WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Прикладна лінгвістика як навчальна та наукова спеціальність - Реферат

Прикладна лінгвістика як навчальна та наукова спеціальність - Реферат

термінів та співвідношення при перекладі іншомовних текстів;
- врахування динамічності у розвитку терміносистем;
- автоматизація систем термінів певних галузей тощо.
Найбільш давньоюприкладною сферою мовознавства можна вважати прикладну лексикографію. На сучасному етапі її розвитку цей напрям прикладної лінгвістики, окрім розробки традиційних паперових словників, збагатився таким аспектом, як комп'ютерна лексикографія, яка у поєднанні з даними ще однієї нової науки - системології - здатна продукувати такі електронні лексикографічні форми, якими є інформаційно-пошукові тезауруси.
Розвиток лінгвістичних досліджень останніх десятиліть характеризується міждисциплінарною взаємодією з іншими науками (кібернетика, інформатика, семіотика, соціологія, психологія тощо). Інтегрованість зусиль вчених зумовила розвиток таких комплексних наук, як соціолінгвістика, психолінгвістика, нейролінгвістика, когнітивна лінгвістика, математична лінгвістика, кібернетична лінгвістика, комп'ютерна лінгвістика тощо.
Кожну з цих наук доцільно розглядати як окремий напрям прикладної лінгвістики, який здатен дати суттєвий поштовх розвитку новітніх технологій, науково-технічному прогресу в цілому.
Особливу роль у цьому відводиться саме комп'ютерній лінгвістиці, яка охоплює питання автоматичного (машинного) перекладу, лінгвістичного забезпечення інтелектуальних систем, створення інформаційних мов, автоматичного анотування та індексування документів, автоматичного аналізу (розпізнавання) й автоматичного синтезу тексту, комп'ютеризації навчання тощо.
Зазначені вище аспекти комп'ютерної лінгвістики мають безпосереднє відношення до проблем штучного інтелекту, розв'язання яких потребує комплексних зусиль дослідників різних наук.
Крім названих напрямів прикладної лінгвістики, вважаємо за доцільне назвати ще
один - документознавство, адже саме документ є втіленням лінгвістичного забезпечення людської комунікації, що полягає в обробці, зберіганні, передачі соціально значимої інформації, зафіксованої в текстах.
Названі основні напрями досліджень у межах сучасної прикладної лінгвістики не становлять собою закритого списку, адже життя - процес динамічний, і розвиток науково-технічного прогресу виявляє і ще обов'язково виявить нові сфери практичного застосування мови. Однак і дослідження названих прикладних аспектів мови має дуже багатогранні і багатообіцяючі перспективи, особливо в Україні.
В умовах процесу утворення Європейського простору вищої освіти з національних систем шляхом їх збільшення, узгодження та інтеграції [1], який серед працівників освітньої сфери та студентства України набув назви "Болонський процес", перед вищими навчальними закладами України постали питання узгодження, координація вітчизняних освітніх програм з освітніми програмами провідних університетів Європи. Думається, що, насамперед, це стосується базових засад розвитку і такої науки, якою є прикладна лінгвістика. Національний компонент, який би враховував специфіку створення прикладних продуктів з урахуванням особливостей української мови, суспільних відносин, менталітету українців, рівня розвитку національних інтелектуальних систем, інформаційної забезпеченості тощо слід вважати важливим об'єктом уваги саме українських вчених. За нас цього не зробить ніхто.
У зв'язку з цим подальший розвиток прикладної лінгвістики як навчальної дисципліни можна пов'язати з такими факторами:
1. Узгодженість, скоординованість дій організаторів навчального процесу факультетів прикладної лінгвістики. З цією метою доцільно підтримати і активізувати розпочату практику проведення наукових конференцій, студентських олімпіад з прикладної лінгвістики, презентацій прикладних розробок у межах Інтернет-сайтів тощо.
2. З метою усвідомлення суті майбутньої спеціальності "Прикладна лінгвістика" та кращої соціально-психологічної адаптації студента у вищому навчальному закладі навчання на факультеті розпочинати з пропедевтичного комплексу дисциплін, до якого входили б орієнтовно такі курси: основи прикладної лінгвістики (вступ до фаху), практична інформатика, основи реферування та редагування, англійська мова тощо. Ці дисципліни покликані зорієнтувати студента у методах самостійної роботи, у шляхах пошуку потрібної інформації, у можливостях використання інформаційних ресурсів Інтернету (як рідною, так і англійською мовою) та електронних бібліотек і методичного забезпечення вищих навчальних закладів.
3. Особливу увагу слід приділити методичному забезпеченню студентів. На жаль, в Україні немає жодного навчального посібника з прикладної лінгвістики, який міг би стати базовим для навчального процесу в умоваї України. Та й навчальна Література зарубіжних авторів як близького, так і далекого зарубіжжя є малодоступною.
4. Шляхом оформлення інформаційних стендів чи роздачі кожному студентові інформаційних видань (брошури, вузівської газети тощо) необхідно забезпечити поінформованість студентів щодо насиченості навчальних планів спеціальності, графіку навчального процесу, тематичних планів дисциплін, що вивчаються (у разі їх відсутності у методичному посібнику з дисципліни) тощо.
Думається, що врахування зазначених факторів сприятиме усвідомленому сприйняттю майбутнім спеціалістом специфіки та перспектив обраної спеціальності та свого можливого місця у її подальшому розвитку.
Однією з умов приєднання України до Болонської угоди є перехід підготовки майбутніх спеціалістів з триступеневої форми освіти (бакалавр - спеціаліст - магістр) на двоступеневу - (бакалавр - магістр).
У зв'язку з цим постає проблема підготовки фахівців з прикладної лінгвістики саме за новим для України освітньо-кваліфікаційним рівнем "магістр".
Вважаємо, що підготовку магістрів з прикладної лінгвістики необхідно здійснювати з урахуванням можливостей їх використання на підприємствах, в установах та організаціях усіх галузей та форм власності, а також в органах державного управління всіх рівнів.
Під час підготовки фахівців з прикладної лінгвістики освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" організаторам навчального процесу слід забезпечити готовність випускників магістратури до виконання наступних видів діяльності:
- діяльність у сфері прикладної лінгвістики, зокрема, консультації з питань прикладної лінгвістики, формування баз даних та робота з ними; оброблення даних для лінгвістичного забезпечення інтелектуальних систем, створення електронних словників та інформаційно-пошукових систем у вигляді тезаурусів, проведення соціолінгвістичних, психолінгвістичних досліджень та їх аналіз;
- дослідження та розробки, зокрема, в галузі гуманітарних та суспільних наук, в частині, що стосується лінгвістики, філософії, політології, соціології, організації та управління; в галузі
Loading...

 
 

Цікаве