WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Газета і мовна норма - Реферат

Газета і мовна норма - Реферат

всі визначальні тенденції розвитку норм. Останні іноді вступають у виразні суперечності: з одного боку, це прагнення до збереження стабільності норми, з другого, - діахронічні зміни; це, з одного боку, нормативна диференціація мови за стилями, з другого, - тенденція до переходу норми з одного стилю до іншого (норми наукового стилю починаютьдіяти у публіцистичному стилі; у свою чергу, публіцистичний стиль помітно впливає у наш час на мову художньої літератури та ін.).
У мові преси виявляється тенденція до зближення норм усної і писемної мови: з одного боку, оскільки варіанти писемної мови сприймаються як найбільш очевидно нормативні, то вони починають діяти і в усному мовленні, з другого боку - навіть у діловому стилі відбувається процес поступової відмови від застарілих, книжно-писемних форм і конструкцій, що закріплюється мовною практикою газет. На мову публіцистики помітно впливає й така тенденція розвитку норми сучасної української літературної мови, як орієнтація не лише на художнє мовлення, а й на інші стилі при визначенні й кодифікації норм (це, насамперед, орієнтація на науковий і діловий стилі).
При оцінці придатності лексичних одиниць для потреб газети звичайно орієнтуються на належність слова до книжно-писемних стилів, оскільки, як відомо, основу лексики
періодичної преси складають слова нейтральні та книжні; розмовні та просторічні елементи використовуються з метою надання текстові виразності або створення яскравої оцінності. При цьому постійно слід мати на увазі, що лексичні одиниці першої і другої групи створюють лише "видимість контрасту", це часто лише певний "сигнал" контрасту (цим, власне кажучи, і відрізняється мова газети від мови художнього тексту в галузі використання розмовної і просторічної лексики та фразеології). Найпростішою ілюстрацією до цього положення може бути історія вживання у мові газети слів тепер, сьогодні, нині, зараз, які відрізняються як відтінками значення, так і сферою переважного застосування; проте в газеті вони нівелювалися не лише за своїм забарвленням, а й за значенням (те саме спостерігаємо і в мові російських газет зі словами сегодня, нынче, теперь, сейчас). Точність стилістичної оцінки слова і фразеологічних одиниць ускладнюється і тим, що схема стилістичного розшарування лексики та фразеології і система функціональних стилів не накладаються одна на одну, що теж слід постійно мати на увазі.
Функції мови в пресі неоднорідні: тут зустрічаємо, поряд з комунікативною функцією, також функцію експресивну та імпресивну. Це залежить насамперед від газетного жанру (комунікативна функція проступає на перше місце в інформації, повідомленні; експресивна - у репортажі, фейлетоні та ін., імпресивна - у публіцистичній статті). Цей факт також утруднює бездоганне користування мовою в газеті, тому що від журналіста вимагається володіння літературною лексикою і фразеологією в дуже широкому її обсязі (нарис, есе), діловою лексикою (повідомлення, інформація), лексикою повсякденного спілкування, тобто усним варіантом літературної мови (репортаж, фейлетон та ін.) Як відомо, кожен з нас, а значить і журналіст, реалізує в своєму мовленні тільки певну частину тих можливостей, які дає йому мова, залежно від віку, освіти, професійної належності, особистих властивостей і уподобань, внутрішнього, духовного життя, а також від потреб і обставин мовлення. Жодна людина не знає всього лексичного запасу своєї мови; мовний досвід кожного з нас частковий і однобічний. Проте газета - продукт колективної творчості, тому вона й повинна прагнути до оптимальної лексичної і фразеологічної повноти. Про негативні риси мови газет писалося й говорилося вже багато. Найголовніші з них - "штампований пафос", зловживання іншомовними словами, засмічення лексики професіоналізмами і жаргонними словами, надто ускладнений синтаксис, погано мотивована образність, невиправдана строкатість лексики та ін. Мовна помилка - завжди і скрізь риса індивідуального мовлення: адже у мові як системі помилок бути не може. Навіть найбільш "закоренілі" канцеляризми і штампи як явище мови є результатом потреб мови у постійно відтворюваних засобах вислову з точним, локальним і звичайно вузьким змістом. Тому можна погодитися з дослідниками, які твердять, що в мові немає шаблону, проте у мовленні він є: ми натрапляємо на нього в текстах, автори яких пишуть шаблонно (адже саме кількаразове повторення у тексті певного мовного засобу створює враження шаблону, якщо цей мовний засіб аж надто високопарний, недоречно вишуканий або загалом не властивий повсякденному мовленню).
Газета не має права на помилку. Навіть орфографічні помилки в газеті завдають шкоди грамотності читачів. Будь-яка помилка - орфографічна, стилістична, фактична - підриває довіру до друкованого видання, засвідчуючи недбалість у збиранні та повідомленні інформації.
Серед факторів, що сприяли активному вживанню зниженорозмовних фразеологізмів у мові сучасної періодики, слід назвати, перш за все, суспільні передумови - економічна нестабільність, бідність, невпевненість у майбутньому, "відчуття залишеності Богом", переоцінка системи вартостей. А будь-яке перетворення структур вартостей "супроводиться струсами психіки спільноти, що жила цією культурою та творила її. Це призводить, особливо на зламах епох, до конфліктів та суперництва між новими та старими вартостями, що суб'єктивно, у суспільній свідомості людей визначається як криза культури.
Буття невблаганно визначає свідомість. І висловлюємося ми так, як живемо. Жорстко, без церемоній, але з фантазією. А газети й часописи покликані адекватно віддзеркалювати життя, отже й вислови про нього.
Буквально протягом останніх кількох років у філології, крім понять інформаційної екології та зниження культури мови, з'явилися інші: демократизація мови ЗМІ, комунікативні варіанти мови, різні типи мовної культури. Газетна мова стала розкутішою, гнучкішою, демократичнішою.
Мова публіцистики дає багатий матеріал для досліджень у галузі функціональної і практичної стилістики, для з'ясування проблем функціональних стилів, для розроблення теорії газетних жанрів і чітко виділяється як окремий об'єкт вивчення. На газетних шпальтах публіцистичний стиль репрезентований якнайширше, і тому поняття "мова газети" і "публіцистичний стиль" часто ототожнюються. Досі дослідники найбільшу увагу звертали на газетно-журнальний різновид цього стилю - найпопулярніший вид масової комунікації. До основних рис мови газети належать: економія мовних засобів, стислість викладу і водночас інформативне його навантаження; вживання зрозумілих слів та висловів; використання суспільно-політичної термінології; помітна наявність мовних
Loading...

 
 

Цікаве