WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Крилаті вислови як об’єкт лінгвістичного дослідження - Реферат

Крилаті вислови як об’єкт лінгвістичного дослідження - Реферат

може бути доповнений різними за походженням мовними одиницями (з античної літератури та міфології, Біблії, художньої літератури й публіцистики
та ін.), і які традиційно позначаються як крилаті слова [9, 45-46].
Так, Л.Г.Скрипник у книзі "Фразеологія української мови" (1973 р.), зазначає, що всі усталені поєднання слів найрізноманітніших структурнихтипів - співвідносні з лексичними одиницями, з предикативними словосполученнями і з реченнями, що набули виразних показників фразеологічності, мають всі підстави бути віднесеними до складу
фразеології [8, 56-57].
Таким чином, крилаті одиниці, як і всі фразеологічні одиниці, мають такі диференційні ознаки як відтворюваність, сталість, не відкидаючи варіантність, семантичну цілісність при нарізно оформленості. Відмінність крилатих одиниць від інших полягає лише у зв'язку з автором, з конкретним джерелом.
Можна з упевненістю стверджувати, що чим відоміше джерело крилатого слова (вислову), чим оригінальніша думка, закладена у нього, тим більше шансів у крилатого вислову закріпитися у мовній системі.
З подальшим розвитком фразеології та появою фразеологічних словників виникають питання, пов'язані з лінгвістичною кваліфікацією крилатих висловів. До того ж, і самі мовні одиниці, об'єднані загальною назвою "крилаті слова", досить різноманітні. Це як окремі слова, що набули узагальненого переносного значення (Ярославна, Плюшкін, Едем, Отелло та ін.), так і словосполучення (Дантове пекло, мертві душі, менший брат, украдене щастя), так і речення (Лиш той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка), У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т.Шевченко) та ін.). Наведені приклади доводять, що виникла потреба введення додаткових термінів для називання таких мовних одиниць.
Крилаті вирази як нарізно оформлені одиниці були протиставлені крилатим словам - цілісно оформленим одиницям, що призвело до неоднозначної інтерпретації терміна крилаті слова, який виступає як у ролі назви для обох типів, так і в ролі назви тільки для останнього з них. У науковій літературі використовуються синонімічні назви для позначення цих феноменів: крилаті фрази, крилаті афоризми, крилаті цитати, крилаті рядки.
Збірник Н.С. і М.Г.Ашукіних "Крылатые слова. Литературные цытаты. Образные выражения"(1955 р.) збагатив учення про крилаті слова переліком основних їх джерел. На думку вчених, однією з найважливіших властивостей крилатих слів є зв'язок із джерелом, знайомство з конкретними умовами виникнення крилатих слів, які відіграють важливу роль у формуванні його складної семантики, сприяють виникненню у свідомості мовця певних асоціацій [3, 4].
Спробу об'єднати різні назви в одне ціле зробили вітчизняні дослідники А.П.Коваль і В.В.Коптілов у 1964 році, опублікувавши книгу "1000 крилатих висловів української літературної мови".
На думку вчених, крилатими словами є такі поширені й загальновідомі елементи лексики та фразеології літературної мови, джерело яких може бути встановлене. За структурою крилаті слова можна поділити на дві групи: крилаті слова і крилаті вирази. Власне крилаті слова (Фауст, Обломов) є частиною лексики, а крилаті вирази (Кастальське джерело, Незлим тихим словом) - це частина фразеології. Відмінність у будові є найважливішою рисою, що відрізняє крилаті слова від крилатих виразів; за всіма іншими ознаками - і за походженням, і за стилістичними властивостями - вони тотожні, це й дає підстави об'єднувати їх під загальною назвою крилаті вислови [6, 4].
Цей збірник має оригінальну структуру. Він складається з трьох частин: у першій - описані крилаті вислови з українських джерел та українські варіанти іншомовних слів і зворотів, у другій - крилаті вислови російського походження, у третій - на латинській і сучасних європейських мовах.
Компромісний варіант запропонував Б.С.Шварцкопф. Він використовує разом із загальноприйнятими, а саме крилате слово і крилатий вираз, назву крилате слово/вислів, яка виявляє діалектику лінгвістичного пізнання, яке пройшло від обмежених уявлень про кількісний склад номінативних засобів мови до широких, коли до них були віднесені фразеологізми [11, 114-117].
С.Г.Шулежкова, підтримуючи ідею виділення класу власне крилатих слів і класу власне крилатих висловів та акцентуючи увагу на неоднаковості цих мовних одиниць, вводить в обіг термін крилаті одиниці [12, 14-15].
У своїй монографії "Крылатые выражения русского языка, их источники и развитие" (1995 р.) російський лінгвіст зазначає, що крилатим висловам притаманні такі диференційні ознаки, як нарізнооформленість (вони складаються з двох і більше компонентів слівного характеру, пов'язаних між собою за граматичними законами мови); зв'язок з джерелом(автором; літературним, міфологічним, фольклорним або історичним персонажем, витвором мистецтва або літератури; реальними подіями тощо); відтворюваність (вони не створюються під час мовлення, а відтворюються як готові цілісні одиниці); стабільність, стійкість семантики, закріпленої за певним зворотом у мовному узусі [12, 28].
С.Г.Шулежкова вважає, що крилаті вислови - це незвичайні мовні одиниці, які мають диференційні ознаки, властиві будь-якій стійкій нарізно оформленій мовній одиниці; відрізняються від безіменних мовних одиниць своєрідним семантичним додатком (їх значення обтяжені генетичною пам'яттю про автора, що їх створив, творах, з яких вони вичленувалися, або історичних подіях, які стали підґрунтям для їх виникнення) [12, 31].
Як один із можливих варіантів для називання крилатих слів/висловів Л.П.Дядечко запропонувала такий термін як ептонім для усіх типів, вважаючи його кращим і через те, що він вільно включається у деривативні зв'язки, стаючи вершиною словотвірного гнізда, члени якого призначені задовільнити потреби лінгвістів у галузі вивчення крилатих висловів [4,139].
На думку авторки, крилаті слова (вислови), або ептоніми, - це національно-культурно детерміновані та соціумно орієнтовані відносно широко відтворювані в значенні, відмінному від вихідного (часто - переносному, образно-символічному), при збереженні живого зв'язку з першоджерелом, імена персонажів, назви місця дії, ключові для розвитку сюжету реалії з популярних художніх і кінематографічних творів, а також більш або менш точні і лаконічні вислови історичних або міфічних осіб, назви й уривки інтерпретованих художньо-белетристичних, кінематографічних, наукових, навчальних, масмедійних текстів або звороти, створені на основі таких текстів [5, 25].
Важливу роль крилатих висловів підтверджують найрізноманітніші лексикографічні праці останніх десятиріч, а також
Loading...

 
 

Цікаве