WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Становлення і розвиток теорії дискурсу у сучасній українській мові - Реферат

Становлення і розвиток теорії дискурсу у сучасній українській мові - Реферат

свідомості, яка виступає своєрідним пучком передбачуваних валентністних зв'язків (слотів), що визначають вектор спрямування асоціацій;
2) це складова одиниця, однак цілісна, єдина, оскільки кліше зберігаються у свідомості як нерозчленовані одиниці, хоча їх також можна структурувати [28, 247].
Як вже зазначалося раніше, фрейм-структура виявляється передусім у відборі конкретних мовних засобів, що вживаються при породженні тексту. Вона реалізується за допомогою прецедентних феноменів та стереотипів уявлення, що є тим культурним предметом, який покладений в основу зазначеної структури.
Слід додати, що прецедентні феномени можуть бути універсальними, запозиченими, національними. Проте, як правило, у кожній окремій культурі вони разом із стереотипами виконують роль еталонів та канонів.
У наукових працях останніх років, присвячених прецедентним феноменам, усе частіше звертається увага на їх вербалізований характер. До прецедентних феноменів відносять передусім прецедентний текст, прецедентну ситуацію, прецедентний вислів та прецедентне ім'я [14, 251]. Усі ці явища Д.Б.Гудков відносить до національного рівня прецедентності.
Як бачимо, позиції В.В.Красних та Д.Б.Гудкова щодо рівня прецедентності (універсальність або тільки ідіоетнічність) зазначених одиниць значно відрізняються. Розв'язати це питання, на нашу думку, допоможе звертання до поняття національного менталітету та мовних картин світу як похідних від нього.
Поняття "менталітет" є порівняно новим в українській науковій парадигмі, але тривалий час перебуває в центрі уваги зарубіжних учених.
У вузькому розумінні менталітет тлумачиться як стійкий склад розуму [47, 8], як поняття, наближене до витоків "світобачення" [37, 51]. У кожного народу є свій тип мислення, який і визначає картину світу [11, 21]. Менталітет також розглядають як сукупність думок і уявлень, властивих тій чи іншій мовній групі. Ця позиція ототожнює поняття "менталітету" з "картиною світу". Віддаючи перевагу терміну "ментальність", В.В.Колесов визначає її як світогляд у категоріях рідної мови, в якому поєднуються інтелектуальні, духовні й вольові якості національного характеру в його типових проявах [26, 14].
У широкому розумінні щодо поняття менталітет релевантними вважаються способи поведінки і сприйняття, способи поведінки і реакції [12, 59]. Таким чином, поняття менталітет включає як способи збагнення світу, так і результати цього збагнення - образи й уявлення, тобто змістову сторону сприйняття світу. При цьому враховується й поведінкова сторона людської діяльності: крім ментальних процесів та їхнього змісту, до поняття менталітет включаються й учинки.
При аналізі змісту цього поняття обґрунтованим і логічним є розгляд менталітету як способу сприйняття світу, світобачення, зумовленого психічними характеристиками нації, а також соціально-історичними умовами її існування. Менталітет - це характер народу, про який писав В. фон Гумбольдт [15, 370] і який відображується не тільки в мові, а й у літературі, релігії, духовному житті нації. За В. фон Гумбольдтом, характер нації позначається на характері мови, що демонструє "об'єднану духовну енергію народу" і втілює в собі своєрідність цілого народу; мова виражає бачення світу, а не просто відбиток ідей
народу [15, 348-349].
Глобальним процесом, пов'язаним із формуванням і тлумаченням картини світу, є світобачення [38, 20]. Бачення світу - це і є менталітет, що виявляється в образах і уявленнях, тобто в картині світу, а також у вчинках людей, у різних сферах культури. Про менталітет можна говорити на основі їхнього аналізу, хоча, безумовно, розмежування менталітету і картини світу є дещо механістичним. Ці два явища взаємозумовлені й взаємозалежні, менталітет можна досліджувати на основі характеристик картини світу, насамперед експліцитних.
Менталітет впливає на процеси когніції, включаючи в ці процеси і структурування накопичених знань. Механізми когніції за своєю основою є універсальними, а розбіжності набутих знань визначаються своєрідністю менталітетів народів. Менталітет відбивається в картинах світу різною мірою. У тих випадках, коли пріоритетна роль належить раціональному, логічному мисленню, менталітет виявляється меншою мірою. Однак, як вважає Г.Д.Гачев, навіть німецька класична філософія, що претендує на універсальність, має відбиток німецького бачення світу [11, 13].
При аналізі менталітету необхідно враховувати диференціацію всередині нації. Це означає, що, крім загальних рис національного менталітету, слід враховувати і менталітет окремих груп [16, 21]. Менталітет однакових соціокультурних груп різних мовних спільнот має більше схожих ознак, аніж менталітет різних соціокультурних груп усередині однієї мовної спільності [35, 119-120].
Менталітет мовної картині світу - це мовний менталітет. При аналізі менталітету на основі даних мовної системи реконструюються загальні його риси, оскільки аналізовані одиниці існують тривалий час, характеризуються різною сферою вжитку в сучасній українській мові і відбивають деякі сукупні риси українського менталітету.
Менталітет народу має стійкість, стабільність, він консервативний, хоча в кожну епоху набуває нових ознак. Якщо говорити про взаємозв'язок культури і менталітету, то К.В.Іванова вважає зауваження В.М.Телії про те, що менталітет формується культурою [23], дещо однобічними. Безумовно, менталітет народу в конкретний історичний період залежить від менталітету попередніх поколінь, що виявляється в культурі, і в цьому розумінні визначається і формується культурою. Проте менталітет народу в даний період часу активно впливає на подальший розвиток культури. Це дві взаємозалежні й взаємодіючі категорії, а отже, питання про первинність однієї з них навряд чи можна вважати коректним з наукового погляду. Крім того, менталітет визначається ще і природними факторами, зовнішніми умовами існування народу і не обмежується рамками культури. Він виявляється в культурі і впливає на культуру, але характерні риси менталітету народу залежать не тільки від особливостей національної культури [27].
Менталітетом кожної нації визначається відображення мовних картин світу, які відбивають когнітивні, культурні й соціальні характеристики народу, а також географічні умови його проживання.
Поняття картини світу як моделі світу, як смислового моделювання світу відповідно до логіки світорозуміння й світоуявлення [38, 60] використовується в багатьох науках. Розглядають фізичну картину світу, мовну картину світу, релігійну картину світу тощо.
Як відомо, поява в лінгвістиці поняття мовна картина світу пов'язано з проблемою представлення та тлумачення результатів практичноїроботи із структурування семантичних полів, а також проблемами складання ідеографічних словників, тобто в лінгвістиці картина світу традиційно розглядається як специфічно оформлена систематизація плану змісту мови, у процесі якої відбувається фіксація і збереження всього комплексу знань і уявлень конкретного мовного суспільства про світ, що зафіксовано, передусім, у лексичному та фразеологічному складі.
Теоретичним наслідком цього було
Loading...

 
 

Цікаве