WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Утворення української мови в науковій концепції А.Ю.Кримського - Реферат

Утворення української мови в науковій концепції А.Ю.Кримського - Реферат


Реферат на тему:
Утворення української мови в науковій концепції А.Ю.Кримського
Проблема східнослов'янського глотогенезу належить до важливих і досить спірних. Утворення мов східних слов'ян, зокрема, української, можна вважати актуальною темою лінгвістичних досліджень А.Ю.Кримського. Наукова концепція вченого містить детальний опис давніх писемних пам'яток, в яких позначилися риси східнослов'янських мов, зокрема, української.
У сучасному мовознавстві немає спеціальних монографічних праць, присвячених питанню утворення української мови в науковій концепції А.Ю.Кримського. Оглядово погляди мовознавця на проблему східнослов'янського глотогенезу розглянуті в дослідженнях таких лінгвоісторіографів, як М.А.Жовтобрюх, В.М.Русанівський, В.А.Глущенко та ін.
Мету статті ми бачимо в розкритті поглядів А.Ю.Кримського на проблему утворення української мови. Відповідно до поставленої мети завданнями статті є: 1) вивчення основних положень концепції утворення та розвитку східнослов'янських мов у розробці А.Ю.Кримського; 2) аналіз тверджень дослідника у широкому контексті мовознавства ХІХ ст. - 20-30-х рр.
ХХ ст.; 3) оцінка поглядів ученого на поставлену проблему з позицій сучасної лінгвістичної думки.
За А.Ю.Кримським, усі слов'янські мови походять із спільнослов'янської прамови. Учений підтримав ідею спільноруської прамови, яка виділилася з спільнослов'янської мови. Зокрема, А.Ю.Кримський відзначав, що у початковий період історії східнослов'янських мов "могла бути одна спільноруська мова, не малоруська і не великоруська" [10, 26].
Теза про існування спільноруської прамови як мови, з якої походять усі інші "руські наріччя", була вихідною для А.Ю.Кримського, як і для більшості лінгвістів XIX ст. - початку XX ст. (О.Х.Востокова, М.І.Надєждіна, М.О.Максимовича, О.О.Потебні, П.Г.Житецького, М.О.Колосова, О.О.Шахматова, О.І.Соболевського та ін.) [1, 7-8; 12, 263-276; 11, 399-402; 13, 128; 4, 271; 6, 266; 20, 1; 15, 1].
Як зазначає М.А.Жовтобрюх, А.Ю.Кримський ніколи, на відміну від деяких його сучасників (С.Й.Смаль-Стоцького, Є.К.Тимченка, В.М.Ганцова, К.Т.Німчинова, П.О.Бузука та ін.) [22, 493; 17, 40; 2, 254; 16, 96; 16, 82-83], не заперечував спільного давньоруського періоду в історії української мови, який він називав спільносхіднослов'янським [5, 36].
За словами В.Г.Русанівського, учений розподіляв період східнослов'янської мовної єдності на три етапи: 1) доба виникнення мови східних слов'ян (VI - IX ст.), що не засвідчена писемними пам'ятками; 2) доба спільноруської мовної єдності (X - XI ст.), до цієї доби належать зафіксовані в писемних пам'ятках діалектні відмінності; 3) доба активних дивергентних процесів на східнослов'янському мовному терені (XII - IV ст.), результатом яких було виділення трьох окремих східнослов'янських мов (XIV ст.) [14, 42]. З точки зору Ф.П.Філіна, така концепція походження східнослов'янських мов, якщо пересунути в ній початковий етап на VIII ст., в основному збігається з прийнятою в сучасному мовознавстві [18, 291].
Розглянемо погляди А.Ю.Кримського на проблему східнослов'янського глотогенезу, залучаючи конкретний історико-мовний матеріал.
За словами А.Ю.Кримського, у передісторичну добу (VI - IX ст.) мова всіх східних слов'ян була, безумовно, єдиною та відрізнялася від південнослов'янської та західнослов'янської мов такими рисами [8, 94-95]: повноголоссям; наявністю африкат дж та ч на місці спільнослов'янських сполучень tj, dj та kt, gt перед голосними переднього ряду; о на початку слова відповідно до старослов'янського jе [там же]. Наприкінці періоду своєї єдності у мові східних слов'ян відбулася деназалізація носових голосних [8, 95].
На зазначені А.Ю.Кримським "спільноруські" звукові явища вказували ще мовознавці "дошахматовського" періоду, зокрема О.Х.Востоков, М.О.Максимович, О.О.Потебня, П.Г.Житецький, О.І.Соболевський та ін. Однак проблему східнослов'янського глотогенезу "дошахматовські" дослідники розглядали значною мірою схематично, "мимохідь", у зв'язку з вивченням історії фонетичної та (меншою мірою) морфологічної будови східнослов'янських мов.
Важливо відзначити, що саме О.О.Шахматов висунув загальну наукову теорію походження й розвитку східнослов'янських народів та їх мов, починаючи з давніх індоєвропейських предків і закінчуючи сучасністю.
У шахматовській концепції спільноруська прамова - це спільносхіднослов'янська мова раннього періоду, а давньоруська мова є спільносхіднослов'янською мовою пізнього (писемного) періоду [20, III; 21, 8]. Доречно зазначити: О.О.Шахматов, на відміну від А.Ю.Кримського, більш детально характеризує звуковий склад спільноруської мови [21, 20-21; 20, 108-160].
Нечіткість позиції А.Ю.Кримського виявляється у визначенні історичних меж існування доби східнослов'янської мовної єдності. Про закінчення цієї доби, як підкреслює вчений, "можна будувати самісінькі здогади" [8, 95].
А.Ю.Кримський погоджується з думкою О.О.Шахматова про те, що "розпад східнослов'янських племен та їх мови відноситься (у своєму поступовому ході) до VII та VIII століть; ймовірно, до IX ст. сходить (як завершення процесу) розпад єдиного "руського племені" на три "племінні групи": південну, північну та східну" [8, 95]. Проте, стверджує А.Ю.Кримський, ще "не тільки в VII - VIII ст., а навіть у IX ст., коли варяги заснували на східнослов'янській території "руську" державу, єдність мови всіх східнослов'янських племен ще не було порушено нічим практично дуже великим" [8, 95]. Уже в цей час окремі говірки трьох східнослов'янських груп повинні були мати дуже характерні риси, але "будь-якого обопільного нерозуміння поміж ними в IX ст. ми припустити не сміємо. Адже під ті часи взагалі всі слов'яни, навіть цілком різних слов'янських груп, ще не відчували хоч трохи сильної несхожості між слов'янськими мовами" [8, 95].
Відмінності між говорами трьох східнослов'янських груп IX ст. "могли являти собою лише такі відмінності, які можуть бути між говорами однієї й тієї ж мови, коли вона розкидана на великому просторі". Зокрема, визначення одного і того ж поняття різними словами на півночі та на півдні: такі слова, як "баня" (купол), "повонь" (водяний розлив) та ін. [8, 96].
Без сумніву, у дослідженнях А.Ю.Кримського східнослов'янський мовний терен не є монолітним: у ньому активно відбуваються важливі дивергентні процеси, які зрештою спричинилися до виникнення трьох східнослов'янських мов. А.Ю.Кримський розглядає процес формування української мови починаючи з XI ст., оскільки даний період проілюстрований фактами з давніх писемних пам'яток (пріоритетного джерела вивчення історії мови для А.Ю.Кримського. - К.Т.).
За словами А.Ю.Кримського, "південноруська"

 
 

Цікаве

Загрузка...