WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Відтворювальні процеси в розвитку праслов’янського *liti - Реферат

Відтворювальні процеси в розвитку праслов’янського *liti - Реферат

сучасним українським літературним лити.
Зміст давньоруського лити в історичних словниках має багатокомпонентну структуру, яка описуєтьсяперекладними відповідниками 'лити, виливати; плавити' [9, 24]. У формі та значенні змісту давньоруської мовної одиниці достатньо чітко простежуються ознаки, які вказують на те, що відтворювальний процес супроводжується збереженням у складі тлумачення лити структуротвірних компонентів 'лити' і 'виливати', характерних для форми змісту його попередників. Поява компонента 'плавити' у структурі форми і значення змісту давньоруського лити, що фіксується писемними пам'ятками давньоруської мови, зумовлене іншими процесами, які вимагають спеціального дослідження. Хоча в деяких працях з порівняльно-історичного мовознавства висловлюються й такі погляди, відповідно до яких компонент 'плавити' у складі змісту давньоруської мовної одиниці належить до більш давніх періодів у розвитку мови. Так, наприклад, у деяких лексикографічних джерелах є достатньо обґрунтовані свідчення того, що індоєвропейські *l?i- та *lei?- поруч із більш ранніми значеннями 'лити', 'наливати' мали значення "вже й більш нове, спеціалізоване відповідно до "технології" лиття, що з'явилося, - 'ллючи (розливаючи), щось вирівнювати... мазанням, розмазуванням', звідки лит. li?ti 'відливати'" [10, 14]. Цей компонент у складі форми та значення змісту індоєвропейських структур вочевидь усталюється в давньоруському лити, посилюючись у змісті сучасної української мовної одиниці лити.
Українське лити в сучасній літературній мові належить до мовних одиниць, що мають розгалужену багатокомпонентну структуру змісту, яка у Словнику української мови пов'язується з трьома значеннями і трьома відтінками [8]. Перше значення стосується вказівки на необхідність виконання певних дій ('змушувати') + вказівка на власне дії ('текти', 'витікати') + вказівка на об'єкт дій ('рідина') + вказівка на невизначеність власне об'єкта ('яка-небудь'). Чотирикомпонентна ускладнена форма вираження змісту першого значення лити розширюється відтінковими ремарками, одна з яких пов'язана з переносним значенням, де вказівка на власне дії ('випромінювати', 'видихати', 'поширювати') поєднана із вказівкою на обставини виконання дії ('навколо') + вказівка на об'єкт дії, який одночасно є і суб'єктом дії ('себе') + вказівка на конкретні об'єкти дії ('світло', 'пахощі', 'звуки') + вказівка на споріднені або схожі між собою об'єкти ('і т.ін.'), а друга виражена відсилковою формулою тлумачення 'Те саме, що' + лексичний відповідник ('розливати').
Друге значення виокремлює у змісті описуваної мовної одиниці вказівку на способи виконання дії, які стосуються інтенсивності її вияву та перебігу в часі ('сильно', 'безперервно') + вказівка на конкретну дію ('текти'). У відтінку до цього значення посилюється вказівка на відсутність суб'єкта/об'єкта дії, яка виконується начебто сама собою ('лити'), оскільки цей відтінок супроводжується лише граматичною вказівкою безос. (безособове).
Особливість третього значення в лексикографічно структурованому змісті лити полягає у вказівці на конкретну дію ('виготовляти') + вказівка на невизначений об'єкт дії ('що-небудь') + вказівка на матеріал виконання дії ('речовина') + вказівка на певну властивість матеріалу ('розплавлена'). Отже, зміст мовної одиниці лити за лексикографічною інтерпретацією тлумачного Словника української мови формується 22 лексичними компонентами, які насамперед відтворюють форму і значення змісту його історичних попередників.
Зміст сучасного українського лити в лексикографічно обґрунтованому тлумаченні становить собою відносно самостійну семантичну сутність, яка має власну формально-значеннєву визначеність. А це не лише підтверджує безперечну складність мовної одиниці як лінгвістичного знака, але й дає цілком достатні підстави вважати, що сучасна одномовна тлумачна лексикографія описує такі явища в межах знакової структури лити, які вочевидь не вичерпуються взаємодією структур форми та значення плану вираження і плану змісту. З огляду на потужний теоретичний і практичний досвід вітчизняної і зарубіжної мовознавчої науки можна стверджувати, що відтворювальний процес охоплює всі компоненти структури форми і значення змісту сучасної української мовної одиниці лити. Для її опису тлумачний словник використовує лексико-семантичні компоненти, що ієрархічно взаємно поєднуються між собою, окреслюючи в межах структури форми і значення змісту лити щонайменше п'ять значеннєвих зон.
Отже, відтворювальний процес у розвитку праслов'янського *liti зумовлює напрямок у розвитку змісту історично наступних мовних одиниць - давньоруського лити та сучасного українського лити, змушуючи їх не лише "пам'ятати" підставу власного формування і становлення, але й розвивати та посилювати потужну джерельну базу свого існування і функціонування в мові. Тож закономірно, що у змісті сучасного українського лити відстежуються елементи, які, безперечно, пов'язані з рівнями різної історичної глибини та синтезовані в ретроспективному і проспективному відношеннях зі своїми попередниками. Сутність відтворювального процесу в історії праслов'янського *liti полягає в тому, що, набуваючи певної змістової форми та значення, він забезпечує розвиток наступних мовних одиниць, які формують свій власний зміст відповідно до вимог мови.
ЛІТЕРАТУРА
1. Авоян Р.Г. Значение в языке. Философский анализ. - М.: Высшая школа, 1985. - 104 с.
2. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикографии. - М.: Гос. уч.-педагог. изд-во Министерства просвещения РСФСР, 1962. - 279 с.
3. Гумбольдт В. фон. Избранные работы по языкознанию / Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1984. - 398 с.
4. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры / Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1985. - 452 с.
5. Етимологічний словник української мови: В 7 тт. - К.: Наукова думка, 1989. - Т.3.
6. Маковский М.М. Теория лексической аттракции (Опыт функциональной типологии лексико-семантических систем). - М.: Наука, 1971. - 250 с.
7. Матезиус В. О потенциальности языковых явлений // Пражский лингвистический кружок. - М.: Прогресс, 1967. - С.42-69.
8. Словник української мови: В 11 тт. - К. : Наукова думка, 1970 - 1980. - Т.4.
9. Срезневский И.И. Материалы для Словаря древнерусского языка: В 3 тт. - СПб, 1895. - Т.2.
10. Топоров В. Прусский язык. Словарь: L (laydis - *lut- & *mod-). - М.: Наука, 1990.
11. Тронский М. Общеиндоевропейское языковое состояние (Вопросы реконструкций). - Л.: Наука, Ленингр. отделение, 1967. - 104 с.
12. Уайтхед А.Н. Избранные труды по философии / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1990. - 717 с.
13. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 тт. - М.: Прогресс, 1986. - Т.2.
14. Этимологический словарь славянских языков. Праславянский лексический фонд / Под ред. О.Н.Трубачева. - М.: Наука, 1988. - Вып.15.
Loading...

 
 

Цікаве