WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → До проблеми співвідношення термінологічної та нетермінологічної лексики наукового тексту - Реферат

До проблеми співвідношення термінологічної та нетермінологічної лексики наукового тексту - Реферат


Реферат на тему:
До проблеми співвідношення термінологічної та нетермінологічної лексики наукового тексту
У кінці минулого століття в лінгвістиці проявився підвищений інтерес до вивчення наукового тексту, який демонструє взаємозв'язок мови з людиною, її свідомістю, мисленням та різними видами діяльності [6, 10, 11, 12]. Істотні зміни відбулися й у науці про терміни, у результаті чого сформувався інтегративний напрямок у термінознавстві, при якому до уваги приймаються классифікаційно-структурна, функціональна і когнітивна парадигми термінології. У багатьох узагальнюючих дослідженнях з теорії терміна представлені головні напрямки термінознавства [1, 2, 4, 5, 7, 8, 13]. Однак у більшості випадків поза увагою дослідників залишається питання про загальну структуру лексикону наукового тексту, не враховується суттєвий факт - до словникового складу входять не тільки терміни, а й значна кількість не термінологічних лексичних одиниць. Їх склад, функції та текстова перспектива потребують детального вивчення. В цьому зв'язку ми зупинимося на дослідженні деяких факторів, які забезпечують функціонування термінологічної та не термінологічної лексики в спеціальних наукових текстах.
Значення терміна має в основному ту ж структуру, що і значення не термінологічної лексеми, тобто воно включає денотативну віднесеність і сигніфікативну значимість. Однак співвідношення денотативної і сигніфікативної частини в структурі значення терміна реалізується по-різному в різних термінологічних одиницях. Так, у терміносистемах технічних і природничих областей знання переважають одиниці, у яких домінує денотативний компонент, що характеризується однозначною співвіднесеністю з будь-яким конкретним предметом, явищем, що представляє об'єкт даної науки. У терміносистемах сфери гуманітарного знання переважають термінологічні одиниці, денотатом яких є абстрактне поняття, значення якого описується у формі дефініції. У структурі значення таких термінів переважає сигніфікативний компонент.
Суттєвими ознаками терміна прийнято називати: 1) системну організацію термінів і термінологічних сполучень в рамках термінологічного поля. 2) наявність дефініції для більшості термінів; 3) моносемічність у межах однієї терміносистеми; 4) відсутність експресивного забарвлення; 5) стилістичну нейтральність.
Визначаючи особливості термінологічної лексики А.А.Реформатський вказував на те, що "термину присущи и такие свойства, которые делают его словом "особого рода" [9, 3]. Властивості ці пояснюються тим, що на відміну від загальнолітературної лексики терміни варто розглядати як елементи особливих термінологічних підсистем мови, що обслуговують окремі сфери мовного спілкування. Тому можна говорити, що термін - поняття функціональне, від інших одиниць лексичної системи мови він відрізняється функціонально, і, отже, підходити до його вивчення треба саме з функціональних позицій, приймаючи до розгляду, насамперед, ті властивості, які обумовлюють його основні якості.
У функціональному плані термін чи термінологічне сполучення є тією номінативною одиницею, що логічно і семантично організує мовне висловлення, формує тканину тексту наукового чи офіційно-ділового стилів. Г.О.Винокур, досліджуючи окремі питання словотвору науково-технічних термінів, зробив наступне цікаве зауваження: "Термины - это не особые слова, а только слова в особой функции. Особая функция, в которой выступает слово в качестве термина, это - функция названия..." [3, 6].
Для диференціації термінологічної (далі ТЛ) та не термінологічної (НТЛ) лексики служать два критерії: соціолінгвістичний та референційно-семантичний. З огляду на соціолінгвістичний критерій термінологічними (включаючи і професіоналізми) слід вважати лексичні одиниці, які однозначно правильно розуміються та використовуються науковцями та фахівцями. І, навпаки, не термінологічна лексика є загальновживаною. За референційно-семантичним критерієм термінологічними визнаються слова, які мають референційну співвіднесеність з предметами, явищами та поняттями, що становлять предметну (в широкому розумінні) сферу спеціальної науки чи професійної діяльності.
Цей факт має особливе значення для аналізу структури наукового тексту. Вирішальним тут є визначення тематичної або предметної (в широкому розумінні) сфери тексту, яку формують ті чи інші термінологічні одиниці і, які разом з іншими компонентами лексикону складають загальну змістовну текстову структуру.
Важливим також є те, що референційний потенціал лексичних одиниць в текстах різних наукових галузей реалізується неоднозначно. Одна і та ж лексична одиниця в одному науковому тексті може мати термінологічний статус, а в іншому, теж термінологічному, але з іншої термінологічної галузі - не термінологічний. Так, наприклад, Licht - тільки у фізиці має спеціальне термінологічне значення, Planet - тільки у астрономії, Satz - тільки у лінгвістиці.
Детальне дослідження наукового лінгвістичного та географічного тексту статті показало, що в обох видах текстів термінологічна лексика становить меншу частину всього словникового складу і коливається від 20% до 30%, а загальновживана лексика складає більшість лексичних одиниць.
Лексику не термінологічного характеру можна розділити на 5 основних категорій за такими параметрами:
1. Час, модальність:
1) темпоральні вказівки (in den vergangenen zwei Jahrzehnten);
2) модальність (sogar, jedoch, gelten, k?nnen).
2. Конституанти тематичної або об'єктної сфери:
1) класифікатори (Reihe, Sorte, Experіment);
2) абстрактні властивості та параметри (Zeit, Charakteristik, Funktion, Kulmination).
3. Зв'язки та відношення (Einfluss, Resultat, Effekt).
4.3. Елементи наукового досвіду та комунікації messen, Analyse, Konstruktion, glauben.
5.3. Дейктичні елементи оbengenannt, jeweills.
Перша категорія (час,
Loading...

 
 

Цікаве