WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Комунікативно-прагматичний аналіз приватного побутового листування - Реферат

Комунікативно-прагматичний аналіз приватного побутового листування - Реферат

зміною настрою, тональності інтонації. Доцільно зауважити, що дописувач не просто констатує якісь факти, а висловлює власні почуття, коментарі, враження, думки, ставлення до повідомлюваного. Близькість устосунках між адресатами дозволяє їм вільно обирати структуру листа, не дотримуючись суворих канонів, що надає текстам вигляду безпосередньої розмови і сприяє стилістичній різноплановості. Перехід від однієї теми до іншої іноді може позначатися фразами типу: "Трошки про себе" [102]; "А тепер про себе" [8]; "Тепер - о справах приватних" [17]; іронічними висловами, наприклад: "Однак годі вже мені просторікувати, - задля святого вечора варто б вже й перу пільгу дати" [19].
Аналізуючи комунікативно-прагматичний аспект приватного побутового листування, варто звернути увагу на такий його компонент, як фактор мети. Уже зазначалося, що необхідним елементом побутового листа є описово-інформуюче висловлення. Крім цього, важливим тут є збереження і підтримка особистих стосунків між мовцями. Факультативною ж складовою фактора мети можна вважати перформативне висловлення, більш характерне для ділового листування. Таким чином, фактор мети приватного листування передбачає:
1) інформацію (описово-інформуюче висловлення); 2) збереження особистих стосунків;
3) вирішення ділових справ (перформативне висловлення). Прикладом поєднання усіх трьох компонентів може бути лист В.Самійленка до брата О.Кучмиди:
"Дорогий брате Омеляне Антоновичу!
Не знаю, чи хто є на світі з моїх тіток і инших (за джерелом) рідних. Отже, на всякий випадок пишу до Вас, гадаючи, що Ви ще живі-здорові й нікуди не виїхали з Савинець.
Якщо одержите цього листа, то напишіть мені, як Вам живеться, чи жива тітка Харитина, і про инших.
А я собі живу в Києві з жінкою та її матір'ю, утрьох тільки, бо мої дочки торік померли. Живу з того, що зароблю писанням, та, на лихо, я тепер дуже хворий і тому мало можу робити. Якби я одужав, то хотів би літом приїхати в Сорочинці й Савинці одвідати родичів. Та не знаю, хто з їх живий, бо давно вже я не мав ні від кого звістки. Напишіть, хто і де проживає.
Адресуйте мені листа так: Київ, бульвар Шевченка, № 42. Володимиру Самійленку.
Поздоровляю Вас із надходячим Великоднем і бажаю всього найкращого.
Ваш брат В.Самійленко.
Кланяється Вам моя жінка. 17 квітня 1925р. B.C." [12].
Комунікативні особистості визначають тему й регістр спілкування, які до того ж зумовлюються і ступенем знайомства між ними. Побутовий епістолярій характеризується такими тональними особливостями: нейтральними (наприклад, листи [9], [12], [13], [19] тощо); дружніми (наприклад, листи [3], [5], [8], [17], [18] тощо); фамільярними (наприклад, лист [10] тощо). На зміст епістолярного тексту значний вплив також має психологічний стан дописувача, його настрій, враження від отриманого листа, обставини, в яких пишеться відповідь. Наприклад, послання Архипа Тесленка до Марії Грінченко сповнені песимістичним тоном, тугою, безнадією: "Почуваю себе якось... от-от умру, здається усе. Сердито часто буває чогось, страшно. Минулу ніч сова на берестку в нас кричала, так: кугу-у, кугу-у! На вмируще, кажуть... А щось зашамотіло на дворі. Чи мені, може, так здалось. А може, під вікном хто? Страшно... Співають... десь... хтось... Парубки, мабуть. Таємні згуки, з домовини неначе... Змерз. Нижче плеча так холодить, - болить" [15].
Сумом і тугою за родиною та батьківщиною проникнені листи з ув'язнення Остапа Вишні до дружини: "Гуси до нас прилетіли, качки, лебеді... Вони ж через Україну летіли, і на крилах у них, напевно ж, іще залишилися шматочки сонця українського! Ну, й скинуло б котре, щоб хоч подивитися, щоб хоч очі свої погріти, а я вже не кажу - душу. Ні, летять далі. Летять, промінням українським облиті, - і хоч би тобі "ха"! А що їм? Кожне з них летить "додому", де знайде собі пару, збудує гніздечко, вилупить діти... Що йому до мене? Що в мене гнізда нема? Пари нема, дітей нема? Так у його ж це все є! І що йому до мене?" [2].
Іноді, залежно від обставин чи обсягу, лист може писатися кілька днів. Прикладом такого тривалого написання служить послання Лесі Українки до Ольги Кобилянської від
30 січня та 3 лютого 1900 p.: "…От і пождав мій лист ще кілька днів, а все через той відчит!" [17].
Композиційна схема побутових листів типова для епістолярного жанру: текст обрамлюється ініціальним зверненням та прощальними формулами, а наповнення його змістової частини регулюється комунікативною специфікою.
Таким чином, приватна побутова комунікація виражає міжособистісну мовленнєву діяльність двох партнерів і залежить від соціальних, психологічних та лінгвістичних факторів. Серед соціальних чинників, що впливають на текстоутворення побутового листа, визначальними є вік автора, його фізичний стан, професійна діяльність, інтелектуальний розвиток та рівень володіння мовною системою й дотримання її норм. Ступінь знайомства між комунікативними особистостями обумовлює тональність спілкування - нейтральну, дружню чи фамільярну. Побутове листування вимагає постійної підтримки і збереження контакту, що можливе лише за умови взаємного обміну інформацією. Комунікативні умови, які супроводжують написання побутового листа, складаються з сукупності кількох компонентів, а саме: психологічного стану та настрою дописувача, враження від отриманого листа, обставин, у яких пишеться відповідь. Приватний епістолярій вирізняється розмаїттям тематики й містить не лише констатацію фактів чи розповідь про події, а й відтворює власні почуття, коментарі, думки, ставлення до повідомлюваного.
Література
1. Богдан С. Лист як особливий вид комунікативної діяльності // Проблемні питання синтаксису. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С. 157-163.
2. Богдан С. Формули етикету в українській епістолярії // Урок української. - 2003. - №1. - С. 30-34.
3. Журавльова Н.М. "Ваш лист, такий ласкавий та щирий…" (До проблеми мовної культури епістолярного стилю XIX - початку XX століття) // Вісник Запорізького державного університету: Філологічні науки. - №2. - Запоріжжя: Зап. держ. ун-т, 2004. - С. 70-75.
4. Коцюбинська М.Х. "Зафіксоване і нетлінне": Роздуми про епістолярну творчість. - К.: Дух і літера. Харківська правозахисна група, 2001. - 300 с.
5. Кузьменко В.І. Письменницький епістолярій в українському літературному процесі 20-50-х років ХХ ст. - К.: Просвіта, 1998. - 305 с.
6. Радзієвська Т.В. Текст як засіб комунікації. - К.: Вид-во НАН України, 1998. - 194 с.
7. Стиль і час: Хрестоматія. - К.: Наукова думка, 1983. - 249 с.
8. Сусов И.П. Личность как субъект языкового общения // Личностные аспекты языкового общения. - Калинин: Калин. гос. ун-т, 1989. - С. 9-16.
Loading...

 
 

Цікаве