WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Фонетичні зміни у говірках північного приазов’я - Реферат

Фонетичні зміни у говірках північного приазов’я - Реферат

гор?іх та о?р?іх. У словах типу гар?буз, гар?ба, го?рох приставний [г] збігається з ідентичною протезою в літературній мові. На думку Я.Д.Нагіна, протетичне [г] спостерігається у говорі генетично близькому до південно-західних говорів [2, 7].
В.А.Чабаненко помітив й інші варіанти вставки фонем, так звані епентези, наприклад: к'іосок, кан'іверт, здр'а, анgрус, Ливон?т?ій, рад?іво, какаво (-а) [5,9]. Епентезою може бути і звукосполучення приголосного та голосного, утворюючи ненаголошений склад у новоствореному слові, як от мото?п'ед тощо.
Як явище субституції (підстановку в запозичених словах звуків рідної мови замість іншомовних) можна розглядати заміну [ф] грецького походження на більш звичні звукосполучення хв, наприклад: ?Хвед?ка, ?хвартух, ?хв'іртка, ?хворточ'ка, хвото?грахв'ійа, хва?м'іл?ійа, хв'і?гура і т.п. Інші ж комбінаторні зміни фонем (асиміляцію та дисиміляцію) слушно було б розглядати окремо, оскільки вони заслуговують більш детального огляду.
У діалектології загальноприйнятою є думка, що гіперичні явища в лексикалізованій формі особливо помітні в говірках, що підпали процесам змішування різнодіалектних елементів. В українській літературній мові гіперизми (гіперкоректності) розглядаються як неправильні виправлення звуків у словах, найчастіше запозичених. С.П.Бевзенко вказує, що гіперизми - явища звичайно непослідовного та несистемного заміщення звуків чи форм з метою уникнення ненормативних, діалектних і відтворення правильних, літературних форм, які, проте, виявляються "правильними" лише в уявленні мовців, а насправді є "помилковими, відступленнями від норми" [1, 58]. Серед лінгвістів одностайною є думка про недостатнє вивчення цього фонетичного явища. Вважається, що гіперизм не належить до регулярних звукових змін, оскільки він виникає лише як результат "відштовхування від діалектних, "неправильних" форм найчастіше на діалектних стиках чи в говірках, що є мозаїчними вкрапленнями в середовищі говірок іншої діалектної системи" [1, 58].
Як правило, гіперизми розглядаються у вокалізмі української діалектної мови. У північно-приазовських говірках, як і в українській діалектній мові, дослідниками відзначено три різновиди гіперизмів:
а) гіперичне "окання" як наслідок відштовхування від "укання";
б) гіперичне "окання" як наслідок відштовхування від "акання";
в) гіперичне "ікання" відповідно до регулярних в літературній мові [о] та [е].
Різноманітні інтердіалектні змішування та інтердіалектні контакти серед північно-приазовських говірок (ідентично як і по всій території розташування степового говору) зумовлюють, на думку дослідників, виявлення тих фонетичних процесів, що в інших українських діалектах є лише на стадії зародження.
Гіперичне "окання" як наслідок відштовхування від "укання" у діалектному мовленні носіїв степового говору виникло спочатку в окремих словах і лексичних рядах: оз?вар - узвар, о?кол - укол. Однак у північно-приазовських говірках воно є пасивним: о?тух, бо?мага. У російських говірках даного регіону зафіксовано прикметник о?богий - убогий (бідний, злиденний), що у живому мовленні частіше використовується як субстантивована одиниця.
Початковий звук [а], що у східних слов'ян переходив у [о], ще у сучасному степовому говорі виявляється як діючий процес, а тому другий різновид гіперизмів - гіперичне "окання" як наслідок відштовхування від "акання" - активніше простежується у мовленні носіїв північно-приазовських говірок, особливо старшої вікової групи: обри?коса - абрикоса, опил?сина - апельсин, о?кац?ійа - акація, оў?тобус - автобус, одво?кат - адвокат тощо. Аналогічне явище можна спостерігати і у російських говірках: оп?рел? - апрель, оресто?ват? - заарештувати і т.ін. Цікаво, що подекуди зберігається ор?буз як арбуз (кавун), а от гар?буз (тыква) повністю співпадає з українським словом і за фонетичними особливостями, і за семантикою. Це свідчить про тривалість процесу адаптування російських говірок на тлі українського діалектного мовлення.
"Ікання" як різновид гіперизму можна зафіксувати у мовленні носіїв говірок старшої вікової групи, воно зовсім не притаманне представникам ні середньої, ні молодшої вікових груп, що свідчить про відмирання даного фонетичного явища та витіснення його нормами літературної мови: ?дохт?ір частіше ?дохтур (лікар), м'uі?ні - мені, іл?і?ватор - елеватор, і?л?eктрик - електрик, іл?ікт?р?іч'eство - електрика, в'іл?іс?і?п'eд - велосипед і т.п.
Метатеза - це нерегулярні звукові зміни, що ілюструють нічим не зумовлені перестановки звуків (найчастіше приголосних) або складів. Метатезу здебільшого розглядають як явище діалектного консонантизму, зумовлене асиміляцією або дисиміляцією. У діалектному мовленні метатеза використовується з метою пристосування незвичних фонетичних сполучень до простіших, більш звичних мовцю. При цьому метатезі можуть підлягати різні за положенням у слові звуки, вони можуть бути контактними і дистанційними: ком?лик - калмик, труш?лак - дуршлаг, село?пед - велосипед. Впливає на появу метатези також народна етимологія, яка намагається пояснити або зблизити невідомі за походженням слова більш зрозумілими для мовця: домоб'іл?і?зац?і?a - демобілізація, нир?воз - невроз, ?кашлук - коклюш [5, 8].
Отже, гіперизми і метатези як фонетично необумовлені зміни звуків, що відбуваються незалежно від фонетичних законів і навіть усупереч їм, мають місце серед спорадичних звукових змін північно-приазовських говірок, але є непослідовними, позасистемними та менш поширеними.
Таким чином, фонетична система говірок Північного Приазов'я зазнає аналогічних звукових змін, які відмічено при вивченні степового говору в цілому. Проаналізований вище матеріал засвідчує наявність як регулярних звукових змін - аферези, синкопи, апокопи, протези, епентези, субституції, так і нерегулярних - гіперизм та метатези. Переважно спорадичні звукові зміни паспортуються своєю належністю до старшої вікової групи носіїв північно-приазовських говірок і проявляють тенденцію відмирання під впливом норм літературної мови та просторіччя тощо.
Література
1. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. - К.: Вища школа, 1980. - 246 с.
2. Нагін Я.Д. Говірки Каховського та сусідніх районів Херсонської області: Автореф. дис...канд. філологічних наук. - Херсон, 1956. - 17 с.
3. Пачева В.М. Фонетичні зміни у говірках Північного Надазов'я - межиріччя Берди та Молочної // Бористен. - 2001. - №11. - С. 21 - 22.
4. Cамійленко С.П. Фонетичні особливості говірок Запорізької області // Діалектологічний бюлетень. - Вип. 6. - К.: АН УРСР, 1956. - С. 89 - 97.
5. Чабаненко В.А. Говірки долини р. Кінської: Автореф. дис...канд. філологічних наук. - Дніпропетровськ, 1966. - 24 с.
6. Ющук І.П. Українська мова. - К.: Либідь, 2004. - 640 с.
Loading...

 
 

Цікаве