WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Особливості стилістичної семантики лексеми народ у наукових текстах Івана Франка - Реферат

Особливості стилістичної семантики лексеми народ у наукових текстах Івана Франка - Реферат

лексеми народ у контексті функціонує як цілком самостійна лексема, все ж між значеннями цих слів існують певні семантичні зв'язки, що об'єднують ці ЛСВ. У той же час у деяких випадках важко уникнути суб'єктивності, адже сема слова народ є прихованою і сприймається неоднозначно. Кожне значення відіграє важливу роль не тільки у структурі полісемантичного слова, а й у самій лексико-семантичній системі взагалі. Адже, по-суті воно не є новим повноцінним словом, бо різні значення властиві одній і тій самій формі все ж позначають відмінні, особливі явища дійсності із характерними їм ознаками, а тому "важливі й істотні значеннєві одиниці, хоч і відтінкові та дуже витончені" і "всі вони посідають своє місце у мовному процесі, а також творять його багатство, точність, ясність, красу" [9].
Слову властива змінність, яка зазнає впливу часу. Зазначимо, що у семантичному аспекті "слово має дуже велику властивість не тільки утримувати свої функції, а навіть поширювати їх, поглиблювати, зміцнювати, поновлювати, тобто актуалізувати. Лексема народ належить до ряду тих, які пройшли тривалу мовну еволюцію у своїй семантичній структурі.
Звернемося до Словника української мови, щоб побачити які значення властиві цьому слову взагалі. Отож СУМ в 11-ти томах так тлумачить слово народ:
населення держави, жителі країни (Я одержав нагороду. Що скажу свойму народу?)
форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я) (Кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє: "Мене створив єгипетський народ)
трудящі маси експлуататорського суспільства - більшість населення країни (Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу)
тільки однина. Взагалі люди, переважно у великій кількості (народ гучно валив вулицями) [11, 175].
Вважаємо, що звернення до Словника є необхідним, оскільки "словники фіксують за певними обумовленими настановами ті відомості про кожне слово, що забезпечують глибокий науковий огляд його" [2], адже словникова стаття характеризує слово на основі "не вибіркових, а масових та систематизованих показників". У нашому випадку словникова стаття слугує наочним прикладом зібраних значень необхідних слів з метою виявлення таких чи відмінних значень у текстах І.Франка. Це, певною мірою, полегшує завдання. Від словникової статті ми відштовхуємося, порівнюємо значення слова, вжитого автором у тексті зі значенням слова, що зафіксоване Словником, зіставляємо їх, але ні в якому разі не ототожнюємо, бо авторський текст передбачає надання значенню слова індивідуальності, що є однією із складових характеристики ідіостилю письменника.
Здебільшого народ у текстах І.Франка реалізується у значеннях "населення країни" і "маса людей, частина країни". Як-то:
3а всi тi добродійства дідич мав би задержати дотеперішню зверхність над хлопом, і хлоп мав би робити дідичеві панщину доти, "доки весь народ через дальшу фізичну і моральну освіту не дійде до того стану, що буде міг зовсім сплатитися з обов'язку, який тяжить на рустикальних грунтах [15, 57]; У часі, коли в повітрі пахло хлопськими розрухами, коли власні сини шляхтичів починали йти між селян і бунтувати їх проти панщини, коли з-за границі польські демократи і навіть вигнані магнати, як князь Чарторийський, накликали до знесення панщини і до жертв для народу, - в таких часах жадати від хлопа вічного чиншу в такій самій вартості, як вартість його панщизняних тягарів і ще при тім говорити про якусь жертву - се було крайнє засліплення, щоб не казати безстидність [15, 5]; Від старих людей почуєте не раз, що хоч і як було зле за панщини, хоч і як народ був пригноблений і безправний, хоч і як над ним збиткувалися не стільки пани, скільки всілякі підпанки, то все-таки жити було легше, люди мали ся ліпше [15, 89]; В тім огляді якнайгарячіше підпирав цісареву її син Йосиф, що вже 1773 р. перший раз переїхав був здовж усю Галичину і мав нагоду переконатися наочно про життя руського народу й духовенства [15, 109].
Спробуємо визначити головне значення лексеми народ, погоджуючись із думкою, що "визначення й виділення основного (головного) значення, як і взагалі розмежування лексико-семантичних варіантів слова, є однією з найважливіших і найскладніших проблем, пов'язаних з вивченням семантичної структури слова" [6, 75]. М.Д.Капатрук виділяє кілька підходів до визначення основного значення слова. На думку науковця, "основним вважається те значення полісемантичного слова, яке є його семантичним центром, "опорою і суспільне усвідомленим фундаментом усіх інших його значень і застосувань", тобто об'єднує в єдине ціле решту його значень" (парадигматичний підхід), "яке не визначається контекстом і не залежить від контексту" (синтагматичний підхід), і, зрештою, в основі третього визначення " лежить ідея про відмінності в частоті вживання основного й другорядних значень; головним вважається найбільш частотне значення" (статичний підхід) [6, 75]. З огляду на це, таким, яке найбільше підлягає пропонованому визначенню головного значення, у структурі досліджуваної лексеми є значення народу як "населення країни, краю".
У досліджуваних текстах І.Франка лексема народ, що вживається як "населення держави", застосовується здебільшого до поневолених Австро-Угорщиною і Польщею "руських" земель, на позначення населення інших європейських держав:
Відтепер молодші руські попи й поповичі кидаються по селах збирати й списувати хлопські пісні, прислухуються ближче хлопській мові, хлопським оповіданням, учаться докладніше руської історії, починають глибше заглядати в душу свого народу, робляться його свідомими синами, робляться борцями за його відродження [15, 112]; Християнство пережило упадок римського цісарства. Воно приймалося серед тих народів, що понабігали на давні римські землі, і запанувало, особливо у Франції від часу Хлодвіга і в Німеччині від часу Карла Великого [15, 144].
Народ як частина краю, пор.:
Однако ж описаний автором образ життя народу подільського, щоб тільки частка була в нім правди (а частка, і то не мала, певно, є), так сумний і чорний, що всякому насунеться на ум питання: яким ходом край, так багатий з природи, як Поділля, міг зайти в таку нужду і ому не може з неї видряпатися? [12, 13]; Ось яким способом твориться пролетаріат на багатій подільській землі! Після слів автора (жаль, що не стверджених даними статистичними), нужда дійшла до того, що народ зачинає виноситися, вимандровувати з Поділля [12, 14].
У досліджуваних текстах зустрічається реалізація лексеми народ у значенні селян, неосвічених людей, пор.:
Особливо по невдалій революції 1831 року шляхта польська переконалася, що без простого народу, без мужика всі політичні замисли будуть мріями й фантазіями [12, 92].
Особливовиразно проявляється це значення, коли автор вдається до зіставлення:
Повстає польська демократія, котра старається ширити думки (хоч і зовсім не ясної) єдності шляхти з народом, а також підносить гадку знесення панщини [12, 92].
У той же час хоча у текстах І.Франка лексема народ часто реалізується у значенні "прості люди", "селяни", "неосвічена частина населення", що зумовлене різними обставинами і, зокрема, тогочасним суспільним життям, все ж таке
Loading...

 
 

Цікаве