WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Особливості стилістичної семантики лексеми народ у наукових текстах Івана Франка - Реферат

Особливості стилістичної семантики лексеми народ у наукових текстах Івана Франка - Реферат

вживання не є принизливим чи зневажливим до "руського" чи "галицького" - українського народу. Воно скоріш підкреслює злиденність тогочасного простолюдина, якому автор щиро співчуває і за долю якого вболіває. Натомість тлумачення народу взагалі як "мужицтво" у газетних статтях викликає категоричний осуд І.Франка: "Єсли під народом розуміти простий люд, мужицтво, то єсть це зовсім природно, що ані "Nova Reforma", ані "Gazeta Narodowa" о його правдивім успосібленню майже нічогісінько не знають. Бо як можна знати щось, на що ніколи не зверталося уваги, над чим не робилося серйозних студій? А нехай панове-поляки покажуть нам хоч одну працю, котра свідчила бо їх серйозних студіях над їх власним народом, а особливо над його політичними та громадськими поглядами і успосібленнями!" [13, 345].
Зауважимо, що на семантику досліджуваної лексеми зміна мови авторського тексту не впливає. В російськомовних наукових текстах, яких кілька, народ реалізується у значеннях широко представлених в україномовних текстах І.Франка. Наприклад, яскраво виражена сема "велика кількість людей" у наступних реченнях:
Сей становий у початку 1848 року знов ухвалює петицію до цісаря о увільнення селян, але, не чекаючи на відповідь із Відня (дуже квапно, бач, діялося панам полякам, потрібно було народу для нової "патріотичної акції", і ну ж "тоді коня сідлати, як на нього сідати"), шляхта почала на власну руку зносити панщину, чи то даруючи її зовсім, чи тільки минаючи означення ближчих умов на пізніше [12, 94]; В этом деле правительство, с императором во главе, играло самую гнусную, двуличную роль, так что достаточно разъяснения этой роли, чтоб убить в народе веру в "цісаря" [12, 125 - 126].
Тлумачення народу саме у такому сенсі характерне не тільки текстам І.Франка. У цитованих ним джерелах теж реалізуються такі значення лексеми народ. Наприклад, у наукові розвідці "Життя Івана Федоровича і його часи" І. Франко цитує І.Федоровича (1811 - 1870, поміщик, власник с.Вікно на Тернопільщині) із листа до жінки про початок революції у Відні: "Нині рано почалася революція. Постановлено було вислати батальйон тутешніх гренадієрів до Угорщини: вони опиралися, народ їх не пускав, було се на північній залізниці. Збігся народ і гвардії. Вислано інше військо, щоб змусити той батальйон до відходу, - народ взяв його між себе, коло першого моста над Дунаєм, за залізницею, котру розруйновано. Військо почало стріляти на народ і на той батальйон, о котрім я згадував, народ почав відстрілюватися, упало зо 200 люда" [13, 258].
Зауважимо також, що у наукових текстах І.Франка лексема народ за своїми ЛСВ перегукується зі значеннями слів нація, етнос, громада, плем'я, люд, людність, суспільність та ін.:
Позаяк я не маю надії на те, що котра-небудь з виходячих в галичині газет схотіла опублікувати ті цифри і насуваючіся з них виводи, то шлю їх у редакцію "Вольного слова", надіючись, що й для його російських читачів вони не будуть без інтересні, принаймні яко причинок до пізнання тих обставин, серед яких жиє братнє українське плем'я в Галичині [12, 156]; Можна би то назвати поспішаючим об'явом, коли б рівночасно інші безхосенні видатки не побільшились далеко скоріше і коли б при тих видатках сейм крайовий, а властиво більшість його поступала справедливіше, с.є. розділяла крайовий гріш по рівній мірі на потреби народності так польської, як і руської [12, 189]; Розуміється, що такі протести, подиктовані почуттям простої справедливості, мусять усе стрічати нашу симпатію, а претензії на якусь предестиновану гегемонію одної раси, одної нації над іншими мусять викликати й наш протест, як неоправдані ані гуманним почуттям ані ніякими науковими аргументами [15, 335].
