікується абстрагованість і узагальненість наукової мови, виявляється тенденція до скорочення полісемії, тобто до актуалізації багатозначним словом лише окремих його значень, у більшості випадків фразеологічно зв'язаних, закріплених у вузькому наборі перифрастичних сполучень. Так, відзначимо наступні найбільш частотні дієслівні лексеми: daraus folgt, als etw. аuftreten, zu etw. f?hren, Schlussfolgerungen ziehen - з цього випливає; приводити до чого-небудь; виступати в якості чого-небудь; привести кого-небудь до чого-небудь; досягати чого-небудь; носити який-небудь характер; складати основу чого-небудь та інші.
Висока активність цих дієслів пояснюється сформованою в них у результаті тривалого вживання здатністю виконувати в складі типізованих лексико-синтаксичних конструкцій найважливіші комунікативні завдання наукового стилю, насамперед, брати участь в описанні властивостей і зв'язків явищ дійсності, у відображенні складності і взаємозв'язку процесу наукового мислення, у вираженні підкресленої логічності, спрямованості на адресата. Ці типові комунікативні завдання в кінцевому рахунку визначаються, по-перше, безпосередніми цілями науки, які реалізуються, як відомо, в описанні, поясненні, прогнозуванні процесів і явищ дійсності, узагальненні фактів, а, по-друге, специфікою наукового мислення та задачами, пов'язаними з відображенням результатів мислення в наукових творах.
Третю групу не термінологічного лексикону становлять лексичні одиниці релятивного характеру. Вони виражають реальні зв'язки, які відповідають дійсності, або передбачувані відношення між об'єктами, які можна відновити на основі когнітивних зв'язків (Alternative). Релятивні одиниці, вибрані з тексту в повному обсязі, складають певну тематичну групу і відображають свого роду онтологію наукового процесу, який описано в науковому тексті. Ці лексеми складають закриту групу слів та виразів, які читач може в певній мірі класифікувати і на базі їх значень встановити існуючі зв'язки, робити висновки, а це і є ознаки наукової роботи (пошуку, дослідження).
Четверту групу не термінологічних лексем складають слова, які позначають елементи наукового досвіду та наукової комунікації і одночасно описують контекст виникнення наукового тексту. Науковий текст виникає з наукового процесу і одночасно впливає на нього. Сюди відносяться вираження думок, точок зору, позицій "Ich glaube, Fehler, beschreiben", а також багатозначні дієслова "gebrauchen, machen, geben, gehen, kennen, arbeiten".
Отже, аналіз текстів показав, що нетермінологічна лексика наукового тексту має конститутивний характер, по-перше, тому, що вона прагматично обумовлена конкретною ситуацією наукової комунікації та типом наукового тексту, по-друге, вона має високий рівень частотності вживання та співвідноситься з процесом наукового дослідження, по-третє, вона формує метамову для науки і репрезентує умови створення наукового тексту.
ЛІТЕРАТУРА
1. Алексеева Л.М.Термин и метафора: семантическое обоснование метафоризации. - Пермь, 1998.
2. Анисимова А.Г. К вопросу о системности в терминологии // Вестник МГУ. - 1996. - №6.
3. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Сборник статей по языковедению Моск. ин-та истории, философии и лит-ры. - М., 1939. - С.3-54.
4. Гринев С.В. Разновременная скрытая многозначность // Научно-техническая терминология: Науч.-техн. реф. сб. - М., 2002.
5. Захаренкова Н.Л. Вопросы изучения немецкой терминологии // Иностранные языки в школе. - 1999. - №2.
6. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации. - Одесса, 1991.
7. Манерко Л.А.Язык современной техники: ядро и периферия. - Рязань, 2000.
8. Прохорова В.Н. Русская терминология (лексико-семантическое образование). - М.: МГУ, 1996.
9. Реформатський А.А. Введение в языковедение. - М.: Просвещение, 1967.
10. Синиця І.А. Діалогічність у науковому тексті // Мовознавство. - 2004. - №2-3. - С.55-60.
11. Eggs Ek. Strukturen der Argumentation in Fachtexten // Fachliche Textsorten. Komponenten - Relationen - Strategien. - T?bingen, 1996. - S.618-637.
12. Hoffmann L. Fachtextsorten in der Fremdsprachenausbildung // Fachsprache. - 1992. - S.141-149.
13. Roelke T. Fachsprache. ? Berlin: Erich Schmidt Verlag, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве