WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Фонетичні зміни у говірках північного приазов’я - Реферат

Фонетичні зміни у говірках північного приазов’я - Реферат


Реферат на тему:
Фонетичні зміни у говірках північного приазов'я
Історично Північне Приазов'я - це територія, на якій з глибокої давнини відбувалися масштабні історичні події, пов'язані з переміщеннями багатьох народів; тут зароджувалися, розвивалися і гинули різні культури, змінювалися цілі історичні епохи. Ця особливість історичної долі північно-приазовського краю збереглася і у більш пізні часи середньовіччя і нового часу, коли досліджувана нами територія у зв'язку з геополітичним і військовим протиборством входила до складу різних держав, була місцем переселення представників багатьох народів і народностей (українці, росіяни, ногайці, німці, болгари, албанці, молдавани, гагаузи, греки, євреї, поляки, чехи, кримські татари тощо). Така етнічна строкатість, безумовно, має чіткі відбитки у мовленні носіїв північно-приазовських говірок.
У лінгвістичних джерелах, пов'язаних із дослідженнями новостворених діалектів, панує одностайна думка про недостатнє вивчення такого говіркового матеріалу, до якого належать зокрема і говірки одного із регіонів степової України - Північного Приазов'я. Про актуальність детального розгляду приазовських говірок, сформованих із неоднорідних діалектних елементів, та їх привабливість для діалектологів свідчить ціла низка діалектологічних розвідок С.П.Cамійленка, В.А.Чабаненка, Я.Д.Нагіна, В.М.Пачевої та інших. Однак ці дослідження були спрямовані лише на вивчення українських говорів на території Північного Приазов'я. Поза увагою дослідників залишилися інші говіркові масиви даного регіону, а якщо ж їх і розглядали, то тільки побіжно, вказуючи на їх існування.
Основною метою статті є не лише виявлення та аналіз фонетичних змін, зафіксованих на діалектному тлі українських говірок Північного Приазов'я (це вже було зроблено В.М.Пачевою [3]), а й порівняння наявності звукових змін в інших говіркових типах, насамперед у російських та подекуди болгарських.
Вважаємо, що звукові зміни у ряді північно-приазовських говірок спричинені саме тісним контактуванням вище вказаних говорів тощо. Однією з складових частин фонетико-фонологічної системи північно-приазовських говірок є фонетичні зміни як у системі вокалізму, так і у системі консонантизму. Найбільш активними є фонетичні усічення.
С.П.Бевзенко стверджує, що "своєю системою вокалізму найближчими до української літературної мови є південно-східні діалекти", а досліджувані нами говірки належать саме до них [1, 38].
Однак у системі даного діалектного вокалізму спостерігаються певні зміни, наприклад усунення збігу голосних (гіатус) або ж видалення із прискореного мовленнєвого потоку ненаголошених голосних на межі або в середині слів. Одним із засобів гіатусу є дієреза [6, 81] або афереза [1, 57]. Явище аферези у північно-приазовських говірках на українському тлі було зафіксовано всіма дослідниками: л?ум?і?нац?і?а - ілюмінація, ?накши? - інакший, ржа - іржа (відповідно -?ржавий, ?ржав'іти), беи?ремок - оберемок, д?іка?лон - одеколон, ?стач'а -остача, вину?ватеил? - обвинувач; але й у російських говірках воно також наявне, хоча не є досить поширеним: голка - иголка, гра - игра, на ждивении - иждивение, безоружный - обезоруженный і т.ін. Опускаються здебільшого ненаголошені у початковій позиції голосні [і] та [о] тощо.
Усікатися можуть не лише голосні, а й приголосні: оби?ват? - оббивати, о?вал?уватис?а - обвалюватися, ога?н?ати - обганяти, пат?рет - портрет, ?затра - завтра, ?мона - можна, або ж цілі склади: а?жур - абажур, ч'ос - чогось, чомусь, мат? - мабуть, ?с?одн?і - сьогодні, ?хоч'с?а - хочеться; аналогічне явище спостерігаємо і у російських говірках: ?агуст -август, Аст?рал?и?а -Австралия, ?затракат? - завтракать, облас?ной - областной.. В українських говірках опускання приголосних здебільшого відбувається на стику кінцевого префіксального [б] з початковим кореневим губним приголосним, а також у швидкому темпі мовлення. У російських говірках, як правило, спостерігається випадання губного приголосного [ў]. У болгарських говірках спостерігаємо аферезу у діалексемах типу ляп - хляб (хліб), ?уйчо - вуйчо (дядько по матері), утрин?та - сутринта (вранці), ?д?асно - вдячно (праворуч). Таким чином, явище аферези є активним в усіх групах північно-приазовських говірок, особливо у найпоширеніших - українських, російських, болгарських мов.
Особливу увагу до себе привертають діалектизми від запозичень іншомовного походження, насамперед неслов'янського, в яких спостерігається і поодиноке усунення "зайвого" чи голосного, чи приголосного, і цілого складу, що відбувається значно активніше, утворюючи тим самим у діалектній лексиці своєрідний варіативний ряд: ка?сац?і?а - інкасація, б'і?грахв'і?а - біографія, б'ім'і?цин - біоміцин, аку?л?aтор, акму?лятор - акумулятор, ді?спечер, дис?п'eч'ер, ди?сп'eч?eр - диспетчер, а?бомен, або?нет, або?мет - абонемент, амци?л?ін, ап'іци?л?ін - ампіцилін, дезо?ран, дезо?рант - деозорант, кабр?і?л?eт - кабріолет, л?ім'іци?т?ін, л?eм'іци?т?ін - левоміцетин, м'ікра?йон - мікрорайон, шап'і?н?они, шам?н?они, шамп'і?йони - шампіньйони і т.ін. Як правило, ці варіативні ряди складаються з ідіолектем.
Таке усічення більш характерне для мовлення представників старшого покоління носіїв північно-приазовських говірок, оскільки деякі фонетичні комбінації є важкими для їхньої вимови через позагенетичну адаптацію українською літературною мовою власне лексем тощо. До того ж для цієї вікової групи характерний регресивний спосіб творення власних онімів: Фа?нас?ій - Афанасій, ?Гнат - Ігнат, Мит?ро - Дмитро, Кса?на - Оксана, Ла?ф'іра - Глафіра, Л?eк?санра - Олександра, Л?іза?в'eта - Єлизавета та ін.
Водночас дослідники степового говору не виявили поки що застосування аферези, яка б утворювала паралельно діалексеми з небажаними асоціаціями чи появу омонімічних варіантів, не відбувається творення нових слів (тобто це фонетичне явище ніяк не впливає на загальну семантику лексичної одиниці); при аферезі випаданню не підлягають наголошені голосні чи наголошені склади тощо.
Вказуючи на широке усічення в словах іншомовного походження, як ілюстративний матеріал ми подали і випадки синкопи - випадання одного або кількох звуків усередині слова. Це фонетичне явище є розповсюдженим серед усіх вікових груп носіїв північно-приазовських говірок. Спричинюється синкопа як швидким темпом усного мовлення, так і впливом російської мови, а подекуди й індивідуальними особливостями мовців старшої вікової групи. Спорадичні звукові зміни усередині слова відбуваються не тільки в іменників (афереза здебільшого проявляла себе саме у цій морфологічній групі слів та у похідних від неї прикметниках і подекуди дієслівних формах), а й з іншими частинами мови. Так у числівниках спостерігаємо, наприклад, випадання [д] у відмінкових формах
Loading...

 
 

Цікаве