WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Концепт “результат” у лексичній системі української мови - Реферат

Концепт “результат” у лексичній системі української мови - Реферат

*Її краса - наслідок роботи візажистів.
Попередні міркування доводять важливість того, щоб слова, що виражають концепти результат і наслідок (результат, вихід, плід, наслідок, підсумок), здобулися на тлумачення не одне через інше, а отримали незалежні тлумачення. У них буде дуже багато спільного. Усі ці тлумачення припускають, що мають місце дві так чи інакше пов'язані між собою ситуації: похідна і вихідна. Відношення до ідеї цілеспрямованості - є важливішою ознакою що розрізнює слова мови, котрі описують причиново-наслідкові відношення. При цьому причиново-наслідкова й цільова лексика тісно пов'язана з поняттями початку й кінця. Зрозуміло, що причина асоціюється з початком, а ціль - з кінцем. При цьому, якщо причина - початок, то в якості кінця виступає наслідок. А от у парі ціль - результат жоден із членів не виражає ідеї початку. Результат мислиться як кінець, а ціль суміщає в собі ідею кінця як результату, що планувався й початок як мотиву, що спонукає до дії.
Для вираження ідеї результату в українській мові вживається декілька продуктивних метафор. Лексеми, що утворились у такий спосіб, так чи інакше зберігають семантичні відмінності, умотивовані їх внутрішньою формою. Крім того, внутрішня форма деяких лексичних відповідників результату сприяла активізації результативного значення в різних словах, а також у різні періоди розвитку мови. Найбільш типовими відповідниками є такі: органічний: плід, пор також fruit; динамічний: вихід (продукції); акціональний: дія (ліків), ефект; рахувальний: підсумок, пор. також нім. Bilanz.
Основні слова, що виражають концепт "результат" - результат, підсумок і плід. Семантичні відмінності між ними незначною мірою умотивовані їх внутрішньою формою. Лексема результат ширша за значенням, ніж підсумок чи плід, а також має ширшу комбінаторику. При аналізі семантичних відмінностей між ними можна виділити такі семантичні ознаки.
Результат - це факт об'єктивної дійсності - запланований чи незапланований, пор.: Покоління народу проходять одне за одним, але результати життя кожного покоління залишаються в мові - в спадщину нащадкам (К. Ушинський), тобто результати залишаються мимоволі, як закономірне явище, що досить відносно залежить від волі людей, і Результатом незалежного тестування випускників шкіл має стати вільний і рівний доступ дітей до навчання у ВНЗ (Із усного мовлення), де результат мислиться як плід цілеспрямованої роботи фахівців у цьому напрямку вдосконалення освіти.
У більшості життєвих ситуацій слово результат не може бути замінене якимось із його синонімів і розуміється як досягнення основної цілі ситуації, що засвідчують такі вже досить усталені висловлення-кліше, як: наявний (є) результат, нема результату, без результату, дати результат, тоді як слово плід у подібних значеннях не вживається, пор., некоректність такого висловлення: *Ми отримали перші плоди наших спільних зусиль. Слово результат вживається при завершенні ситуації, наприклад: Нині - це справжня скарбниця, де кожен експонат (а їх понад 75 тисяч!) - то результат натхненної діяльності людини (Т. Галькевич), а також у разі, якщо ситуація ще не завершилася, наприклад: Ми говорили, що ми признаємо національності як очевидний факт, як результат певних природних і історичних обставин життя народного (хоч іноді ще необсліджених науково і завше перемінних) (І. Франко). Слово результат вживається як ретроспективно, так і проспективно, пор.: Як би він не повівся пізніше, кожен його крок був результатом хвилини, про яку йдеться і Я випив води, але міг би випити цілий океан з таким же результатом (обидва приклади - В. Дрозд).
Специфікою вживання й значення вирізняється й лексема підсумок. Порівняно з лексемою результат вона має значення чогось більш закінченого, доконаного; пор. означення підсумковий: Мав рацію Ю. Шерех, висуваючи підсумкову, філософсько-етичну тезу щодо "Міста": "Роман Підмогильного - це роман про вину, якої не можна уникнути, бо вона - закон життя..." (В. Мельник); підсумкова атестація.