Погоджуємося зі словами Т.Панько, що у текстах І.Франка "поняття "народ", "етнос", "нація" вживаються як взаємозамінні, синонімічні, коли йдеться про пошуки першопочатків, про походження етносу" [10, 384].
Народ у інтерпретації І.Франка - це не просто суспільна організація, не просто маса людей. Франків народ - це живий організм із властивими людині ознаками. Науковим текстам автора властива метафоризація слова народ:
Що при тім незвичайнім поспіху панам польським зовсім не ходило о піднесення "матеріального й морального добра народу", як вони перед тим і потім любили декламувати, що тут ходило о інтереси чисто політичні, що се тільки був зручно обдуманий маневр, аби хоч хвилево потягнути за собою народ і його крепкими плечима підперти свою шляхетсько-патріотичну акцію, се посвідчує дуже багато характеристичних пам'яток того часу [12, 94]; Чи одну чи другу двигнати на своїх плечах " для народу нема великої різниці [12, 119]; Простягніть отому бідному, горем битому народові помічну руку, без хитрощів, без задніх цілей, як брат братові, - а побачите, що народ зуміє бути вдячний! [12, 121].
Народ І.Франка у метафоричному осмисленні - це "тисячі робочих рук", "мільйони рук", "рід білих негрів".
Підсумовуючи, зазначимо, що у науковому доробку І.Франка лексема народ займає одне із провідних місць. Це не є штучне поняття, що використовується у тексті за потребою. Це невід'ємний елемент авторського мислення, відтвореного у текстах. І хоча специфіка наукового тексту полягає у мінімумі образності, багатозначності слів, лексема народ у досліджуваних текстах виступає як полісемантична структура. Основне її значення, що не потребує контексту для з'ясування семантики - "населення держави, країни". Але визначити головне значення складно, бо авторів народ - це і народ у загальному розумінні, і народ як частина народу, або ж як плем'я, нація, чи, етнос. Автор не уникає метафоризації цього слова, використовуючи його як семантично нейтральним, так і емоційно забарвленим, що зумовлено змістом і ходом авторської думки. Лексема народ і реалізовані в наукових текстах І.Франка ЛСВ за характером зв'язків із іншими одиницями лексико-семантичної системи, зокрема, близькими за семантикою, спонукає до дослідження лексико-семантичного поля "народ" у наукових текстах І.Франка. Крім того, уваги лінгвіста заслуговує як асоціативна сполучуваність згаданих лексем, так і їхні стилістичні функції у тексті.
Література
1. Алимпиева Р.В. Семанная значимость слова: структура лексико-семантической группы. - ЛГУ, 1986.
2. Ващенко В.С. Українська лексикологія. Семантико-стилістична типологія слів: Посібник для студентів-філологів. - Дніпропетровськ: ДПУ, 1979. - 127 с.
3. Денисова С.П. Типологія категорій лексичної семантики. - КДЛУ, 1996. - 294 с.
4. Єрмоленко С.Я. Нариси зукраїнської словесності: стилістика та культура мови. - К.: Довіра, 1999. - 431 с.
5. Жайворонок В.В. Національна мова та ідіолект // Мовознавство, 1998. - №6. - С.18-24.
6. Капатрук М.Д. Методи виділення основного значення слова // Мовознавство. - 1980. - №5. - С.75 - 77
7. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, его значение и обозначение. - М.-Л., 1965. - 110 с.
8. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова. - Х., 1997. - 131 с.
9. Нікітіна Ф.О.Виділення і визначення ЛСП // Мовознавство. - 1981. - №1. - С.11-15.
10. Панько Т.І. Мова і нація в естетичній концепції Івана Франка. - Львів: Світ, 1992. - 192 с.
Loading...

 
 

Цікаве