WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Відтворювальні процеси в розвитку праслов’янського *liti - Реферат

Відтворювальні процеси в розвитку праслов’янського *liti - Реферат

переконливі факти того, коли справді "потенційне явище ми можемо розглядати ще як те саме явище L... іколи нам доведеться говорити вже про нове явище ?, яке розвинулося з явища L" [7, 69]. Отже, праслов'янське *liti має відтворювати істотні ознаки формальної визначеності індоєвропейських структур, а сучасне українське лити - ознаки матеріальної визначеності, успадковані від праслов'янського *liti та індоєвропейських структур *l?i- та *lei?-.
Проте очевидно, що пояснення відтворювальних процесів у формах вираження української і праслов'янської мовних одиниць, генетично пов'язаних з індоєвропейськими *l?i- та *lei?-, не можна вважати навіть відносно достатнім без урахування взаємних зв'язків між їхніми змістами, адже кожна з форм вираження досліджуваних слів створена мовою насамперед для вираження думки. Їхня пов'язаність в історичному процесі з формами вираження індоєвропейських структур дає змогу простежувати відтворювальні ознаки, котрі в єдності форми і змісту постають, на думку вчених, "певним каркасом, в який... вбудовується мова" [3, 96].
Зазвичай зміст індоєвропейських структур *l?i- та *lei?- в етимологічних джерелах і монографічних дослідженнях традиційно визначають як вихідне значення, що забезпечує проспективний розвиток змісту історично пов'язаних з ними мовних одиниць. На думку багатьох дослідників, вихідне значення, як правило, досить легко впізнати, а його порівняльне вивчення в низці мов увиразнює систему ідей людини і дає змогу "бачити в словах щось більше, аніж випадкові звуки та умовні знаки" [4, 366]. У формуванні лексичного значення мовної одиниці вчені цілком справедливо вбачають власне сутність мовного процесу [1, 13], тому й відтворення в розвитку змісту, так само як і в розвитку форм вираження, ми розглядаємо в їхній взаємній єдності та проспективній зумовленості.
Якщо виходити з того, що лексична семантика є інгредієнтом мови, а отже, становить план її змісту і не може бути чимось зовнішнім до нього [1, 52-53], то зміст індоєвропейських структур цілком припустимо розглядати як особливим чином організовану сутність, що в проспективному розвитку досліджуваних мовних одиниць є породжувальним процесом. Значення індоєвропейських транслітеровано-транскрибованих структур окреслюється у фундаментальних порівняльно-історичних дослідженнях та закріплюється в етимологічних джерелах лексичними еквівалентами 'лити', 'текти', 'виливати', 'проливати', 'дозволяти', 'пускати' і 'капати' [5, 247; 14, 158-159].
На відміну від форм вираження індоєвропейських *l?i- та *lei?- як незавершених структур, їхній зміст у науковому витлумаченні має цілком конкретну визначеність, є відносно цілісним і завершеним, хоча й характеризується як складне явище. В етимологічній інтерпретації індоєвропейських структур *l?i- та *lei?- дослідники виходять з того, що їхній зміст відповідає певним семантичним одиницям і ґрунтується щонайменше на семи лексичних відповідниках. Вони й становлять своєрідну мовну сутність як особливий породжувальний процес на рівні форми і значення змісту.
Порівняно зі змістом індоєвропейських структур зміст форми вираження праслов'янської мовної одиниці *liti співвідноситься в етимологічних словниках переважно з однокомпонентним лексичним відповідником - 'лити' [5, 247]. На перший погляд здається, що в етимологічній інтерпретації зміст праслов'янської мовної одиниці в порівнянні зі змістом індоєвропейських структур начебто має дещо спрощену форму та значення. Проте з матеріалу дослідження випливає, що насправді зміст праслов'янського *liti набагато складніший, ніж може здаватися на перший погляд, бо "статика [умовної] системи ускладнюється динамікою розвитку, який привів до створення... систем історичного
процесу" [11, 22], а тому сутність розвиненого змісту і його лексикографічне представлення й досі належать до дискусійних питань у мовознавчій науці. Мабуть, це дає підставу дослідникам в інтерпретації змісту праслов'янського *liti припускати, що це давнє слово "спочатку означало не взагалі 'лити', а переважно 'виливати, проливати, випускати
(рідину)'..." [14, 158], і аж ніяк не 'наливати, наповнювати' [14, 158].
Проблема виведення форми і значення змісту праслов'янської мовної одиниці стосується встановлення й виокремлення пермісивного та каузативного відтінків у його структурі. Етимологічна версія в інтерпретації *liti, як вважають учені, полягає насамперед "в уважному розгляді його початкової каузативності ('змушувати текти') і в більш детальному описі значення ('виливати, випускати'), а також його обмежень (не 'лити' взагалі, не 'наливати, наповнювати')" [14, 158]. Хоча відмінності між пермісивністю і каузативністю більшість учених схильні пояснювати обов'язковістю або необов'язковістю виконання дії, все ж вони застерігають, що межа між пермісивністю й каузативністю не така жорстка, бо пермісивність і каузативність пов'язані з незаперечним дозволом виконувати дію. Щоправда, в семантиці пермісивності такий дозвіл має рекомендований характер, а для семантики каузативності цей дозвіл набуває відтінку причини, який посилюються вимогою необхідного виконання дії.
Тому, вірогідно, зміст праслов'янського *liti деякі дослідники інтерпретують опосередковано, співвідносячи форму його вираження з лексичними значеннями лит. l?eti 'лити', lyti 'йти (про дощ)', lyt?s 'дощ', лтс. l?stu 'розливатися, литися, струмувати', li?t 'лити',
д.-пр. pralieiton 'розлите', гот. lei?u 'фруктовий сік', кімр. lliant 'течія, море', лат. l?bo 'виливаю; приношу жертву' [13, 504; 5, 247]. Оскільки зміст праслов'янського *liti 'лити' виводиться дослідниками з лексичних значень споріднених мовних одиниць в історичних системах індоєвропейських мов, він має принципово іншу структурованість на рівні форми і значення, яку переважна більшість етимологічних словників окреслюють етимологічним лексичним відповідником 'лити' [5, 247].
Інтерпретацію змісту праслов'янського *liti порівняно з багатокомпонентною формою вираження змісту індоєвропейських структур можна було б пояснювати такими процесами становлення форми та значення змісту в розвитку мовних одиниць, які відображають певну інваріантність їх лексико-семантичної визначеності, що й фіксується нерозчленованою формою змісту - 'лити'. Однак цього пояснення вочевидь недостатньо для усвідомлення й опису відтворювальних явищ у розвитку породжуваного змісту досліджуваних одиниць, адже лексикографічні етимологічні джерела фіксують лише певні стани у їхній складній історії. Тож цілком закономірною видається інтерпретація фіксованого стану в розвитку форми і значення змісту праслов'янської мовної одиниці як певного результату здійснюваних перетворень у її породженні й відтворенні. Тому для нашого дослідження важливо простежити процеси становлення змісту і виявити відтворювальні процеси в розвитку праслов'янського *liti, яке вчені співвідносять із давньоруським лити і
Loading...

 
 

Цікаве