Лексема підсумок уживається, якщо ситуація вже завершилася або знаходиться на стадії розвитку, коли вже можна говорити про те, яким може бути її кінцевий результат, пор.: У наведеній сентенції (з табірних записів В. Стуса - О.С.) - підсумок багатьох гірких роздумів, присмак дисидентського і табірного досвіду (І. Дзюба); Підбиття попередніх підсумків роботи підрозділу має бути проведене до кінця місяця (Із документа). При цьому навіть незначний часовий проміжок між завершенням ситуації та підсумком не припускається, пор.: майбутні результати, віддалені результати і *майбутні підсумки, *віддалені підсумки.
Підсумок найчастіше вживається ретроспективно, наприклад: Підсумки зустрічі були відбиті в документах про співпрацю між двома країнами в галузі енергетики й промисловості (Із газети). Проспективне вживання цього слова можливе, але майже не характерне для мовлення, пор.: Іспити ще йдуть, якими ж будуть підсумки? (Із усного мовлення) і дуже сумнівне: *Підсумки переговорів поки що невідомі - вони ще тривають.
Стосовно значення лексеми плід слід зазначити, що в його основі лежить рослинна метафора. Відтак, це слово вживається для опису процесів, які відбуваються й розвиваються закономірно і закінчуються, як очікувалося, наприклад: У скарбницю рідного слова вкладає одне покоління за одним плоди глибоких сердечних порухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, слід пережитого горя і пережитої радості, - одне слово, весь плід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в народному слові (К. Ушинський).
На відміну від слів результат і підсумок, слово плід використовується для опису не тільки процесів і діяльності, а й для для таких явищжиття суспільства, як цивілізація, культура; наприклад: плоди просвіти, плоди цивілізації, плід науки тощо.
Іменник плід природно використовується для опису ситуації, що ще не закінчилася, наприклад: Довгі вмовляння батьків поступово почали приносити плоди (Із усного мовлення). Це слово також вживається для опису процесу, що розвивається, і при цьому виникає щось нове, наприклад: Плодами багатолітніх зусиль збирачів стали багаті виставкові зали музею (Т. Галькевич). Тому неможливо уявити собі ситуацію з використанням лексеми плід, де б не виникало нічого нового в результаті якогось процесу чи діяльності.
Варто зазначити, що порівняльний аналіз засвідчує: слова результат і підсумок вживаються дуже широко, тоді коли слово плід втратило свої позиції внаслідок того, що рослинна метафора поступово витісняється метафорою лічильною. Наприклад, якщо подивитися на картину вживання досліджуваних слів у 19 столітті, то слово плід вживалося значно ширше. Цікаво спостерігати за розвитком слова підсумок. У сучасній мові його використання поширюється за межі значення метафори, пор.: Дисертація становить собою підсумок багаторічної роботи автора над проблемою (Із виступу).
Отже, аналіз лексем на позначення концепту "результат" засвідчив, що кожна з них, зокрема, результат, наслідок, плід, підсумок, характеризується своєю значеннєвою специфікою. Ця специфіка має знайти відображення в словникових дефініціях, причому кожна з цих лексем має здобутися на таке тлумачення, яке б не відсилало до іншої лексеми, оскільки такі "посилання" фактично ставлять знак рівності між змістовим наповненням лексем. Так, семантику лексеми результат структурує ідея цілепокладання, тоді як для наслідку характерним є спонтанність і незалежність певного факту від вольових та цільових настанов діяча. Лексеми плід і підсумок, які ближчі за значенням до семантики результату, ніж наслідок, проте характеризуються обмеженішою сферою вжитку. При цьому результат разом зі словом підсумок витіснили з широкого вжитку слово плід, оскільки лексема плід наділена образністю, метафоричністю й у сучасній мові найчастіше вживається тоді, коли мова йде про виникнення чогось нового.
Література
1. Богуславская О.Ю., Левонтина И.Б. Подведение итогов в русском языке // Логический анализ языка. Семантика начала и конца. - М.: Индрик, 2002. - С. 36 - 50.
2. Головащук С.І. Словник-довідник з правопису та слововживання. - К.: Наук. думка, 1989.
3. Кочерган М.П. Слово і контекст. - Львів, 1980.
4. Словник української мови: В 12 т. - К.: Наукова думка, 1975.
Loading...

 
 

Цікаве